ЮРІЙ КИРИЧЕНКО, лауреат Всеукраїнської літературної премії
„Меч і калина" імені Миколи Вінграновського (2015)
* * *
…Атрофований, до жаху, звих –
Мертві хочуть жить життям живих…
В певній мірі це комусь вдається:
В мить безчестя сяйво продається…
Але, куплене, лиш ріже очі –
Де йому ввійти в сади пророчі…
27.10.2009р.
м. Січеслав.
* * *
…Брехня про велич Павличка
Спаде, як роса з гілляки…
І давня чекістська кличка
Проступить крізь переляки…
…А нині, в добу стаґнації,
Геройчик сей – ,,гордість нації"…
14.10.2009р.
м. Січеслав.
ЧАКЛУВАННЯ В ЧАКРАХ
Оголений триптих
Галі
1
...В двадцятих числах листопада
Сумна прикмета в очі пада:
Дещиця – в слово, решта – в душу,
І з цим, зізнаюсь, жити мушу...
2
...І сумно, й тлумно, й невимовно,
І на душі (за що?) зимовно...
Чи не за те, що літо красне
Було потроєно потрясне?..
3
...В осінніх днів душа не з вати,
У їх околах полювати –
Все’дно, що в чакрах чаклувати:
Не дай Бог передозувати...
20.11.2009р.
м. Січеслав.
СОННІ СУНИЦІ З ВЕРШКАМИ
Олені Черниш
...Танцюючі на шахівниці
Тарганячі мають сідниці:
Перемоги й поразки в купі
Кочеврижаться у їх дупі...
А коли виходять назовні,
Факт: звитяги творчої повні...
...Танцюючі на шахівниці –
В одержимості зваги ниці...
Однак це їм ніц не завадить
Заздрих в казку перепровадить,
Де йдуть степом воли некволі
Та й назустріч вільній неволі:
На вечерю в їх годівниці –
Із вершками сонні суниці...
...А тим, котрих танґо зморило,
Звісний клопіт, – пива барило:
Най смачненько собі впиваються –
Доки воском свічки спливаються...
22.11.2009р.
м. Січеслав.
* * *
Галині Дутчак
…Про чуття танцівниці й поета
Слів сполиніла ціла верета,
Але жодне з них не сказало,
Як на таці серце лежало…
Як упало воно із таці,
Щоб згодованим буть собаці…
Про пекельну любов назавше
Як писать, самим не спізнавши
І льодів, і жарину з попелу?..
…Тож не рушмо леґенду зопалу!..
07.10.2009р.
м. Січеслав.
* * *
Д. Коржавіній
…Поміж батьками і дитиною –
Бар’єр, накритий скатертиною…
На ній напитки і наїдки,
І бездуховність… Вона звідки?..
Батьки про це чи ж мізкували,
Як годували, одягали?..
…Поміж батьками і дитиною –
Бездушність свят із хворостиною…
Р.S.
…Хвороба зла тоді лікується,
Як добротою обмізкується…
А так… Що можна мовити? А так…
…Пала у небі відчаю літак…
30.10.2009р.
м. Січеслав.
* * *
Галі
…Про церкву, у котрій вінчався Махно,
Мені розповів Серафим Порохно*…
Відтоді минуло років та ще й літ,
А церква наземний свій творить політ…
Уже і по Нестору – слав і неслав,
А церкві Господь поміч в слові послав:
Стоїть в Січеславі, в Самарськім раю,
Хрестом осява зимню душу мою…
Спасенна споруда, свячена вода,
Вповільнена з стін її хресна хода…
…Все звітрилось в часі, лиш – не таїна:
„Однині й навіки ви – муж і жона"…
31.10.2009р.
м. Січеслав.
________________________________________
*Автор не схильний до подальших деталізацій у цьому напрямку (прим. ред.-упоряд.)
* * *
О. Романчуку
…Україну в тілі Росії
Тримають руки месії?
Звичайно, облуда! Звісно, бридня!
Додам: не першого дня…
Нині ми вільні і незалежні,
Та будьмо з словом цим обережні:
Ворог не спить, коли ми спимо
В надії: а раптом, а мо’…
І хоч альтернативи Волі нема,
Ворушить кошлаті клешні пітьма:
Надіється знову всмоктати всіх нас
В російське черево Фантомас…
07.10.2009р.
м. Січеслав.
* * *
О. Забужко
…Три мавпи за друкарською машинкою,
Годовані стовідсотково шинкою,
Працюючи, для вічності, з Оксаною,
Квітчатимуться лавровою шаною…
Р.S.
…Якщо їх, звісно, не поглине Лета,
Є шанс доскочить власного ,,Гамлéта"…
Р.S.+Р.S.
…Що наголос ужив тут не типово,
Світ вибачить, та чи обов’язково?..
10.09.2009р.
м. Січеслав.
БАЛАДА ОРЛИНОГО ЧИНУ
…Орлам ординство крила ламало,
А тому в небі їх дуже мало…
Земля їх також ледь чи й голубить,
Дарма, що в пісні про волю любить…
Орлам од блазнів зернят не треба,
Вони – лицáрство блакиті неба…
Та перейма їх туга-турбота:
Горить в зіницях земна скорбота…
Орлам ординство крила ламало,
А тому з нами їх дуже мало…
Ті, що лишились – припорошились,
Та в пришелепи не всі пошились:
Вартують вроду землі і неба,
Для нас їх досвід – свята потреба…
07.11.2009р.
м. Січеслав.
БАЛАДА ГАЛИЦЬКОЇ ГІДНОСТІ
…Пан Авакум, я стрів його під осінь,
В очах тамує журавлину просинь…
Якась вона навдивовижу тепла,
І то дарма, що хмарка в зорі стерпла…
Пан Авакум, всамітнений у сквері,
Не поступився сталінській химері:
Пройшов крізь табори, катівні люті,
Наструнений на розмисли розкуті…
Він галичанин з прадіда і далі,
В УПА ішов колись не за медалі…
Є пенсія: заледь не вся – на книги…
„Читач з ГУЛАГу" – шепіт злий ханиги,
Який, мов пес, що приблудився в квітні:
Смердить, як три осклизлі підворітні…
…Пан Авакум не те, щоб непитущий –
Од звироднілого він духом дужчий…
А дух, що налаштований до бою,
Лиш Господа тримає над собою…
…Пан Авакум на схимника не схожий:
Звичайний в моїй долі перехожий…
Чому з Франком берусь його рівняти?
Є в нім таке, що й крісом не відняти…
23.12.2009р.
м. Січеслав.
БАЛАДА
ПРО
ВОРОНА В ЖАР-ПТИЧИХ ПІР’ЯХ
…Я – бандерівець, я – оунівець,
Я – пастух не своїх овець…
Я у горах чи й у міжгір’ях –
Чорний ворон в жар-птичих пір’ях…
Спробуй патрати – і сахнешся:
В іскрах з мороку задихнешся…
Не чіпай не своєї долі,
Якщо хочеш старіть при доні…
Якщо хочеш голубить внука,
Не вважай, що мій світ – принука…
…Я – бандерівець, не ковпаківець,
Брат по крісу – каракалпаківець…
Маю здавна його за друга:
Не потьмарить наш стяг наруга…
15.12.2009р.
м. Січеслав.
* * *
Ю. Буряку
...Град Січеслав піїт назвав Дніпрополь,
Мов створював для власних втіх некрополь...
...Та, щоб Вузлом класично возгордитись,
Не досить в ньому жить чи народитись...
26.11.2009р.
м. Січеслав.
* * *
О. Довженку
…Де духу повстання,
Де творча еліта?..
…Надія остання –
Зима серед літа…
16.09.2009р.
м. Січеслав.
* * *
…У часі Божому й Людському
Шануймо правду незникому:
Лише вона на цілий світ –
Не вбитий памороззю цвіт…
07.10.2009р.
м. Січеслав.
В ПАМ’ЯТІ НА РАМЕНІ
Балада
з
горбокоником
для
Галі Воротниченко
…Що там із Копанями,
Що в Зеленім Гаю?
Дні конають за днями
В зрадженому краю…
В школі деруться діти?
В колодязі є вода?
Не розучилась радіти
В нас молода біда?
Між першим і другим з’їздом*
В дев’яності роки
Був я в своїх проїздом –
Все якόсь не з руки…
А сьогодні згадалось,
Здибалось уві сні:
Серце відсповідалось
Памороззю на дні…
…Що там із Копанями,
Що в Зеленім Гаю?
Біль заглушу піснями,
Віршами перев’ю…
А втіха яка із того?
Гасне без вороття
Щось в мені від святого
Спогадом побиття…
Святості – з четверть жмені,
Щем її береже…
…В пам’яті на рамені
Горбоконик ірже…
22.10.2009р.
м. Січеслав.
_____________________________________________
*Автор вірша був делегатом Х (IНезалежного) та IIз’їздів письменників України (прим. ред.-упоряд.)
БЕЗ ВІТЧИЗНИ
…Без Вітчизни, без батька-матері
У чужому пливуть фарватері…
Сатанинські ведуть їх чари,
Звати скопом їх яничари…
Небагато у зла пієтету:
Діти-ґевалди – гріх Комітету…
Наплодили їх, накопичили,
Навіть в школах чекістських вивчили…
Навіть вищу дали освіту,
І послали служить по світу…
Діти-ґевалди, франкенштейни,
Хто їх родичі – ніхт ферштейну…
Так і ходять без розуміння,
Нащо вклали в їх лоб каміння…
Розмолоти б його на друзки,
Рад би й спробувати був, та – дзуськи:
Замакітрена чорним психіка,
Як було ще дитятко крихітка…
Психотропним гріхом начинена,
У відкритий космос відчинена…
А у космосі – лютий холод,
На відкриті стосунки голод…
…Без Вітчизни, без батька-матері
У чужому пливуть фарватері…
Генерали, бомжі, губернатори
Кадебістське сíм’я по нáтурі…
Пси, відпущені із налигача,
На вустах – сатани наливочка…
В Україні і в Білорусії
Душі чорні в них, коси русії…
За Союз вони, за Совдепію,
Не цураються, здуру, й опію…
В коноплі блукають куріпкою,
Власний розпач годують ріпкою…
Тягне дід її із бабуською –
Той, що звав колись Раву Руською…
А десь – батьків брат і племінники,
Кровопивці й кровозамінники…
Наполохані тягнибоками,
Розподілені всі „за блоками"…
Діти підлості прагнуть радощів,
Делеґовані в світ для прикрощів…
Божий гнів од них одвертається:
Гріх Чека – на хрест повертається…
Р.S.
…Без Вітчизни, без мови, без совісті,
Як їм, ґевалдам, в тимчасовості?..
24.12.2009р.
м. Січеслав.
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.