З книги "ОСІДОК РЕКВІЄМНИХ РУЖ"

ЮРІЙ КИРИЧЕНКО, лауреат Всеукраїнської літературної премії

 „Меч і калина" імені Миколи Вінграновського (2015)

 


 

                      * * *

 

…Атрофований, до жаху, звих – 

Мертві хочуть жить життям живих…

В певній мірі це комусь вдається:

В мить безчестя сяйво продається…

Але, куплене, лиш ріже очі – 

Де йому ввійти в сади пророчі

27.10.2009р.

м. Січеслав.

 

                    * * *

…Брехня про велич Павличка

Спаде, як роса з гілляки…

І давня чекістська кличка

Проступить крізь переляки…

…А нині, в добу стаґнації,

Геройчик сей – ,,гордість нації"…

14.10.2009р.

м. Січеслав.

 

      ЧАКЛУВАННЯ В ЧАКРАХ

 

               Оголений триптих

 

                                                             Галі

                             1

...В двадцятих числах листопада

Сумна прикмета в очі пада:

Дещиця – в слово, решта – в душу,

І з цим, зізнаюсь, жити мушу...

                            2

...І сумно, й тлумно, й невимовно,

І на душі (за що?) зимовно...

Чи не за те, що літо красне

Було потроєно потрясне?..

                            3

...В осінніх днів душа не з вати,

У їх околах полювати – 

Все’дно, що в чакрах чаклувати:

Не дай Бог передозувати...

20.11.2009р.

м. Січеслав.

 

СОННІ СУНИЦІ З ВЕРШКАМИ

 

                                                Олені Черниш

 

...Танцюючі на шахівниці

Тарганячі мають сідниці:

Перемоги й поразки в купі

Кочеврижаться у їх дупі...

А коли виходять назовні,

Факт: звитяги творчої повні...

...Танцюючі на шахівниці – 

В одержимості зваги ниці...

Однак це їм ніц не завадить

Заздрих в казку перепровадить,

Де йдуть степом воли некволі

Та й назустріч вільній неволі:

На вечерю в їх годівниці – 

Із вершками сонні суниці...

...А тим, котрих танґо зморило,

Звісний клопіт, – пива барило:

Най смачненько собі впиваються – 

Доки воском свічки спливаються...

22.11.2009р.

м. Січеслав.

                     * * *

                                         Галині Дутчак

 

…Про чуття танцівниці й поета

Слів сполиніла ціла верета,

Але жодне з них не сказало,

Як на таці серце лежало…

Як упало воно із таці,

Щоб згодованим буть собаці…

Про пекельну любов назавше

Як писать, самим не спізнавши

І льодів, і жарину з попелу?..

…Тож не рушмо леґенду зопалу!..

07.10.2009р.

м. Січеслав.

                        * * *

                                               Д. Коржавіній

 

…Поміж батьками і дитиною – 

Бар’єр, накритий скатертиною…

На ній напитки і наїдки,

І бездуховність… Вона звідки?..

Батьки про це чи ж мізкували,

Як годували, одягали?..

…Поміж батьками і дитиною – 

Бездушність свят із хворостиною…

Р.S.

…Хвороба зла тоді лікується,

Як добротою обмізкується…

А так… Що можна мовити? А так…

…Пала у небі відчаю літак…

30.10.2009р.

м. Січеслав.

                            * * *

                                                                        Галі

 

…Про церкву, у котрій вінчався Махно,

Мені розповів Серафим Порохно*…

Відтоді минуло років та ще й літ,

А церква наземний свій творить політ…

Уже і по Нестору – слав і неслав,

А церкві Господь поміч в слові послав:

Стоїть в Січеславі, в Самарськім раю,

Хрестом осява зимню душу мою…

Спасенна споруда, свячена вода,

Вповільнена з стін її хресна хода…

…Все звітрилось в часі, лиш – не таїна:

„Однині й навіки ви – муж і жона"…

31.10.2009р.

м. Січеслав.

 

________________________________________

*Автор не схильний до подальших деталізацій у цьому напрямку (прим. ред.-упоряд.)

 

                     * * *

                                              О. Романчуку

 

…Україну в тілі Росії

Тримають руки месії?

Звичайно, облуда! Звісно, бридня!

Додам: не першого дня…

Нині ми вільні і незалежні,

Та будьмо з словом цим обережні:

Ворог не спить, коли ми спимо

В надії: а раптом, а мо’…

І хоч альтернативи Волі нема,

Ворушить кошлаті клешні пітьма:

Надіється знову всмоктати всіх нас

В російське черево Фантомас…

07.10.2009р.

м. Січеслав.

                            * * *

                                                              О. Забужко

 

…Три мавпи за друкарською машинкою,

Годовані стовідсотково шинкою,

Працюючи, для вічності, з Оксаною,

Квітчатимуться лавровою шаною…

Р.S.

…Якщо їх, звісно, не поглине Лета,

Є шанс доскочить власного ,,Гамлéта"…

Р.S.+Р.S.

…Що наголос ужив тут не типово,

Світ вибачить, та чи обов’язково?..

10.09.2009р.

м. Січеслав.

 

    БАЛАДА ОРЛИНОГО ЧИНУ

 

…Орлам ординство крила ламало,

А тому в небі їх дуже мало…

Земля їх також ледь чи й голубить,

Дарма, що в пісні про волю любить…

Орлам од блазнів зернят не треба,

Вони – лицáрство блакиті неба…

Та перейма їх туга-турбота:

Горить в зіницях земна скорбота…

Орлам ординство крила ламало,

А тому з нами їх дуже мало…

Ті, що лишились – припорошились,

Та в пришелепи не всі пошились:

Вартують вроду землі і неба,

Для нас їх досвід – свята потреба…

07.11.2009р.

м. Січеслав.

 

   БАЛАДА ГАЛИЦЬКОЇ ГІДНОСТІ

 

…Пан Авакум, я стрів його під осінь,

В очах тамує журавлину просинь…

Якась вона навдивовижу тепла,

І то дарма, що хмарка в зорі стерпла…

Пан Авакум, всамітнений у сквері,

Не поступився сталінській химері:

Пройшов крізь табори, катівні люті,

Наструнений на розмисли розкуті…

Він галичанин з прадіда і далі,

В УПА ішов колись не за медалі…

Є пенсія: заледь не вся – на книги…

„Читач з ГУЛАГу" – шепіт злий ханиги,

Який, мов пес, що приблудився в квітні:

Смердить, як три осклизлі підворітні…

…Пан Авакум не те, щоб непитущий – 

Од звироднілого він духом дужчий…

А дух, що налаштований до бою,

Лиш Господа тримає над собою…

…Пан Авакум на схимника не схожий:

Звичайний в моїй долі перехожий…

Чому з Франком берусь його рівняти?

Є в нім таке, що й крісом не відняти…

23.12.2009р.

м. Січеслав.

 

                         БАЛАДА

                            ПРО

ВОРОНА В ЖАР-ПТИЧИХ ПІР’ЯХ

 

…Я – бандерівець, я – оунівець,

Я – пастух не своїх овець…

Я у горах чи й у міжгір’ях – 

Чорний ворон в жар-птичих пір’ях…

Спробуй патрати – і сахнешся:

В іскрах з мороку задихнешся…

Не чіпай не своєї долі,

Якщо хочеш старіть при доні…

Якщо хочеш голубить внука,

Не вважай, що мій світ – принука

…Я – бандерівець, не ковпаківець,

Брат по крісу – каракалпаківець…

Маю здавна його за друга:

Не потьмарить наш стяг наруга…

15.12.2009р.

м. Січеслав.

                              * * *

                                                                      Ю. Буряку

 

...Град Січеслав піїт назвав Дніпрополь,

Мов створював для власних втіх некрополь...

...Та, щоб Вузлом класично возгордитись,

Не досить в ньому жить чи народитись...

26.11.2009р.

м. Січеслав.

 

             * * *

                    О. Довженку

 

…Де духу повстання,

Де творча еліта?..

…Надія остання – 

Зима серед літа…

16.09.2009р.

м. Січеслав.

 

                    * * *

…У часі Божому й Людському

Шануймо правду незникому:

Лише вона на цілий світ – 

Не вбитий памороззю цвіт…

07.10.2009р.

м. Січеслав.

 

В ПАМ’ЯТІ НА РАМЕНІ

 

                Балада

                     з 

         горбокоником

                   для              

    Галі Воротниченко

 

…Що там із Копанями,

Що в Зеленім Гаю?

Дні конають за днями

В зрадженому краю…

В школі деруться діти?

В колодязі є вода?

Не розучилась радіти

В нас молода біда?

Між першим і другим з’їздом*

В дев’яності роки

Був я в своїх проїздом – 

Все якόсь не з руки…

А сьогодні згадалось,

Здибалось уві сні:

Серце відсповідалось

Памороззю на дні…

…Що там із Копанями,

Що в Зеленім Гаю?

Біль заглушу піснями,

Віршами перев’ю…

А втіха яка із того?

Гасне без вороття

Щось в мені від святого

Спогадом побиття…

Святості – з четверть жмені,

Щем її береже…

…В пам’яті на рамені

Горбоконик ірже…

22.10.2009р.

м. Січеслав.

 

_____________________________________________

*Автор вірша був делегатом Х (IНезалежного) та IIзїздів письменників України (прим. ред.-упоряд.)

 

                  БЕЗ ВІТЧИЗНИ

 

…Без Вітчизни, без батька-матері

У чужому пливуть фарватері…

Сатанинські ведуть їх чари,

Звати скопом їх яничари

Небагато у зла пієтету:

Діти-ґевалди – гріх Комітету…

Наплодили їх, накопичили,

Навіть в школах чекістських вивчили…

Навіть вищу дали освіту,

І послали служить по світу…

Діти-ґевалди, франкенштейни,

Хто їх родичі – ніхт ферштейну

Так і ходять без розуміння,

Нащо вклали в їх лоб каміння…

Розмолоти б його на друзки,

Рад би й спробувати був, та – дзуськи:

Замакітрена чорним психіка,

Як було ще дитятко крихітка…

Психотропним гріхом начинена,

У відкритий космос відчинена…

А у космосі – лютий холод,

На відкриті стосунки голод…

…Без Вітчизни, без батька-матері

У чужому пливуть фарватері…

Генерали, бомжі, губернатори

Кадебістське сíм’я по нáтурі

Пси, відпущені із налигача, 

На вустах – сатани наливочка…

В Україні і в Білорусії

Душі чорні в них, коси русії…

За Союз вони, за Совдепію,

Не цураються, здуру, й опію…

В коноплі блукають куріпкою,

Власний розпач годують ріпкою…

Тягне дід її із бабуською – 

Той, що звав колись Раву Руською…

А десь – батьків брат і племінники, 

Кровопивці й кровозамінники…

Наполохані тягнибоками,

Розподілені всі „за блоками"…

Діти підлості прагнуть радощів,

Делеґовані в світ для прикрощів…

Божий гнів од них одвертається:

Гріх Чека – на хрест повертається…

Р.S.

…Без Вітчизни, без мови, без совісті,

Як їм, ґевалдам, в тимчасовості?..

24.12.2009р.

м. Січеслав.

 

 

Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.