ЮРІЙ КИРИЧЕНКО (1954-2015)

                           * * *

                                          Борису Пастернаку

…Його життя – як цвіт на лезі болю,

Його життя – як факел уночі…

Читати його вірші не неволю:

Вони – рілля… За нею – сівачі…

А він – один… Як Небо, як Святиня,

Як свічка біля творчого чола…

Його не вбили ні чужа гординя,

Ні чемність сатанинського тепла…

…Він – відійшов, віддалений від хору,

Він в світі цім не пнувся до небес…

Був рівним Птолемею й Піфагору,

Але спирався лиш на свій ефес…

30.07.2015р.

                      * * *

…Князь слова, Борис Пастернак, – 

Пророк і мислитель у слові…

Безправності тихий варнак,

Належав красі й ремеслові…

Була то не просто доба,

Була то доба виживання…

А щира, при серці, сівба – 

Тротилове торжествування…

Князь слова – Борис Пастернак,

Пройшов із варягів у греки…

Чи був то звитяжності знак?

Хай скажуть з пітьми ім’яреки…

Але ім’яреки – мовчать,

Але ім’яреки – німують…

…В епоху грядущих зачать

Цей страйк мовчунів розформують…

Мо’, завтра величний абрис

Оцінять, як скрипку Ґварнелі…

…Хто стлумив сімсот його рис?

Чудовисько в сірій шинелі…

28.07.2015р.,

на Володимира-Хрестителя

                БОРИС ПАСТЕРНАК:

           СВІТ В РАМЦЯХ БОЛЮ…

 У нього хиже кидали каміння,

А це у творчості – поважний знак…

Проте – ні стогону, ні голосіння

Не викришив із серця Пастернак…

Був – ,,нестатутний класик", що поробиш,

Був – Нобелівський, ех, лауреат…

Безвихідь – щирістю лише оздобиш,

Коли пташинка б’ється в небо з ґрат…

Хоч диво слова – мороком повите,

Та ломикамінь в снах – не відряхтів…

Який ти зимній в рамцях болю, світе,

Цяцькований для блазнів і хортів!..

Не кожен речник зваг зове до бою,

Хоч Перст Небес, бува, й торка чола…

А може, стати на двобій з судьбою,

І – чи була, чи хай там не була?

Питання це хватке, але й – фатальне,

Питання вічне, хоч – як лід крихке…

Природа слова вельми незвичайна,

Та як одважитись: не на пікнік – в піке?

Мільйон доріг у серця за порогом,

І треба вибрать, зваж, не манівці…

Не кожному дано буть в слові Богом,

А він же – був, ви чуєте, митці?!