ЮРІЙ КИРИЧЕНКО (1954-2015)
БАЛАДА
НА ЗАХИСТ
ВЛАСНОГО ОБЛИЧЧЯ
…Щоб не втратить власного обличчя,
Незважай на покидьків величчя:
Хоч вони і служать ув охранці,
Най би їх забрали кляті пранці…
Щоб не втратить власного фасону,
Поневаж чекістівську персону:
Не ходи до неї в будуари,
Бо інакше не уникнуть кари…
Щоб не втратить власного наїву,
Не дрочи у сутінках на Ївгу…
Ївга – тля чекістського розливу,
Має вдачу курви: злу й дражливу…
Не дай Боже мать її за жінку:
Що, крім блуду, з хтивого ужинку?
Щоб не втратить творчого привіту,
Не люби хижачку в нетрях цвіту…
Цвіт і потаскухи – несумісні,
Але як потворне вигнать з пісні?..
31.08.2015р.,
м. Січеслав
БАЛАДА
ПРО ПРОКЛЯТТЯ СЛІВ
…Мені – небагато треба:
Сопілку з гордого неба,
Черешень – в жовту пілотку,
Паскуду взяти за глотку…
Мені – небагато треба:
Хай згине лютий загреба,
Який маскувавсь під брата
З державного апарата…
Мені – небагато треба:
До солі – окраєць хліба,
До книги – читацькі очі,
До люблень – солодкі ночі…
Мені – небагато треба:
Єднання землі і неба,
Аби мавзер з кобурою
Всякчас були поза грою…
…Якщо хоча б це здійсниться,
Прокляття слів не присниться…
31.08.2015р.
БАЛАДА
З МІТЛОЮ НА БРУКАХ
...Зло, що ввійшло до Скайпу,
Варте знятого скальпу?
Я це відчув по фразі
Сеї лютої мразі,
Але не бив поклони щам:
Не піддавався лестощам…
Зло побуло та й зникло:
В чорних снігах поникло?
Кажуть, воно – минуще,
Не прозира грядуще…
Добре було б, та, схоже,
Й тло його зловороже:
Чорне, мов скалка в оці,
Вглиблена в ніч сороці…
…Зло, що ввійшло до Скайпу,
Хто зна, з якого тейпу?..
Може, це й не важливо,
Чом же так зле й дражливо?
Чом же душу судомить,
Аж поясницю ломить?
Зло не прийшло нізвідки:
Промисли Божі – свідки…
Маєм його збороти
Моццю третьої роти…
Вигнавши хиже з Скайпу,
Ніц не вдамось до скальпу:
Кров – не проллється з ночі,
Сови – не вріжуть очі…
…Не поганьбивши світло,
Чисть вічні бруки, мітло…
31.08.2015р.
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.