ЮРІЙ КИРИЧЕНКО, лауреат Міжнародної літературної премії імені Івана Франка (2014)

   З циклу „Вівці на вовчій дорозі"

…У часі ницих хто ви є такі?

У часі підлості і вироджень, і – згуби:

Кислиці чи зла ягоди терпкі?

Хто вам офарбив дьогтем хтиві губи?

В часи безводдя де ваші річки,

Куди течуть слова – пси безголосся?

Ви навіть вже й не чорні павучки,

Фарбоване в безликість вам волосся!

В часи ганеби хто ви є такі?

Невже і справді плíсняві потвори? 

На добровияви діянь скупі,

Вас не шанують ні вовки, ні звори…

Куди йдете? У найми до Орди?

У власну недоречність, в демагоги?

Господь послав з небес вам Знак Біди,

Аби ви вклякли на краю дороги…

Я вас, безтямних, всюди впізнаю:

На сайті, у каварні, в лімузині,

Злостивість вашу я пережую

І виплюю: туди, де бруд в корзині…

Ви – хто? Ви – де? Ви – на моїй землі!

Осіли тут, аби цідить сивуху?..

Тут – мій Господь! Тут зіронька в імлі

Сія красі в ім’я Святого Духу…

Ви живете з крадіж і з подаянь,

А ваше слово де? В ганьби на споді!

Чумний ваш острів, хоч і Розбуянь,

Кроти та пацюки в його господі…

Я за невмілість вас би не корив,

За невтіпацтво не карав би люто…

Але вгамуйте власний лжепорив:

Безтямність вашу до ганьби прикуто!..

11.09.2015р.