ЮРІЙ КИРИЧЕНКО, лауреат Міжнародної літературної премії імені Кароля Войтили (2015)

                БАЛАДА 

                     ПРО 

   ЧЕЛЯДЬ ПРИ КУНИЦІ

…Як член президії Конґресу*

Читаю всю письмацьку пресу…

Та що з хирлявим словом вдію?

Огида обтина надію:

Колишні – мов сичі без пір’я,

Сучасні – родом з надвечір’я…

Чоласті – челядь при куниці,

Хирляві – спиці в колісниці,

Яка на місці не стоїть – 

Мандрує сучий світ доїть…

А подоївши, прагне слави

Ясновельможної шалави…

…Як член президії Конґресу – 

В чеканці творчого прогресу…

Він має неодмінно буть,

Як хистом скропимо майбуть…

…А нині  з чого порадію?

Судома обтина надію…

15.12.2009р.

м. Січеслав.

                         ______________________________

                         *Йдеться про Конґрес літераторів України (прим. ред.-упоряд.)

                      БАЛАДА

       ТИХОГО БОЖЕВІЛЛЯ

                                                   В. Трубаю

…Цивілізовані народи,

Які прийшли у світ природи,

Шанують ґеніїв – людей,

Одбіглих Марксових ідей…

А ми плуганимо до храму – 

В комуністичну діараму,

Де голод, розпач, глупота

На потерть зводять дні й літа…

…То що ж ми, власне, за народ,

Якщо на гідність недород?..

Але і тут катма одвіту:

Горює яблуня без цвіту,

А ворон у її розгіллі – 

Вар’ят при повнім божевіллі…

…Ніхто страждать нас не неволив,

Блажен, хто тихо збожеволів,

Аби в когорті чолових

Доморювати ледь живих,

Які з пасльону та з окропу

В півока зирять на Європу – 

Без нарікань та зазіхань:

Чом не новітня чинґісхань?.. 

09.12.2009р.

м. Січеслав.

ВІЗА В ЦАРСТВО ЛЮБОВІ

               Балада 

                   про

     качечок на лимані

                                              Галі

...Візу в Царство Любові

Просто так хто дає?..

Ціхи цілодобові 

Павучок ще снує...

Сад завис у тумані,

Віти – перла живі...

Качечки – на лимані,

Качур – бродить в траві...

Осеніє повільно:

Де ще ті холоди?

В душу зваб самовільно

Вже проникли меди...

Збожеволілий серпень,

Завернувши з левад,

Загубивши десь серпик,

Йде, відрікшись бравад...

Сяйву в змроках свавільно:

Кочерга й вітражі

Почуваються вільно

На критичній межі...

...Візу в Царство Любові

Просто так хто дає?..

Ціхи цілодобові

Павучок знай снує...

Вірш, мов сад у тумані,

Шепче щось перезві...

...Качечки – на лимані,

Качур – бродить в траві...

26.11.2009р.

м. Січеслав.

                      ЖИТТЯ – ЗА ЖИТТЯ...

                         Балада сумного кіно

                                                                            В. Є. Петренку

...У кінотеатрі „Правда" правди нема,

У кінотеатрі „Правда" править тюрма...

Там кодло чекістів глипа з-під брів:

Чи достатньо глибокий між нами рів?..

...У кінотеатрі „Правда" сумне кіно:

Не подають більше для нас вино...

У мізках поета не смеркло відтак,

Не кладіть на зіниці чорний п’ятак...

Не сховать ні брехні, ні правди під п’ятаком,

Хто б з нас чим би не тішивсь – тінню чи літаком...

...З свавільним суддею чи з горе-сексотом

Господь не говорить на грядці з осотом...

У час, коли в ряст заповзає пітьма,

В кінотеатрі „Правда" правди нема...

Сидять за спинами слів стукачі –

Удень і вночі, удень і вночі...

Я їм – не брат, даруйте, а ви?..

...Кораблику нікому мовить: пливи...

Стосунки – на якір... Брехню – на вогонь:

Най знайде прозріння свою фізгармонь...

Про гроші – облишмо: світ баксів – сміття...

...Казав Казанова: життя – за життя?..

А станеться лихо – і смерть за смерть:

Господь не таку ще зладнає дерть...

Петльоване борошно – під пироги...

...Най згинуть чекістики – геть до ноги!..

...Кіно – квазімодне, квиток – не мій:

На що сподівався в змаганні Змій?..

Р.S.

...В наш побут балада прийшла з пітьми,

А там – не так просто бути людьми...

28.11.2009р.

м. Січеслав.

      КАМІНЧИК З ЦОКОЛЯ

                                                      О. Ж.

…Брак – не дефекти виховання,

Всього бракує:

У світлі тіней поривання

Гріх не паркує…

Брак – не демарші виховання, 

Нестатки – всюди…

Не йдеться про толерування,

Як про етюди…

Душі багетова картина

Не невиразна…

Вона, як з смітника дитина,

Чумнозаразна…

Її б мерщій на лікування,

Та хто злікує?..

Люд, втомлений од лакування, 

В зла празникує…

Світ – роздоріжний:

Хто – у мери, а хто в ґомери…

…Камінчик з цоколя наріжний

Служник химери…

26.12.2009р.

м. Січеслав.

   НІВРОКУ – З НАСТРОЄМ…

                       Балада

         сатиричного конфузу

                                      В. Яворівському

…Наші справи в нашій Спілці*

Тріснули уздовж по пілці…

Те саме і впоперек –

Запевняє ім’ярек…

Заходившись рятувати,

Почали ми із кравати…

Але з нею теж чума,

Схоже, виходу катма…

Увібравши гарбуз в плечі,

Явір гарба чужі речі…

Як не спиним силоміць,

Як відновим м’язів міць?..

…Наші справи в нашій Спілці – 

Що повішенець на гілці:

Більш – мертвяк, а менш – живий,

Настрій – творчо-бойовий…

24.12.2009р.

м. Січеслав.

___                  _____________________________

*Й                    *Йдеться про Національну Спілку письменників України, очолювану В. Яворівським

 (прим. ред.-упоряд.)

       ОДІССЕЯ НІЧНОГО ЖУКА

          Стара театральна історія

…В СБУ працюючи гримером,

Жук давно поклав собі стать мером…

Щоб утвердитись в шляхетній ролі,

Мав тримати мрію на контролі…

Те, що в пліснявій пітьмі вдавалось,

Мавпуванням щиросердя звалось…

Та коли грим висох і осипавсь,

Жук, немов Пилип в лозі, засипавсь:

Всі, здавалось, бездоганні ролі

Виконані ним під пшик-паролі…

…Одцвілось, пилюкою припало

Те, що грушкою на лоб упало…

Травестійно-творчий лик гримера

Вимагає вислідів Ґомера…

…Час в театрі марно не минає,

Певен: хтось жука зі споду знає…

Ми ж лише внесли його в свій пропис,

Не вдаючись у детальний опис…

Р.S.

…В СБУ працюючи гримером,

Навіть кузька може стати мером…

Мріять і жуку не заборониш,

Навіть, якщо розум відсторониш…

16.12.2009р.

м. Січеслав.

                    ПОВЕРНЕННЯ

           КРІЗЬ МОРОК САМОТИ

                                                        Р. Лубківському

…Антонич повертається до нас,

А в нас… А в нас – зруйнований Парнас…

І все, що з ним пов’язане, ледь тепле – 

Дарма, що казка в серці диво клепле

І щось у ній – від того коваля,

Якого чи й роздивишся здаля…

Ото ж Антонич… На його вертання

Душа налаштувала щебетання – 

Дарма, що вільглий вересень надворі,

Не так, щоб надто, але є дітвόрі

Що почитать з полиць бібліотеки…

Та й ці, зжовтілі геть від часу, теки:

У них Богдана-Ігоря душа

На розмисли спонтанно спокуша…

Антонич повертається… До свічки

Його ведуть два дивні чоловічки – 

Ні імені, ні прізвища за ними:

Кошлатими бровами навісними

Вони показують йому на тіні,

Що мерзнуть в творчому палахкотінні…

Та пан їм аж ніяк не заважа:

Інкогніто лишатися бажа…

Антонич повертається… А в хаті

Свічки і тіні, й змроки пелехаті:

Лубок уяв на скатерті рудій – 

Зітхай і плач, і, пошепки, радій…

13.10.2009р.

м. Січеслав.

                       * * *

                                                               Галі

…Слова поета – Вітчизни варті,

Їм поклонялись, як Богу, в Спарті…

А в Україні, в рідному домі,

Їм стелять, наче псам, на соломі…

21.12.2009р.

м. Січеслав.

                         * * *

…Шляхи до правди мороком вкриті,

Пси каверзують: мало в кориті…

Саме корито – свиням належить,

В нім, після псарні, мало що влежить…

Р.S.

…Гірка реальність вільного світу:

Слово втрачає фах динаміту…

21.12.2009р.

м. Січеслав.