ЮРІЙ КИРИЧЕНКО, лауреат Міжнародної літературної премії імені Чеслава Мілоша (2015)
З книги „ОСІДОК РЕКВІЄМНИХ РУЖ“
БЕЗ ВІТЧИЗНИ
…Без Вітчизни, без батька-матері
У чужому пливуть фарватері…
Сатанинські ведуть їх чари,
Звати скопом їх яничари…
Небагато у зла пієтету:
Діти-ґевалди – гріх Комітету…
Наплодили їх, накопичили,
Навіть в школах чекістських вивчили…
Навіть вищу дали освіту,
І послали служить по світу…
Діти-ґевалди, франкенштейни,
Хто їх родичі – ніхт ферштейну…
Так і ходять без розуміння,
Нащо вклали в їх лоб каміння…
Розмолоти б його на друзки,
Рад би й спробувати був, та – дзуськи:
Замакітрена чорним психіка,
Як було ще дитятко крихітка…
Психотропним гріхом начинена,
У відкритий космос відчинена…
А у космосі – лютий холод,
На відкриті стосунки голод…
…Без Вітчизни, без батька-матері
У чужому пливуть фарватері…
Генерали, бомжі, губернатори
Кадебістське сíм’я по нáтурі…
Пси, відпущені із налигача,
На вустах – сатани наливочка…
В Україні і в Білорусії
Душі чорні в них, коси русії…
За Союз вони, за Совдепію,
Не цураються, здуру, й опію…
В коноплі блукають куріпкою,
Власний розпач годують ріпкою…
Тягне дід її із бабуською –
Той, що звав колись Раву Руською…
А десь – батьків брат і племінники,
Кровопивці й кровозамінники…
Наполохані тягнибоками,
Розподілені всі „за блоками“…
Діти підлості прагнуть радощів,
Делеґовані в світ для прикрощів…
Божий гнів од них одвертається:
Гріх Чека – на хрест повертається…
Р.S.
…Без Вітчизни, без мови, без совісті,
Як їм, ґевалдам, в тимчасовості?..
24.12.2009р.
м. Січеслав
ТЕКСТОГРАМА
З
ПРИСВЯТОЮ
ХЛОПЧИКУ З ПРОБІРКИ ВеЧеКа,
МІНІСТРУ ВАКАРЧУКУ
ТА ДИНІ БЕЗ АВОСЬКИ
1
…Із пробірки вийшов хлопчик,
Запотілий витер лобчик,
І мандатом ВеЧеКа
Ввів у транс Вакарчука…
2
…Жити стало більш безпечно,
В січні снам доволі спечно…
Радість псів – зимова диня,
ВеЧеКа їй господиня…
3
…Пан міністр до динь байдужий,
В повсякденні цим і дужий…
Дині, знають на горі, –
Хамовиті хабарі…
4
…Із провулка вийшов хлопчик,
З відчаю наморщив лобчик:
Диню, куплену у Фроськи,
Ніс, не маючи авоськи…
29.10.2009р.
м. Січеслав
БАЛАДА
ТЕРНОВОЇ РУЖІ
…Тернова ружа нудить світом –
Надокуча їй бути свідком
Ганебини і покаянь,
І з рук мерзенних подаянь…
Тернова ружа прагне волі,
Дарма, що рухи стерплі, кволі –
Є щось у ній терпке таке,
Мов горлички чоло м’яке…
Тернова ружа мамі – мальва,
Душа не вичахла, немарна…
Її розбурханий огень
У розвиднях рядків аген…
Тернова ружа – неспалима:
При серці свічечкою блима…
Іти крізь віхолу домів
Хто б їй завадити посмів?..
20.12.2009р.
М. Січеслав
ПРИСКІПЛИВА
РОЗМОВА МЕДІУМА
З
ДУШЕЮ
ОЛЕКСАНДРА ЖУКОВА*
…Що ти хотіла сказать –
Руку притьмом пожать
Чи напоїть відчáєм,
Ніби вчорашнім чаєм?..
…Що ти хотіла сказать –
Крем’яхи час лузать,
Ніби стручки квасолі
В супик без солі?..
…Що ти хотіла сказать –
Павзою підперезать,
В котрій заглавні літери
Скупані в смерклім літеплі?..
…Що ти хотіла сказать –
Сіль судоми злизать
Вільно весталці Ню,
Яко порох – вогню?..
…Що ти хотіла,
Взявшись до діла?..
…Що ти хотіла сказать?..
…Мла відмигтіла –
Того то й діла…
…Що ти хотіла сказать?..
03.11.2009р.
м. Січеслав
____________________________________
*Політик нової хвилі, сучасник автора цих рядків (прим. ред.-упоряд.)
СВІТЛО БОЖОЇ ЛАСКИ
З
циклу
„Кріс і пісня“
І. Світличному
…У того слово і у того слово
Звучить рекреаційно-ремеслово…
А треба слів, які б ламали ґрати,
Вели нарід і рід катів карати…
…У того болі і у того болі,
З’єднавши їх, здобудем кусник волі…
А треба волі для орла й горобчика,
Щоб світ розвиднивсь для старого й хлопчика…
…У кріса – звага, в пісні – не поразка,
В зіницях – світло, наче Божа ласка…
15.11.2009р.
м. Січеслав
* * *
…В добу безтямств і манівців
Шукать для книги видавців
Надія марна, а, проте,
І над бескеттям сад цвіте…
Аби плодами він удавсь,
Дух творчості не запродавсь:
І у безчасся на межі
Він княжить – всупереч олжі…
07.11.2009р.
м. Січеслав
БЕЗ ПРАВА НА ПРИСВЯТУ
…Сучопадлючий чоловік
Одвікував свій довговік…
Ліг у труну, та й там не влежить –
Сонети в мороці мережить…
Їх якість визначить, овва,
Чолопрониклива черва…
23.10.2009р.
м. Січеслав
* * *
І. Павлюку
…Була Україна в огні,
А нині – всуціль в диму…
…Корчиться слово на пні,
Та віри йому не йму…
20.10.2009р.
м. Січеслав
В. БАЗИЛЕВСЬКИЙ:
ХІД ЗМОРЕНИМ КОНЕМ…
Фраґмент
…Базилевський нас перепрошує,
Сірі розмисли прихорошує,
В демократії одіж рядиться,
Та катмає од цього радості…
Сам в собі заледь зловтішається:
Все осклизле – з ним залишається…
І немає на тлум сей ради,
Окрім зніченої бравади…
07.11.2009р.
м. Січеслав
РЕАКЦІЯ
НА
ПОЕТИЧНУ ПРИСВЯТУ
Ю. ЛУЦЕНКУ
…Де ти бачив „честного мента“? –
В подиві завмерла Русь Свята…
Замість того, щоб відповісти,
Поклонився: матінко, прости!..
Р.S.
…Що вона мені відповіла,
Знають три деревни й два села…
15.12.2009р.
м. Січеслав
САРНІ
З
ВОЛИНСЬКИХ БОРІВ
…Я – не пишу для царів,
Я – не пишу для маґнатів…
Світ їх – палац упирів,
Ліґво стаґнатів…
В замках стрічаючи їх,
Творчо тусуюсь…
Мати ж за друзів своїх
Все ж каверзуюсь…
Більшість із них – горобці,
Сови з розгілля…
Тілом і духом старці –
До божевілля…
Радий би їм помогти,
Але ж не хочуть:
Мають острішок мети –
В ньому й сокочуть…
Їхня справдешня мета –
Відьма відома:
Гривні свята маєта,
Баксів судома…
Я не засуджую їх,
Радше – бридуюсь…
Що їм до віршів моїх? –
Стиха дратуюсь…
Роздратування моє
Притьмом проходить…
Кишлище в змроках снує,
Зікрами водить…
…Я не стріляв у царів
І не стріляю:
Сарні з волинських борів
Душу звіряю…
17.10.2009р.
м. Січеслав
ПТАХИ ВІТЧИЗНИ
…Поети – діти свободи,
Яка пішла по гриби…
Ні зорі її, ні води
Не знають з ними ганьби…
…Поети – птахи Вітчизни,
Її кольорова сіль…
Без них мізерні мармизни
Вмочають вуста в кисіль…
Суспільство спасуть сонети,
А не блокпост чи багнет…
…Поети – душа планети,
Розвідники надпланет…
27.12.2009р.
м. Січеслав.
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.