ЮРІЙ КИРИЧЕНКО, лауреат Міжнародної літературної премії

 імені Лесі Українки (2014)

З книги „ПАРИЖ НА УКРАЇНСЬКИЙ ЛАД“

                                              * * *

                                                                                 Герою України В.Івчуку

…Голодомори в Україні – подзвін по мертвих і живих!..

Голодомори в Україні – одспівування жертв нових?..

Душа без тіла не холоне, переливаючись в блакить…

…В криницях болю біль не тоне – столунням пам’яті кипить…

                                           ШЛЯХ ЗАЦІПЛЕНИХ

                                                      Фраґмент

…Не окрилить, заціплених, нас

Ні горілка, ні квас, ні Парнас,

Ні поважний Пилип Обертас,

Котрий в сливах розпріг тарантас,

За три кварти слив’янки продавши 

                                                             мазепинцям 

                                                                                   свій кулемет

                                                                                                         ,,Максим“...

Але – менше з сим…

…Не окрилить, заскочених, нас

Спазматично веселий спецназ,

Що, мов пес недолугий, зализує вранішню рану,

Споживаючи потайки маріхуану…

…Не утішить і Сонька – золочена ручка,

Та, скажу вам, ще сучка…

                                          …Шлях заціплених

                                                                             в росах 

                                                                                           лежить… 

                                                                             …Тож не квапмось 

                                                                                                             тужить…                                                             

                     * * *

                                                              В.С.

...,,Дисиденти“ радянських часів

Не втяли гомінких голосів:

Їхні спогади рясно друкують – 

Побрехеньки давно не шокують…

Загримовані ,,волі підранки“

Вийшли босами з схронів охранки:

Оквартирились, взулись-вдяглись

І – в безсмертя доби подались…

Р.S.

…А з тавром корифеїв доби

Стукачам не добігти ганьби…

                          * * *

…Графоман графоману потиснув руку:

,,Дякую щиро Вам за науку“…

А мить опісля, вже позаочі:

,,Які завидющі у нього очі“…

                                       ҐРАЦІЙНО І ҐРОТЕСКНО  

                                                       З

                                                          циклу

                    ,,Марш відчайдушних драбиною вічного відчаю“

                                                                                                                                   Г.Тарасюк

…,,Туга за свободою“,

                                        декларована

                                                               М.Сидоржевським і К°  

                                                                                                       за вечерею,

Нагадала

                чимсь

                           тризну 

                                       первісних

                                                          людей,

                                                                       програмованих,

                                                                                                    схоже, 

                                                                                                                 печерою:

Невтіпаки, 

                   ошкіривши

                                        зуби 

                                                гнилі, 

                                                           пащекують

                                                                               про творчість і владу, 

І виходить

                    у них це 

                                   доволі ґраційно, 

                                                                ґротескно і …

                                                                                         майже  

                                                                                                       до ладу…

                 * * *

                                      П.Мовчану

…На столичному Майдані

Залицявся Пан до Пані:

Жестами роман різьбив – 

Творчий голос не зганьбив…

                   ЛЯЛЯ

                    Етюд

           статевої гігієни

…Куди з мотузки Ляля йде?..

Жага злягань у ліс веде,

Де на коричневім осонні

Хорти пильнують напівсонні…

Дарма, що зайди в шатах ню,

Їх панна Ляля – ні на нюх:

…Порода і в сучих приплодах

Не любиться в чужих городах…

                    * * *

                                                    Н. Ш.

…Істина ,,від Шуфрича“

Як від сонця щуриться:

Воістину, владна совість – 

Не більше, як ґротесковість…

                          ОНОВЛЕННЯ

               ЧЕКІСТСЬКОЇ ЕСКАДРИ

                                       З

                                   циклу

                ,,Фарватери та лабіринти“

...Зухвальці в творчості, два Жори,

З стажорів перейшли в мажори…

А той, хто їх ,,в наш світ“ інплантував,

Секретним управлінням керував…

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

…Коли ж куратору пенсійні лижі намастили,

Двох Жор з небес на грішну землю опустили…

Р.S.

…Тепер вони при СБУ резерву творчі кадри:

Назрів момент оновлення чекістської ескадри…

                  * * *

…Брати, безчестячи сестер,

Тремтіли: о моя Естер…

І досі пам’ята сей міф

Розп’ята в житі Суламіф…

Р.S.

…Гіркий сюжет, страшні роки.

Це ж хто із слова навтіки?..

      МИКОЛА СТРАТІЛАТ.

                    ЯНГОЛ

                         ІЗ

          ЗОРЕЮ НА ЧОЛІ

                 Фраґмент

                                                         Н.Н.

…Янгол із зорею на чолі,

А живе і творить на землі…

Саме він, достойник Божий в дії,

Усміхнувсь Наумовій Надії…

                         * * *

                                                             Т.Федюку

…Примерз в собаки хвіст до ланцюга – 

Така за вікнами в балад юга…

Ця недемократична хуртовина

І в поетичних прикрощах провинна…

                                * * *

                                                                             І.Гургулі

…Стан душі отакий, наче церква в снігах,

На доважок – ще й пес безпритульний в ногах: 

Прихиливсь до колін, вуха в космос вмочив

І питає: ,,Чи пустиш в слова на спочив?“…

                      РЕЦЕПТ 

      ЛІКУВАННЯ ГЕМОРОЮ

                 ВИКЛЮЧНО

                        ДЛЯ

     ЗАЇЖДЖОГО КЛАСИКА

                            З

                       циклу

         ,,Рукописи і німби“

…Гриць, горілкою заливши очі,

Впав, заледь діставшись до обочі…

Проте, встиг, дарма, що осінь тепла,

Підстелить рукописи під ребра…

Три доби тремтіла Теребовля

Щодо класикового здоровля…

Та, на щастя, обійшлося, ніби:

Віднайшлись рукописи і німби…

Повезло і в іншому герою:

Стресом врятувавсь од геморою…

…І хоч в Теребовлі ще пліткують,

Та не всі хвороби так лікують… 

                            * * *

…Грудаста Груня – кралечка  не ложна:

І млосна, і манірна, і набожна…

У пристрастях – тигриця незборима,

А тигролов – не під її дверима…

                             * * *

                                                              Л.Степовичці

…Все – тлінне… Навіть Вічність смертна…

Лиш безталанність слів безсмертна…

                       * * *

                                            А.Матвійчуку

…Де ви, клекітно-гучні овації,

Де вогненних оплесків порив?..

…Українська пісня – в резервації,

Та, яку Господь боготворив…

На бескеттях – горе і розпука,

У долинах і в степах – пітьма…

…Струни поневіри – стріли з лука,

Але тятиви до них – катма…

                           * * *

                                                       О.Стусенку

…З слова честі автор зліпив нужник – 

Стовідсотковий суперпотужник:

З європейською окантовкою,

Підіперши згори мінтовкою…

…Всяк, хто в цю благодать заходить,

З інтер’єрів очей не зводить…

                       * * *

                                                         Т.Федюку

…Тарантули в норах чекають ночі,

До гіпсових віршів Т.Ф. охочі…

А в час, як зірки хороводи водять,

Тарантули вічність читать виходять…

…У ці хвилини, для когось летальні,

Вони – леґітимні владці читальні…

                       * * *

                                                        С.Дзюбі

…Поети знають істину краси,

Їм у підпоміч з неба голоси,

Які болять, неначе кутні в роті:

І зверху, й знизу, і – при повороті…

                  * * *

                                                  Галі

…Я б і радий зупиниться,

Але це мені й не сниться…

Я б і радий мовить ,,годі“,

Так тротил в душі на споді…

02.12.2007р.

м.Січеслав.