ЮРІЙ КИРИЧЕНКО, лауреат Міжнародної літературної премії імені Григорія Сковороди ( 2009)

                * * *

…Вітчизна на семи вітрах

Розвіює зрадливців прах…

І на хресті не возвеличить:

Душі не личить…

17.09.2012р.

                  * * *

...Чумазі інтернаціоналісти,

В долю Вкраїни не лізьте:

Там вам місця нема,

Там – не ваша кума…

Там – соловей край віт,

Там – калиновий цвіт…

Там – матуся з дитям

Правлять життям…

15.09.2012р.

                    * * *

…Шаліють пси на околиці:

Вовки – в овчарні? В шовковиці?

Шаліють пси – захлинаються:

Гріхи – з безчестями знаються?

Шаліють пси наполохані:

В окрузі гості непрохані?

Шаліють пси, злоба – в вилицях:

Це ж хто, незваний, на вулицях?..

25.10.2012р.

                    * * *

                                    C. Бондаренку

…Що маркетолог – не творець,

Всяк білий згоден комірець…

А от для літерата Стаса

Маркетинг – кут іконостаса…

02.09.2012р.

                               ДИПТИХ

       ДЛЯ СТАСА БОНДАРЕНКА

                                      1

…Вже Стаса Бондаренка не впізнать:

В НСПУ він знахабніла знать – 

Дружбанить з тими, що в ділах потрібні,

Дарма, що у форматі дрібним-дрібні…

                               2

…З правіку повелось серед дрібноти:

Мов кліфт, перелицьовувати ноти

З чужої папки крадені статечно,

Аби в хурдизі богувать хуртечно…

02.09.2012р.

                     ДЕЗЕРТИРИ

               Балада божого суду

...Вийшли з окопів і в ліс подались

Двоє з гвинтівкою і автоматом…

Жахи їх з підлістю переплелись,

Ницість – стала приматом…

А за плечима – друзі, бійці,

Вітчизна, зраджена в горі…

Зрадники стали на манівці,

Перехрестившись в зворі…

Всевишній рук тоді не відтяв,

Не здер з очей тьму-полуду…

Ніхто не збагнув з цих двох до пуття,

Що не уникнуть суду…

Перший – родом був із Дніпра,

Народився в Кайдаках…

Другий – із хутора Мрець-Гора,

Пів життя – у лайдáках…

Зброю – лишив: був хирлявий баптист,

Із непевного роду…

Скарживсь: життя – не всім аметист,

Чарку не нюхав зроду…

А в лісі – темрява, злі вовки,

А в лісі тім – хитрі міни…

Під шапкою, мов ховрашки, думки:

Втекли, а де переміни?

Страх, зла потвора, в спину товка,

А жахи – страшніші смерті…

В горлі – нечиста сила давка,

Душі – на гріх обперті…

Вийти з лісу бракує сил,

Жити в лісі, як вепрі?

І став собі кожен з цих двох не мил,

Але ж відступники – вперті…

Здаватись фашистам двоє ішли,

Сказано: дезертири…

На мінах смерть свою віднайшли,

В пеклі їхні квартири…

Сахнулась злочинців свята земля,

Кістки – вовки обглодали…

Тихо зітхнуло з грабів гілля:

Два виродки – прахом стали…

Леґенда, казка? Ні, явина!

Краще б не знать такої…

…Від вибухів мінних досі луна:

Боже, що ти накоїв?!

14.10.2012р.

                ДЕ ТИ, ВОЛЕ?..

…На ногах – невидимі кайдани,

На душі – скалічена снага…

Де ви, українських днів Богдани?

Де ти, воле, серцю дорога?

Ще у шахти трупи не скидають,

Та усе складається на те…

Прийде час, і мертві заридають,

І крізь брук прокляття зацвіте…

А сьогодні вірші – кулемети,

А сьогодні: хто – цілуй, хто – ріж…

…І нема м’якішої прикмети,

Як буркун – на лезах роздоріж…

06.10.2012р.

                                  ДИПТИХ 

             ПОНЕВОЛЕНИХ БЕЗЧЕСТЯМ

                                   1

          …Вибори, а з чого вибирати?

          Кому – дріт колючий, кому – ґрати…

          Кому – голод лютий, кому – зраду,

          А кому – стукачити пораду…

          Вибори – врочисті, велемовні,

          Покупельноздатні, творчозмовні…

          Совісні? До третьої лопати – 

          Україну в яму закопати…

          Вибори! А нумо в глевкій тиші

          Виберемо тих, які, мов миші,

          Являть душі, вдягнені в безчестя,

          Вже не вірячи в святе пришестя…

                                        2

…З чого вибирать? З безчестя чи з безтямства?

З чого вибирать? З пітьми чи з небуття?

Скрізь однаково злоби і хамства,

Скрізь – і натяку на правдосуть життя…

З чого вибирать? З мерців і бруду?

З чого вибирать? З базарних баранів?

З тих, хто носить на очах полуду,

Зрадивши розіп’ятих синів?

З кого вибирать? Мо’, з тих, хто в дзоті

Полива прозрілий люд свинцем?

А чи з тих, хто в чорнім креозоті

Власний нáрід водить манівцем?..

22.10.2012р.

                         * * *

                                                              Богдані

…Вертаю з розпачу на береги любові,

І все, що маю в серці, не таю…

А розвидню чомусь бентежно в крові

І тоскно у розгіллі солов’ю…

26.10.2012р.

АРИСТОКРАТІЯ ЗАПРОДАНСТВА

…Босонíж кремлівською доріжкою

Йдуть пігмеї з стриманою стрижкою…

Звідки вони: з Києва чи з Фастова?

Усмішка в них знічено-джульбарсова…

Шаровари їхні – зняті з Байди,

Звідки ж родом ці прищаві зайди?

Йдуть поволеньки, в поклонах зігнуті,

До високих крісел зором припнуті…

Хто вони? Та це ж аґенти кручені,

З старшим братом немічністю злучені…

Злука відбувалась незлобиво,

Преса їх віта боголюбиво,

А вони ідуть, в поклоні зігнуті,

З рідної землі злим сріблом зігнані – 

До руки кремлівської прикластися,

Аби з її воленьки прокрастися…

…Все, що вже було, знов повертається:

Виродження – з мороком вітається?..

30.10.2012р.

                      БАЛАДА

       БРАТОВБИВЧОЇ ВІЙНИ

…Лишивсь без власника мавзер – 

Убили власника…

А був же франт та ще й позер 

Синок лабазника…

Лишивсь без власника наган – 

Наліг на ножичок…

А був ще той, скажу, жиган,

Дарма, що мужичок…

Лишивсь безхозним карабін, 

Приклад – пощерблений…

Німецькомовний ствол: „Ichbin“…

Числивсь – за Щербанем…

Гуляла воленька хмільна,

Не воля – вольниця…

Жирів на трупах сатана,

Душа – дозорниця…

Упав – Іван, поліг – Степан,

Знебувся Гнат, Зосúм…

…Кому – товариш, кому – пан,

Під шклом куня  „Максим“…

Літа з порубаних балад

Шинелину зняли – 

За братовбивчий маскарад

Не в лад відповіли…

15.07.2012р.

                   БАЛАДА

ВСУПЕРЕЧ СИНОПТИКАМ

                                                        Галі

…Вітер змінивсь дощем,

Дощ перейшов у сніг…

Ти – під легким плащем,

Зорі – побіля ніг…

Ворон вкляк на гіллí,

Лист останній поблід…

Вмерли старі жалі,

Річку полόнив лід…

Він ще такий крихкий,

Стати на нього бійсь…

Він ще такий лихий,

З розпачу слів – не смійсь…

Присмерк – упав під лід,

Але слова живуть…

Вірності літ та й літ,

Качечка – в снах… Вуть-вуть…

25.10.2012р.

        ЧОЛО КРІЗЬ МОРОК

                   Фраґмент

                             Пам’яті О. Пріцака

…Професор Омелян Пріцак

Життя прожив, як перейшов…

Був і амбітний, і моцак,

Мо’, через це себе й знайшов…

Світ Омеляна упізнав,

Хоча, й не скрізь аплодував…

А він – творив, ні, не конав,

Штормив і – вирував…

Тепер, коли його нема,

Відлунням, з-поміж інших, є…

…Не поглине Життя пітьма – 

Й крізь морок вісниця кує…

06.10.2012р.

                  ЧЕКІСТ

…Він і суддя, і – адвокат,

А за сумісництвом ще й кат…

28.07.2012р.

             ЧИМ ДИХАЄ ІВАН

  Варіація без творчих запозичень

                                                             І. Драчу

                              1

…Дихав Леніним? Страшне уміння…

Це – тоді, як творче безгоміння

Опосіло душу і натуру,

І пішло ковбасити халтуру…

                              2

…А тепер, навчéний чудесами,

Чолобитно дихає баксáми…

І нема на цеє більше ради

В час бридопоклонства і бравади…

02.07.2012р.

              ДЕҐРАДАНТИ

…Ходять бруком деґраданти,

Новоявлені мутанти…

Нудять світом – ходять,

Бездуховність водять,

Ніби таксу чи болонку…

Смерть струмить крізь оболонку,

Прориваючись назовні,

Створює конфлікти мовні…

Їх беруть, мов хижу зброю,

Аби звоювати Трою…

Так було вже… Так – триває,

Бездуховність невгаває…

…Ходять бруком деґраданти – 

Виглядають з пекла Данте?..

07.10.2012р.