ЮРІЙ КИРИЧЕНКО, лауреат Міжнародної літературної премії імені Тумаса Транстремера (2015)

З книги „ПРОЗРІННЯ ТАЛИХ ВОД“

                 * * *

...Інтеліґенція і злидні – 

Здичавілі синоніми,

Помарнілі в чорні дні…

…Це з ними потопельні ми...

25.02.2015р.

            * * *

                         В. Наливайченку

...Злочинні організації,

І сумніву тут нема,

Підлягають утилізації:

Прилюдно, не крадькома...

А як же щодо охранки?

Пітьма хова гнійні ранки…

Ви ж, як очільник її,

Вчуйте слова мої:

Недовго гідрі лишилось,

Єство її в пси пошилось...

…І справа всього лиш в часі,

Скільки хрипіть кумасі...

28.02.2015р.

                      * * *

…Брехня брехнею поганяє,

А це – нічого не міняє:

Концтабір поміж скрух стоїть,

Чекістам велено згноїть

Не лиш печаль мою, а й душу,

При днях сьогоднішніх ще дужу

І невідкупну, і – незрадну,

Хоч і криваву, і – надсадну…

…Брехня брехню полохає:

На чисту совість запит є?..

Наказано спалить, знеславить,

А далі навіжено править…

Але ж… Але ж… Все це правління – 

Антигосподнє повеління…

…А тому буде так, як буде,

Вникай в цю суть, хрещéний люде:

В кривавім злі не празникуй,

Мечем звитяжним Дух підкуй!..

24.06.2015р.

                 * * *

…Вкраїна не встане з колін,

Допоки в душіїї тлін,

Допоки сини та батьки

На гідність і честь щербатьки…

22.02.2015р.

                 * * *

…Гусак в червоних чоботях

Перебріда потічок…

Схоже, спішить на потяг,

В окулярах край вічок…

Гуска – лишилась вдома,

Гуска – чека старого…

Нишкне в очах судома,

Гелгіт лунає строго…

Гусак – у чужому місті

Штивно ступа на бруки…

…В газеті „Останні вісті“

Його поетичні друки…

01.05.2015р.

                  * * *

...Де взяти сонця для балад,

Води – для цуценяти,

Яке з пером оцим не в лад

Бажа весь світ обняти?..

23.02.2015р.

                   * * *

…Державність – не просто слова,

Вона – добрих справ голова...

А тільки продажність синів – 

На рівні чужинських вогнів...

22.02.2015р.

                       * * *

...Достукатись до правди стало важко,

Дарма, що на престолі пан Ховрашко...

І це не просто втомлені слова – 

Безпутня править в краї голова...

22.02.2015р.

                    * * *

...Живемо, як сірі миші в храмі,

По якійсь чужинецькій програмі...

Світ за нами стежить крадькома,

І то, мовити б, не без ума...

22.02.2015р.

              * * *

...За когортою – когорта,

Рветься під мечем аорта,

Та, мов цвіт, не опада

В рів потуга молода…

05.04.2015р.

                      * * *

…Злі кулі жалять серце матерів,

Коли сини їх падають убиті…

Серед усіх знеможених жалів

Ці для душі найбільш несамовиті…

07.03.2015р.

                      * * *

…Калина щось мені казала:

Розп’яту душеньку терзала?..

А я – не чув… А я – мовчав:

Орган в ста клопотах звучав…

Калина мовить перестала:

Жура в ста виквітах постала?

А в небі тихли журавлі,

Хто приголубить їх жалі?

Мо’,  –  я,  мо’, – ти, а мо’, – солдати,

Чий щемний біль не відридати?..

22.05.2015р.,

м. Січеслав.

                   * * *

…Клен бруньки розпускає, 

З нас очей не спускає...

Ну, а ми до клена байдужі:

Наші душі змертвілі в стужі…

Клен щось мовить приємне:

Про святе й потаємне?

Ну, а ми геть не чуєм,

В двоєдиність кочуєм?

Там для нас – хліб і хата,

І, з Господніх Дат, свята…

Там для нас – степ і річка:

Я – Іван, ти – Марічка…

…Клен вбачає в нас голуб’ят,

І дарма, що весь світ – вар’ят…

10.04.2015р.

              * * *

...Кулемети за левадами

Помолились і – нівроку...

Стежі, зорані снарядами,

Віднайшли душі мороку...

Лише клени і тополі

На атаки не зважають:

Діти смерті, діти волі

Кров на скронях поважають...

...Я – писати не навчився,

От, хіба що, есемески...

...Туманець над степом вився,

Пес їв суп з чужої миски...

22.02.2015р.

                * * *

                                          Галі

…Маузер мій – на стіні,

Але набоїв – катма…

…Нащо три спраги мені,

Як зам по тилу – зима?..

08.03.2015р.

                    * * *

…На луках некошених трав

Я на скрипочці серцю грав…

А ти, вранішня, не мовчала:

Перепілочкою звучала…

І таким було це звучання,

Що затихло двох душ вінчання…

…А потому сказав Господь:

„В ім’я степу і чистоводь

Будьте вірними один одному

На шляху судьби незворотному“…

08.01.2015р.

                      * * *

...Не вір мені, бо я брехать не вмію,

Не вір мені, бо в сад я не ввійду,

Де ти перечекала веремію

Своїх сум’ять – на радість чи біду...

Не вір мені, хоч це і не летально,

Не вір мені, хоч це вуста й не вб’є...

...Любов над нами тихо й мілітарно

Три срібні шаблі розпачу кує...

06.06.2015р.,

м. Київ, готель „Кооператор“.

                   * * *

...Не судіть мене, люди, строго,

І ти, віщих шукань, дорого:

Облягли мене яничари,

Хоч на волю святі вінчали…

Дарували коня і шаблю,

Знали: щастя чуже не зваблю...

Маю власного, схоже, досить,

Глянь, як правдонька плодоносить...

Не судіть мене, люди добрі,

Не кінчаються дні хоробрі...

…Ні, хоробрі дні не кінчаються,

З словом честі в храмі вінчаються...

30.05.2015р.,

м. Київ, готель „Кооператор“.