ЮРІЙ КИРИЧЕНКО, лауреат Міжнародної літературної премії

 імені Віслави Шимборської (2015)

             НІЛ ХАСЕВИЧ*

...Художник з бункерів УПА

І досі ворога лупа...

А той у скелі зла сидить – 

Червоним вимпелом смердить...

Зірвати б вимпел той, та, ба,

Не дозволя рабів юрба...

Рабів би розконвоювать,

Та як без них олжі тривать?..

...Художник з бункерів УПА

Олжу гранатою лупа...

Пора звитяжцю підмогти – 

На шлях Бандерівщини йти:

Відчайно  вибравшись зі схрону,

Здолаєм звірів оборону...

Крізь кров і морок пробиваючись,

Пійдем, самі в собі збуваючись...

...Жива не лиш на полотні

ОУН у наступальні дні...

04.07.2009р.

м. Київ, Сирець

                                      ____________________________

*Художник в однострої УПА (прим. ред.-упоряд.)

                 ПАМ’ЯТЬ

       КОЛЮЧОГО ДРОТУ

                                                                В. Караташу

...І в чорних ночах Кенгіра

Жили в нас любов і віра...

Надії – на дні було: 

Морок ліг на чоло...

А поруч – мальва цвіла:  

Вістку з волі несла...

Та мальва ватрила душу:

Ще встанем за правду дужу!..

...І в хижих змроках Кенгіра

Дух поневажив звіра...

22.07.2009р.

м. Січеслав.

                     * * *

...Держава, зіткана із пороків,

Не хоче знати своїх пророків...

Вони для неї чужі та грішні,

В пошані більше грушки торішні...

Р.S.

...Із них можливий ківшик узвару,

А з літерата де взять привару?..

04.07.2009р.

23 год. 57 хв.

м. Київ, Сирець. 

                    * * *

...Дихати – чимраз знедоленіш:

Дотика до горла лихо ніж...

Виступають з леза піт і кров,

Ніби випит роблять: ще здоров?..

...Я – мовчу: тортур не визнаю – 

Сполотнілий в ризниці стою...

В моїм слові грім і благодать – 

Є що в час безпрóсвітку подать...

21.07.2009р.

м. Січеслав,

ж/м Північний.

ПЕТРО ПРОДАЙДУША

...Петро, кам’яна душа,

Гуляє без кунтуша...

А де ж кунтуша подів?

Ще ж вчора йому радів...

Сьогодні Петро – не той,

По суті ,,бывший святой“…

А ніби ж до москалів

І в четверть ґнота не тлів...

Та це – всього лиш слова,

В Петра – держдеп голова...

А той, хто держдепголов,

На вітер ,,не мечет слов“…

Р.S.

...В Канаді знаний і в США

Сей Пітер Продайдуша...

30.06.2009р.

м. Київ, Сирець.

                        ПЕРСОНА

…Був депутатом, нині він редактор,

У біографії – поважний фактор…

Ґазета під його началом

То галопує, то йде чвалом…

Куди спішить? Звичайно ж, що до суті,

Де істини партійно перевзуті…

11.06.2009р.

м. Січеслав.

                  * * *

               В. Коржу, С. Бурлакову

...Класики – що ринви стічні,  

Інваліди зваг довічні...

Їм би ордени, медалі,

А не слать кудись подалі...

Їм би грамоти, дипломи,

А не устілки з соломи

В зашкарублі кирзаки...

...Пси – перейдені роки...

18.08.2009р.

м. Січеслав.

        ОБЕРЕЖНІШ З ХАЛТУРОЮ

                                                                           С. З.

...Жив не по правді і не по совісті,

Писав одноденки: романи, повісті...

Ті, хто їх погортали,

Сприкрені, повертали...

Вдавав із себе колючого класика,

Душу ж мав глизявого кляксика...

...Час прийшов на місце все ставити,

А нема з ким сердегу співставити...

Виходить, неповторність його ім’я? – 

Імениті ворони доскіпуються в солов’я...

Тенор у відповідь трелі згасив:

,,Обережніш з халтурою“ – попросив...

23.07.2009р.

м. Січеслав.

            НА ПУАНТАХ

                        З

                    циклу

           ,,Конаюча Доба“

                                                        Є. С.

...В чумних домінантах Доби

Поез не читають дуби...

Не ліпші за них і клени – 

Дарма, що діти Олени,

Яку вчили тато й мати

Все чемне при сóбі мати...

Було б так, либонь, до скону,

Та явір пропив ікону...

З образ панок Яворівський

Одкашляв притулок львівський:

У Києві син ганьби,

Звідтак, звитяжець Доби...

Вона, під його рукою,

Аж корчиться з перепою...

Р.S.

…В Доби чумних домінантах – 

Павличко лиш на пуантах...

Хоча він, звісно, й не дама,

Та це – не найбільша драма...

23.07.2009р.

м. Січеслав.

                     ЗРАДА

…Для хвилювань – нема підстав,

Гінці вернулися з застав...

,,Усе гаразд!“ – доповіли:

Злом перекуплені були...

05.08.2009р.

м. Січеслав.

            ЧУЖІ ҐЕНИ

...Мертві діти – живі звірі, 

Служать яничарській вірі...

Одреклися Пана Бога,

Куди тепер їм дорога?..

Мертві діти – посіпаки,

По борделях гультіпаки...

Усі скопом, Гершки й Хайки,

Варті доброї нагайки...

Надовбані поміж роги,

Фарбують олжі остроги...

Дуже хочуть панувати,

Як не передозувати?..

Передоза їм вдається:

Неня – в гарем продається,

Батько, творчої натури,

За гріш зданий на тортури…

Були колись українці,

Носили обріз в ширіньці…

А тепер в степу, за лісом,

Душу обтяли залізом…

Ходить душа без кунтуша –

Спокушених спокуша…

Спокушені – спотворені:

В ім’я користі створені?..

…Наші діти – чужі ґени…

…Западіться, карфаґени!..

22.06.2009р.

                          м. Київ, Сирець.

                     ЧАЙ

                        З

 ЛИМОНОМ ТА ІЗЮМОМ

                        З

                    циклу

,,Хроніки харківської траси“

...Чай з лимоном та ізюмом

Пили в полі, за Ізюмом...

Хмарка в небі золотилась,

Ніби тричі освятилась...

Рухався туман по трасі,

Наче циган в білій рясі...

А за ним товклись тополі:

,,Царство Волі – в білім полі“... 

Де те царство, де та Воля – 

Зна тополя серед поля,

Та її спиляли вчора:

На світанку, із вечóра?..

На запитання це вічне

Відповíло б Слово Віще...

Але хтось велить з мочару

Не знімати з нього чару...

Р.S.

...Зачароване ж дочасно,

Почувається потрясно...

Р.S. + Р.S.

...Потрясти б його раз сорок,

Та морочить мізки морок...

23.06.2009р.

м. Київ, Сирець.

                          * * *

...Тузи поважні мій вірш вітали,

Розповен келих своїм дістали...

Я спершу вірив у їх поважність,

Та схаменувся: спритники й справжність?

Тузи поважні з нардепів бýли,

Поета з брендом скоро забули...

Я ж почувався немов ефенді,

В якого слуги стибрили бренді...

30.06.2009р.

м. Київ, Сирець.

          КІММЕРІЙСЬКА БАЛАДА

                                                                             Галі

…В Сердоліковій бухті сердоліків катма,

Карадаг про них згадки на друзки лама…

У старої болгарки не в перстенях вони – 

В тих цілунках, що згасли навік восени…

В Сердоліковій бухті я камінь знайшов:

Ніби жук, взяв і випорснув з-під підошόв…

Я до нього дотичності зроду не мав:

Ніби диво незнане в долонях тримав…

А по миті, як виклик щербатій судьбі,

Усміхаючись мовив: ,,На щастя – тобі…“

З того часу, навиклий до мрій-мерехтінь,

Спостеріг на тлі бухти Волошина тінь…

Незвичайною тінь, вочевидь, не була,

А так само, як творчість, за душу взяла…

Ізвідтоді я в бухті не часто бував,

Та, коли випадало, немов раював…

Сердолікова сила в мій світ увійшла,

Може, брата по духу в мені віднайшла?..

…В Сердоліковій бухті сердоліків катма,

Карадаг про них згадки на друзки лама…

Якби міг я в баладі їх купно зібрать,

Сам Орфей мав на лірі б за мене зіграть…

Та непросто і в казці всі ґрані з’єднать,

Це закоханим всім не завадило б знать…

30.08.2009р.

м. Січеслав.

                       ВУСТА ЦІЛУЮТЬ ІКОНУ...

                  Балада,

       втікаюча від спеки

                                                    Галі

...Як спекатись спеки в пору

Украдених в спраг дощів?

Небес полудневий порух

Сахнувся злих радощíв...

Куди пішли провіщання?

Катмає й сліду од них...

За стрічами знов прощання –

Колóверть знемог земних...

...Я вірю тобі, кохана,

Як вірив собі колись:

В епоху зваг Чингісхана

Вуста наших снів злились...

Відтак, вони нероз’ємні –

За тайнощами простеж:

Розщелини потаємні

Ведуть до святих пожеж...

Горять не лише стернища,

Горять крижані мости...

Душа до прозріння ближча,

Та як його віднайти?

...Минає усе минуще,

Втомившись довготривать...

І лише єдино суще

Не вправі каверзувать...

Воно із нами до скону –

Допоки творчих речей...

...Вуста цілують ікону

             Опісля твоїх плечей...

22.06.2009р.

м. Київ, Сирець.