ЮРІЙ КИРИЧЕНКО, лауреат Міжнародної літературної премії

 імені Григорія Сковороди (2009)

З циклу: „Світ, освячений прозрінням, – незнищенний...“

                            БАЛАДА,

         В ЯКІЙ ПРАВЛЯТЬ КІНЬМИ

              ДУХ БОГОЯВЛЕННИЙ

                І СВІТ ВІНЧАЛЬНИЙ

Вербо яра, вербо яра, відчинися

Та на мене, сина Світла, подивися.

Вербо яра, вербо яра, відчинися

Та до мене, козаченька, пригорнися.

Хай, сахнувшися на хвильку в щасті броду,

Напою з твоїх долонь хрещену вроду...

Нехай висвятить вона моє сумління,

Нехай прийде в щиру душу озаріння.

Світ, народжений в громах, згубив наймення,

Та не в’яне ломикамінь одкровення...

Світ, розіп’ятий в сльозі, не є владика,

Та й на нього сходить святість янголика...

Світ, освячений прозрінням, – незнищенний,

Якщо в Суті княжить Дух Богоявленний...

Вербо яра, вербо яра, відчинися,

Проти серденька мойого усміхнися.

Хай твій усміх буде сонячно-клечальний:

Зелен рястом править кіньми Світ Вінчальний...

                 * * *

…З нами Бог і Україна,

Інше все – побіля нас…

…В небо йдуть Душа й раїна – 

На колядки й на Парнас…

09.01.2009р.

м.Січеслав.

                           * * *

…Горнеться вірш до піваркуша білого,

Як не вголубити хлопа несмілого?

Горнеться, наче хорунжий до горлиці,

Мак заквітає на смаглім лиці…

В позирку-погляді щось від мигдальності,

Душу пронизує щем сповідальності…

Геть на п’ятьох попередників схожий,

Ліпше приглянувсь – посланець божий…

20.01.2009р.

м.Київ.

                         * * *

…Шабельки мало, мало рушниці – 

З возу, за яром, б’ють гаківниці:

Ті, що на мурах стоять фортечних,

Аби вітати нелюдів гречних…

Мало дипломів і дипломатів,

Дух звироднілий шле вчених схизматів…

Мало капралів і генералів,

Лярв у коралях і без коралів:

Аби здолати силу ворожу,

Впору прикликать гадалку-ворожку…

Тільки ж у неї, мовити мушу,

Такса поважна: за казку – душу…

…Шабельки мало, мало рушниці – 

З возу козацького б’ють гаківниці…

20.01.2009р.

м.Київ.

ВОЛОДИМИР СВІДЗІНСЬКИЙ

…В сузір’ї видатних поетів

Належить творчо до естетів:

Здолавши змроків злу задуху,

Піднявсь на Еверести Духу…

Зійшов би, певно, й на Монблани,

Та у тиранів – інші плани…

08.01.2009р.

м.Січеслав.

                   СЬОГОДНІ

…Торгують снами, кавунами,

Незайманістю, орденами – 

Усим, на що є попит сталий,

Що зиск-хосен приносить вдалий…

Останнім часом – і Вітчизною:

В перервах куцих поміж тризною…

20.01.2009р.

м.Київ.

                   * * *

                            Каролю Войтилі

…Мова, ставши дахом дому,

Думає неспиту думу…

У тій думі ненадпитій

Славно ружі гордовитій:

При джмелі чи без джмеля

Вільглий ранок надивля…

07.10.2008р.

м.Січеслав.

                         БАЛАДА

                             ПРО

        КАЗКУ БЕЗ ЗАГОЛОВКА

…Калитка ваша вельми убога?..

Чільний мій друже, побійтесь Бога,

Бо як покличе Суд свій вершити,

Дві половинки встигнути б зшити…

Дві половинки… Душу та тіло…

Дві половинки?.. Тото й все діло?..

…Калитка ваша дзвенить не дуже?..

За проминулим – звірятком туже?..

Плаче сиріткою ще й причитає:

Часи новітні схлипом вітає…

В тому причинно-жаскому схлипі

Мліють суглоби клену ще й липі…

…Калитка ваша нінащо сходить?..

А в небі хмара чорна заходить – 

Незрячі душі в облогу брати…

То, може, можна щось настарати,

Чільний мій брате, з вашої ласки

На заголовок до сеї казки?..

07.10.2008р.

м.Січеслав.

                         БАЛАДА

   КАРНАВАЛЬНИХ СНОВИДІНЬ

…Чолом тобі, Принцесо Карнавалу,

Чолом тобі, Володарко Страстей…

Куди спішиш – із балу чи до балу,

В очах несучи сяйво радостéй?..

…Чолом тобі, небачена й нечута,

Чолом тобі, чистіша од роси…

У туфельки печалі ніжка взута,

Застібки – небувалої краси…

…Чолом тобі, ягничко злоточуба,

Чолом тобі, чаклуночко чуттів…

Яка ти розпачу моєму люба,

Ґаздине всіх моїх серцебиттів…

…Чолом тобі – на річці, біля броду,

Чолом тобі – вві сні, не наяву…

…Не вір більш королю Дроздобороду,

Який трима в облозі Калитву…

05.10.2008р.

м.Січеслав.

                    * * *

…Все, що можу і чого не можу,

В тексті тектонічному примножу…

В слові о дванадцяти рядках

Душу висвячу при нагідках…

Кажете, душа і так співає,

Ще й живу росу з чуттів спиває…

Що ж, тоді не буду докучать – 

Іншій най дудки мої звучать…

В їх некаліброванім звучанні

Все ж поставлю Вас – при величанні:

Без цитат і навіть без присвят,

Як це робить Дух, которий Свят… 

02.10.2008р.

м.Січеслав.

                        * * *

…Рятуйте допитливих: мед пізнання – 

Не завше, як мовиться, Боже Дання…

У нім закодовано стільки гіркот,

Що диву давався й пан Т.Еліот…

А він же був докою в царстві словес:

Ефектно тримався за творчий ефес…

Метафорично чуття дотикав,

Аж доки не шарпнув судьбу за рукав…

…Рятуйте допитливих: це ж бо вони

В ста бідах провинні, хоча й без вини…

З красою заручені, світом ідуть – 

В надії, що їм Жезл Судьби подадуть…

02.10.2008р.

м.Січеслав.

                              ВІЗНИК

             НА ПЕРЕПРАВІ ЩАСТЯ

                                                                                    Галі

…Казки дитинства мали б оживати,

Та ба: смагляве не бажа тривати – 

Відходить в ніч, а може, в ранній ранок,

Лишивши щем – цвіт молодих та ранніх…

Із того щему, а можливо, з цвіту,

Стежки мої – у сиву безмір світу…

…На тих стежках розпачених ми й стрілись – 

В холодносяйві душами зігрілись…

Уже, було, хотіли й розвітатись,

Як вмилостивив хтось когось зостатись…

З часів тих я живу – немов казкую:

На переправі щастя візникую…

02.10.2008р.

м.Січеслав.

                  * * *

...На могилі в діда Василя

Влежана, усміхнена земля…

Майже така сама і в бабусі,

Красота якої – завше в русі:

Хоч недугою була прикована,

Але пісня бабці успадкована…

…І тепер, коли струни торкаю,

В думну душу словом проникаю…

Що там бачу – не переповісти:

Ніжність і гіркавинку невісти?..

…На могилі в діда Василя

Журиться усміхнена земля…

02.10.2008р.

м.Січеслав.

                    * * *

                                             Богдані

…На перехресті думок

Виткався срібний струмок…

Став поміж них і – ні руш:

В пелені в доні – сто груш…

Скрикнувши, впала одна – 

Спрагла шукальничка дна…

…На перехресті думок

Розпачу сизий димок…

Аби розвіявся він,

Слово розгойдує дзвін…

Било у дзвоні – ні руш:

В пелені смутку – сто груш…

11.08.2008р.

м.Січеслав.

                                    * * *

…Подив, як істина давня, навприсядки ходить:

Жити – як всі? Але щось воно в мене ніяк не виходить…

…І скільки б прозрінь не мережив, як ноти Вольфґанґ Амадей, 

Годі росу було витиснуть з вапноподібних ідей…

18.08.2008р.

м.Січеслав.

                  * * *

                                                   Галі

…Сідай зі мною – 

Побудь земною:

Поглянь на зморені ці поля…

Сум – стороною:

Не за стіною

Почуй, як гуси кричать здаля…

Вони – лиш птахи,

Та мають крила,

Кимсь наготовані для небес…

Кохана, люба, а ліпше – мила,

Відчуй, як диха жагою без…

…Сідай зі мною – 

Побудь земною…

На потім – вичитана яса…

А зараз – вустоньки,

Довіри згустоньки:

В два серця райдуга перевиса…

08.08.2008р.

м.Січеслав.