ЮРІЙ КИРИЧЕНКО, лауреат Міжнародної літературної премії
імені Шандора Петефі (2013)
„УЖЕ В КНИГАРНІ"
На підтримку рубрики в „ЛУ"*
…Книги, що „уже в книгарні",
В переважній суті, гарні…
А проте, є й анемічні,
Ціни, в більшості, космічні:
Коли цифру надивляю,
В дальній космос потрапляю…
Р.S.
…Святкуючи прем’єру рубрики,
Читальник звільна хрума бублики…
І не шкодує, звісно ж, гривні
За твори пристрасно-поривні…
18.04.2010р.
м. Січеслав.
_________________________________
*Газета письменників „Літературна Україна"
* * *
А. Х.
…Андрій Хаданович нам радить радіти,
Дарма, що життя цих підстав не дає…
Не тому, що текст має схильність смердіти,
А тому, що птáшок на смітнику в’є
Свої гнізда –
Той ще ґазда…
09.01.2010р.
м. Січеслав.
* * *
…Батько, матір і собака
Другий тиждень голодують:
Харчем з вигрібного бака
Один одного рятують…
…Батько, матір і собака
Просять вслід їм не ридати…
…Сморід вигрібного бака
Бере в свідки вірш без дати…
м. Січеслав.
БАЛАДА
СУМНОГО ВІНЧАННЯ
В. Коржу
…Писав би я вірші та й годі,
Та сутемінь в серці на споді…
Писав би сонети, балади,
Та слово втікає з-під влади…
З учора – і геть заподілось,
Мо’, успіхам не нараділось?
На долю не насподівалось,
До того, як відсповідалось?
Писав би я вірші та й годі,
Та сприкрення в Божій Угоді:
Класичні терцини й катрени
Ведуть попід руки з арени…
А відчаї відмолоділі –
Підмайстри в пітьмавому тілі…
Писав би я вірші та й годі
При всякій назрілій нагоді,
Та порох козацький кінчається:
Конечне з межовим вінчається…
17.04.2010р.
м. Січеслав.
БАЛАДА
ТРАМВАЙНО-ПАРКОВИХ
ПРОГОНІВ
У простому, як двері, житті…
А. Кримський
…Що ті істини в творчім злитті
У простому, як двері, житті?
Все нам „подиви" подавай,
А слабό оспівати трамвай?
На колесах він чи без коліс,
Їде в парк чи катає Аліс…
Янгол смерті під ним чи над ним,
Буднем гнаний він чи вихідним...
Контролер і водій – два в однім:
Перший – глух, другий, начебто, нім…
Глух і нім – поняття непросте,
За квиток – м’яту гривню дасте?
Заєць ви в тім трамваї чи ні,
Вшистко єдно, повірте, мені…
Не байдуже, як ви – графоман,
В цьому, знаєте, є свій шарман…
В цьому також є свій пієтет,
Що поробиш: естет є естет…
Якщо навіть ви кримський інжир,
Доконечно ви – наш пасажир…
16.11.2010р.
РЕПЛІКА
НА
ЗАХИСТ РОМАНУ В. ШКЛЯРА
„ЧОРНИЙ ВОРОН"
Г. Штоню
…Коли душі і серця зболеність
Нам видають за „вседозволеність"
З професорським апломбом в критиці
Авторитети при коритниці,
Лишається сказать в одвіт:
„Не толочіть намарне цвіт,
Який одваживсь плодом стати"…
…А більше що би мав додати?..
28.04.2010р.
м. Січеслав.
РОДИННИЙ МОТИВ
Фраґмент
…Від люстерка до людини
Потребують всі родини…
…Півень вкляк на рушникові:
Гірко жить одинакові…
25.01.2010р.
м. Січеслав.
БАЛАДА
СУТЕНІЮЧОГО СОНЦЯ
…Котить сонце бочку з медом
Мимо сутінок, а ті
В парі з дідом Шереметом
Варять борщик на плиті…
Дід свій вечір не гайнує,
Читаючи класиків:
Борщ у горщику пильнує –
Знає смак Івасиків…
Крізь віки пливуть дараби,
В гори йдуть леґіники…
Третю осінь дід без баби
Плете з внуком віники…
Зять і доня – в Коломиї,
А дід творчо бавиться:
Висівки міша в помиї –
Хряками рід славиться…
…Котить сонце бочку з медом,
В росах заблукалося…
Стрівшись з дідом Шереметом,
Тричі привіталося…
26.01.2010р.
м. Січеслав.
БАЛАДА
ТВОРЧИХ СПОГЛЯДАНЬ
Богдані
…Не втручаюсь в розмову снігів –
Серед них не шукай ворогів…
Сам належу до їхніх когорт,
І від цього достоїнства горд…
…Не втручаюсь в молитву синиць,
Сипну проса до їх годівниць
Та й по всьому, а їм – благодать,
Про яку що казать, що гадать?..
…Не готую облав на вовків,
Що пильнують своє край ставків,
Хитромудро закутих в льоди…
Того й жди: як не лиха – біди…
Вовк супроти безчестя – ховрах,
Та на іклах його – кров і прах…
І якщо без берданки прийшов,
Знай: душа твоя – без підошóв…
…Не втручаюсь в проталин сюжет,
Лише звільна поправлю манжет
В тому слові, що штивне, мов лось,
З яким вільглості спить довелось…
13.12.2010р.
СЛИМАК
ЗІ
СМІТТЄЗВАЛИЩА
З
циклу
„Перепоховання потворного"
…В поважнім інтерв’ю Гнат Ножовий
Підтвердив: всупереч плотві – живий…
А що пощерблений, то – не біда:
Ще грає в ґенах сила молода…
І то дарма, що стільки зим і літ
Душа була, мов болісний болід,
Який крізь пíтьму трасу прокладав
У вічність, як тоді хтось чи й гадав…
…В останнім інтерв’ю звогнів, як мак,
А був – зі сміттєзвалища слимак…
28.05.2010р.
м. Січеслав,
getto „ж/м Північний".
ЯКБИ ХОТІЛИ ВБИТЬ…
Балада
з античекістським ухилом
О. Скіпальському
…„Наружка" – шлюха в побуті і в творчості,
Дарма, що ікла втаює узорчасті…
Якби хотіли вбить, давно б убили,
А так – себе, найперш за все, зганьбили…
Ганеба ця у тому полягає,
Що артистизм охранки зле кульґає…
І байдуже: чи лугом, чи байраком
Йде аґентура зла за небораком…
Якщо – по вулиці чи по прошпекті,
Ви думаєте, все у них „в решпекті"?
Гай-гай! Якби то так,мій голубе, якби-то:
Не тим цвяхóм взувачку їх підбито…
…І чуть, і бачить все це неприємно,
До біса таланúть нам двом взаємно…
16.08.2010р.
м. Січеслав.
БАЛАДА РУХУ ОПОРУ
Зворушливо іронічний аспект
Ю. Н.
…Інтелект з одним яйцем
В КҐБ служив бійцем…
Світ заледве був не спас,
Та проспав боєзапас…
Під бабло лягло село,
Місто фарт „за так" збуло…
Все, як мовиться, ол райт –
Править бос і каґебайт…
Нишкнуть Армія і Флот:
З молотка – четвертий лот…
25.11.2010р.
ЯКЩО НЕ СТАНЕТЬСЯ БАЛАДИ
В. Омельченку
...Чинники напруження в державі
Держиморді – мов мечі іржаві,
Котрі, хоч давно вже не при боці,
Все ж бентежать, заломившись в оці…
Смерк, мов свиту, всяк на себе тягне –
Псу підстелить, якщо сам не вдягне:
Без малого два десятки років
Ряджені рабують за пророків…
Я не заздрю їхньому „всесиллю",
Каламар на злиплі пейси виллю…
Та, якщо не станеться балади,
Най мені дарують Христа ради…
28.06.2010р.
СВІТЛОТІНІ НА КОНЯХ
Балада
з
тополями та школярками
…Крізь вікно спостеріг, як тополі
Усміхались до Тані та Полі…
Та й дівчатка до них не байдужі –
Гейби дві, вмиті росами, ружі…
Пес фіксує їх, та – не займає,
По портфелику кожна тримає…
Що у них, догадатись не складно,
Шкільна форма тримається ладно…
А це ж що? Срібні кульчики в усі:
Подарунок матусі, бабусі?..
На доважок, щоб виправдать опус,
В руках Галі пишається глобус…
Заздрять їй світлотіні на конях:
Цілий світ у дитячих долонях…
03.11.2010р.
СИВИНИ СЕРЦЯ
Лірична балада
…Ще на деревах ні цвіту, ні плоду –
Серце вже бачить їх вранішню вроду…
Зором глибинним час протинає:
Все воно віда, все воно знає…
Кажуть: насос усього лиш та й годі,
Кров нам качає при всякій погоді…
Кажуть: технічний інспектор і тільки,
А заграбастало лірики стільки…
Чим заперечить нахабам – не знаю,
Але у слові його не минаю:
Маю до нього симпатію власну,
Схожу заледь на зорю непогасну…
Серце та й годі! І що тут сказати?
Любі йому і мусони, й пасати…
Труд його творчий – в дощі й хуртовини,
Але і в нього є власні сивини…
Радощі й прикрощі, свята та будні –
Зодчі святині його многотрудні…
26.03.2010р.
м. Січеслав.
СНІГ
НА ХУСТКУ В МЕРЕЖКУ
…Сніг рум’янив калину,
А здибав – Галину
В кожушанці гуцульського крою…
Привітався неспішно,
Велемовно й потішно:
Краля, певен був, не поза грою…
Все, що ніс був ялинці,
Сипав щедро Галинці –
У долоні, за комір, за плечі…
За такі подарунки
Сподівавсь на чарунки,
На палкі, неосмислені речі…
Був ще той гайдамака,
До красунь розумака…
А на дію зустрів протидію…
Не безпечно-умовну,
А зело красномовну…
А я бачу все те і – радію…
Сніг цнотливість не гудив:
Морозенку на подив
Не притлумив красу над красою…
Лиш прослався на стежку,
Лиш – на хустку в мережку,
Лиш з-під вій засвітився росою…
13.12.2010р.
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.