ЮРІЙ КИРИЧЕНКО, лауреат Всеукраїнської літературної премії

 імені Маркіяна Шашкевича (2015)

З книжки „ГОЛУБ І ФЛЕЙТА“

                     * * *

...Будь мені за кохану,

Зболена пісне моя…

Я залікую рану – 

Тут, біля ручая…

Будь мені за незрадну – 

Скільки в краси долонь…

Лиш – не за безпорадну,

Котру зневажив хлонь…

Будь мені за любисткову

Казку на ста вітрах…

Хоч – за качечку ту криву,

За котрою тужить птах…

Будь – за жону цілункову

В хаті і – в стремені…

Лиш – не за кралю шлункову

В будні і вихідні…

Будь мені, люба, будь мені,

Будь мені та кріпись…

…В святечку і при суднім дні

В честі не оступись…

09.07.2014р.

                        * * *

…Васильки, в рань напившись роси,

Вдень стоять п’яні в полі:

Незів’ялість святої краси

Не прошепче: доволі…

Васильки… Ці святі васильки…

Ці володарі тихого болю…

Щемні радощі їх з-під руки

Не зневажу і не поневолю…

Васильки, в рань напившись снаги,

В надвечір’ї такі невпізнані…

Може, друзі, а, мо’, – вороги,

Мо’, – закохані неостанні?..

11.02.2014р.

                   * * *

…Вірую в Матір і в Слово,

Вірую в душі людей…

Вічність і вірш чорноброво

Не відірву від грудей…

02.05.2014р.,

м. Січеслав.

                         * * *

                                                                    Галі

…Вмирають бійці в бойових рядах,

І що їм погрози ситих нестям?

А поле – в квітах, настояне на медах,

За щастя – понині платять життям…

26.07.2914р.

                        * * *

…Давай поговоримо мовчки:

Люблю вух твоїх мочки…

Давай поговорим нечутно,

Але так са-мо-бут-но…

Давай поговорим незвично,

В ста квітках – степовично…

Давай поговорим безмовно,

Згодна ти? Безумовно!..

…Давай поговоримо… Давай поговоримо,

Тишу тиш на вустах заговоримо…

04.01.2014р.

                   * * *

                                              Богдані

…Донечка ходить по травах – 

Любо їй так з нагідками…

Бог при далеких загравах

Їй диригує руками…

02.05.2014р.

                          * * *

…Дякую долі, що я – українець,

Це – найшляхетніший в світі гостинець…

З ним не страшні ні громи, ні хуртечі,

Ні яничарів зачумлені речі…

Дякую долі, що маю Вітчизну,

З нею здолаю біду, мертвичизну…

Стану над бруствером, нені вклонюся,

З кулею в серці, а, все ж, повернуся

В хату побілену, в пісню вербову,

В, хрещену Господом, мову журбову…

Дякую долі, дякую нені, 

Що дарували жита ці зелені…

Визріє жито, ляже в покоси,

Зболені месники – висвятять роси…

Хто їх забуде на святі й на тризні,

Чи ж може бути сином Вітчизні?..

23.07.2014р.

                   * * *

…За туманáми – туманú,

За яром – річка з очеретом…

Приходить досвід з сивини

І супиться перед портретом…

За  туманáми – далина,

У слові карому одверта…

Кохана, в чім моя вина,

На стільки розпачів підперта?

За туманáми – благодать:

Позичена, невідговіла?

В якому храмі одридать

Наш біль збиралася Сивіла?

За туманáми – замок скрух,

За туманáми – брами болю…

…А в серці – рух, а в серці – рух,

Який – нічим не приневолю…

14.03.2014р.

                     * * *

…Іду житами, як життям,

Іду – житами…

Звільнившися з лабет знетям,

П’ю світ вустами…

Мене ти в силі зрозуміть,

Моя печальна?

Любисток – в косах, що як мідь…

Ця ніч – вінчальна…

Іду житами… Чи дійду

До розуміння?

…Душа – колядник на льоду – 

Не храм з каміння…

22.07.2014р.

                         * * *

…Заплутавсь павучок у павутинці,

Заплутавсь павучок, заплутавсь павучок…

Кохана, я приніс йому в хустинці

До скрипки не поламаний смичок…

Я – запізнивсь: смичок – не при потребі,

Дай Боже вивільнитися з ярма…

В його глибокому, як бездна, небі

Надії на рятунок геть нема…

Допомогти? А що на те він скаже,

Як я його мистецтво зіпсую?

Озветься: друже чи насварить: враже,

А раптом висміє печаль мою?

Заплутавсь павучок у павутинці,

А мо’, то я в банальності буття?

Як просто: вузлик розв’язать в хустинці,

Що в ній на споді: смерть а чи життя?..

08.01.2014р.

                * * *

                                            М. К.

…Карась, що славив котів,

Величі сам хотів – 

Хай би вже й без луски, – 

Плескали злі голоски…

16.05.2014р.

                   * * *

…Коли зацвітає терен

І дзвонить струмок в яругах, – 

Зміст серця такий штудерен,

А коні – в легких попругах…

Коли зацвітає липа

І гріється кіт на лавці,

Душі вже тепло – не хлипа,

Та сумно, все ж, Мирославці…

Коли зацвітають мальви,

Що в Польщі зовуться ружі,

На Сході ґаздують пальми,

Яким невідомі стужі…

Кохана, Ви – ясноцвітна,

Дарма, що сивини в скроні…

…І вся Ви така привітна,

І в лєнтах – весільні коні…

08.05.2014р.

                      * * *

…Мовчання має безліч кольорів,

А це, твоє, – мов їжачок в тумані…

Його я стрів побіля яворів,

Як закричали крякви на лимані…

Мовчання має безліч заморок,

А це, твоє, – окремішнє, осібне…

Воно – мов парабелума курок:

Вбивать надію в серці вельми здібне…

Мовчання має безліч ностальгій,

А це, твоє, – притаєне, прим’яте…

Належить в змроках істині благій – 

Розконвойоване чи розіп’яте?..

В його я сентименти не ходок,

І зась мені осмислювать деталі…

…Хіба оцей, золочений, рядок

Не вибитий на корпусі медалі?..

04.01.2014р.

             * * *

…На зелену Трійцю

Йвась кохав Марійцю,

А Марійця – Йвася:

Така вже вдалася…

08.06.2014р.,

м. Січеслав.

                       * * *

…Не вітайся з бідою за руку,

Бо вона в неї вельми брудна…

Хто розсипав троянди по бруку – 

Таїна, таїна, таїна…

Не вітайся з бідою на людях,

Не вітайся з бідою в ярах…

Хижа рана кривавиться в грудях,

Обертаючи сонячність в прах…

Не вітайся з бідою на конях,

Пішаницею – також не смій…

…У життя в добротворчих долонях – 

Посох вічності: зболений, мій!..

12.01.2014р.

                        * * *

…Не пий, кохана, вино з отрутою,

Не пий, кохана, воно – вбива…

За Вовчим яром, за черлен рутою

Шукай зі мною палкі слова…

Не май, кохана, до слова заздрощів,

Світ перевернеться від заздрощíв…

Знайди свій перстень в долині любощів,

Там, де шипшинний вогонь кущів…

Не пий, кохана, вино з цикутою,

Не пий, кохана, воно – вбива…

…Танцюй на шаблі, журбою кутою,

Журба – за кулю страшніш бува…

20.06.2014р.

                       * * *

…П’ята колона сьогодні на марші,

П’ята колона – не спить, не дріма…

Наміри має союзні, монарші?

За булаву в неї морок, пітьма…

26.07.2014р.

                         * * *

                                                              Богдані

…Правда і Воля – на прапорі роду,

Правда і Воля – не кануть в пітьму…

…Серце, кривавого звідавши броду,

Служить лиш Богу… Єдино – Йому…

26.07.2014р.

                         * * *

                                                          Д. Павличку

…Поети – злодії: вони в колег своїх

Не лишу душу крадуть, а й натхнення…

А це ж бо є несусвітéнний гріх

Не лише побуту, але й боготворéння…

Поети – нелюди: вони своїх братів

Живцем з’їдають – без горілки й хрону…

О, як би я в житті своїм хотів

Призначити поетам охорону…

Але й мене охоплює біда,

Але й мене бере в лещата лихо,

Коли поетів заздрісна орда

В мій хист ввіходить, мов полівка тихо…

Поети – скарб землі, але, бува,

Ведуть себе, мов тать, осатаніло:

Життя віддать готові за слова,

В яких б’є дзвін спотворено-невміло…

13.02.2014р.

                  * * *

…Смутен день і ніч смутна,

А в ріки – катмає дна…

Ти це знаєш, а я – ні,

Щастя наше – в туманí…

Смутен явір, смутен клен – 

Світ Іванів і Олен…

Смутна ти і я смутний:

У цілунків – вихідний…

Не бажають вони нас,

У зітхань – катмає назв…

Смутен птах і смутен звір,

Свято з присмутком в псявір…

Ти це знаєш, як і я,  

Відучора – нічия…

13.04.2014р.

                   * * *

…Тривоги тоді покидають,

Як сурми біди відридають,

І просинь до віч наблизиться,

Що аж старий сич оближеться…

Тривоги тоді несуттєві,

Як збудуться сни життєві,

І ми стоїмо на кладочці,

І все у нас геть в порядочці – 

Дарма, що число тринадцяте

Й казання про герць – стонадцяте…

13.02.2014р.

                       * * *

                                                        Богдані

…Чужі знамена – на тлі безтямств,

Пíтьма і морок – чужі знамена…

Єдина врода – правда… Затям!

Совість їй не обтяжить рамена…

26.07.2014р.

                       * * *

…У горлі – дзвін, а мо’, – кинджал,

У горлі – жала невимовні…

І ти – одна з незримих жал,

Що світла й ненависті повні…

У горлі – трави молоді,

У горлі – трави відговілі…

А ми, покупані в біді,

Кладем вінок на лоб Сивілі…

Прийми, Сивіло, наш порив,

Здобри його вином розпуки,

Якщо Господь сто брам відкрив

І заповів нам руки в руки…

У горлі – дзвін, а мо’, й не дзвін,

А може, лиш відлуння дзвону…

…Але чому так плаче він,

Уздрівши нас узбіч амвону?..

14.03.2014р.

                       * * *

…Яничари – знов на Україні,

Знову палять, нищать, убивають…

Знову моляться олжі й руїні

Ті, хто кров’ю неню напувають…

Знову пісня радощів забута,

Знову кусник хліба – рідкість в домі…

Знов душа розіп’ята й закута,

Знову – мертві діти на соломі…

23.07.2014р.

                 * * *

…У лозах птаха не співа – 

Згорнула голос?

Роса – красу чуттів спива:

Гойднувся колос…

У лозах вітер не гуля – 

Подавсь за клени?

Дівча качок жене: гиля…

Клен – в Магдалени

На чемнім дворищі згаса – 

Ознака осені?

В жовтавих прожилках краса 

Спішить в чар просині…

Ніхто зітхати не велить,

Не приневолює…

…Але душа чомусь болить,

Як м’яту сполює…

03.01.2014р.

                  * * *

…Ходімо, Галю, на Десну,

Ходімо, Галю…

Там привітаємо весну,

Мов пишну кралю…

Ходімо, люба, на Десну,

Ходімо, люба…

Зустрінем там весну-красну

В ошатті дуба…

Ходімо, рідна, на Десну,

На срібні плеса…

Ходімо… Чом спинилась? Ну…

Риплять колеса…

Ходімо, Галю, на Десну,

Де пташка в гіллі,

Ледь пробудившися зі сну,

Співа в похміллі…

Як славно ніжкам без чобіт,

В рай-росах кроки…

…Серця звільняючи з орбіт, 

Кричать сороки…

30.03.2014р.,

на Олексу Теплого.