ЮРІЙ КИРИЧЕНКО, кавалер ордену Святих Кирила і Мефодія (2008), лауреат літературної премії імені Святих Кирила і Мефодія (2014), нагороджений почесною відзнакою „Знак Пошани" Товариства „Україна - Болгарія" (2008), один з авторів перекладу з болгарської (поетична антологія „Болгарії думи земні", Дн-ськ, 1987).

          ВІТЧИЗНА І МЕЧ

                                      Т. Шевченку

…У слова – вкраїнське чоло,

У слова – вкраїнська душа…

У слова – незгасне тепло:

Куди воно в ніч поспіша?

У слова – немало турбот,

У слова – немало потреб…

Напите з всечасних скорбот,

Воно – понад смутками треб…

У слова – вкраїнські степи,

У слова – вкраїнські річки…

Наругу його – не стерпи:

Слова – не пусті балачки…

У слова – і кріс, і шаблі,

У слова – гармати в ярах…

У слова – безсмертя в імлі,

У слова – вогні на вітрах…

При слові – жалі і журба,

При слові – Вітчизна і меч…

…Душа віщих слів не раба – 

Звитяга грядущих предтеч…

08.03.2014р.

          З ВОЛІ ГОСПОДА

…Поетом – з волі Господа стають,

Красу у кузні щирості кують…

А як без щирості? Без щирості – ніяк,

Вона у серці і в душі маяк…

Поезія – і кріс, і боротьба,

Як зрадив слово у собі, – ганьба…

…До слова – не вернутись після зради,

Немає зраднику в житті поради…

30.09.2013р.

                   * * *

                                               Богдані

…Нагороджений світлом,

Несу його в сόбі, в собі…

А жита – понад світом:

Із хлібом пребудем, дастьбі…

Нагороджений словом,

Знаходжу в нім світочів слід…

Зачарований дивом,

Босόніж ступаю на лід…

Нагороджений святом,

У буднях шукаю себе…

…А поезія – мов

Пташеня на стерні голубе…

01.02.2012р.

         СЛОВА З ДАЛЕКОГО БЕРЕГА

…Слова – знесилені, слова – знеможені,

І, все ж, усміхнені і, все ж, примножені…

Слова – сполинілі, в ніч потолочені,

До лук сіделечних в дощ приторочені…

Слова – порубані, за гріх покарані

І, все ж, невичахлі при чорнім карканні…

Слова – калинові, не позолочені,

Доньцí в три посаги в снах напророчені…

Слова – катовані й розконвойовані,

Для звироднілих зайд геть табуйовані…

Слова – пригнічені і розпрозорені,

В росі любистковій добром озорені…

Слова – заквітчані, незаболочені,

Всевишнім з пранебес нам напророчені…

Слова – барвінкові, слова – кармінові,

В заставу віддані псу й нафталінові…

Слова матусеньки й рідного батечка – 

З часів, як мова ще була не в горлі затичка…

13.03.2013р.

                                            МОЛИТВА

                                                   ДО

               СВЯТІЙШОГО ПАТРІАРХА КИЇВСЬКОГО 

                                І ВСІЄЇ РУСИ-УКРАЇНИ

                                           ФІЛАРЕТА

                                            Фраґмент

…Рукою, яка поправляла закладку, що ледь не випала з Часослова,

Благословіть і мене, раба Божого Юрія, до звитяжного слова – 

В ім’я України,  знамен з тризубом і булави

Схиляти голови вразі нижче мурах і трави…

…Для себе ж, Князю, благаю не найкоштовнійшого каміння – 

Лише, доки життя і натхнення, Господнього Розуміння…

08.05.2009р.

м. Січеслав.

                    * * *

Нахилилась над серцем пітьма:

Української мови – нема…

Я сахнувся, почувши бридню:

Шпори – в боки коню…

Мчи, буланий, за сиві яри:

Десь же наші ще є прапори…

Сповісти своїх: зрада бреде,

Напомаджену підлість веде…

В тої підлості є десь кума,

Вона мека: в нас – мови нема…

А без мови – який ми народ?

Свинопаси чужих нагород…

А без нені – які ми співці?

Просто курям на сміх – горобці…

А без мови чи ж нація ми?

На налигачі – діти пітьми…

Мчи, мій коню, – допоки підків:

Розбуди у похід козаків!

                      * * *

                                                                М.Ч.

…Був такий поет – Михайло Чхан,

На владців комуністичних чхав…

Вчив цьому Коржа і Бурлака,

Та віддяка од сліпців яка?..

Одреклись обá – як од мани:

Надто полюбляли ордени…

А Михайло клав на визнання:

Україну ніс в собі щодня…

…В святцях є поет – Михайло Чхан,

Часом возвеличен і кохан…

А владці?.. А що, скажіть, владці?..

Жменька праху в мертвім кулаці…

18.06.2008р.

м.Січеслав.

                     * * *

                         Святійшому Філарету

…Патріарх мій вірш нагородив,

Це було, до слова, дивом з див…

А як обійшов у нагороді,

Дивини не сталося в природі…

23.05.2010р.

м. Січеслав.

                     * * *

                                      С.Бондаренку

…В кирилиці київських вулиць

Не надто усміхнених вилиць – 

Все більше зомлілих зітхань

По втопленому в чингісхань…

30.04.2009р.

м. Січеслав.

             ОТРУЄННЯ ГРИБАМИ

…Чимсь отруївся, либонь, грибами,

А тому з учора не їм, не п’ю…

Очима, як мав би оце губами,

Спробую харч – в уклін солов’ю…

Шпак і сорока не зрозуміють,

А соловей – мудрак-віртуоз:

Геть всі кобіти од нього мліють,

У юнок – по шкірі повзе мороз…

Що мав сказати об цій нагоді?..

Знав, та, схоже, забув…

Любив наливку, а нині – годі,

Погорди в звазі набув?..

Стою, як в небі дзвін, перед вами,

А в лампадці потріскує ґніт…

Іншими мовив, коб мав, словами,

Та їх відсмоктав магніт…

…Чимсь отруївся, либонь, грибами,

Не годний став до пишних речей…

Вітряк, мов зайшлий пес з Алабами,

У мене вкравши, Псалом рече…

У тім Псаломі кирилична літерка,

Латинки – жодної, крий її кат…

…Підперла текстз підтекстом макітерка – 

Підходь до неї всяк, хто рукат…

25.06.2008р.

м.Січеслав.

                                   М.Лукову

…Любов не прощає зради,

І немає на те ради:

Життя – замкнене коло,

І ми в ньому, Миколо…

                                                  ЛИЦАР 

                                             УСМІШКИ ЖИТТЯ

                                                                                      П.Глазовому

                                                               1

                                       …З усміхом писав і говорив,

                                       Українську суть боготворив…

                                       А коли розверзлось небуття,

                                       Заповів нам усмішку життя…

                                                                       2

                                    …Що ж, на те він був і Глазовий,

                                    Аби витворить абзац новий…

                                    Якщо навіть вийшов півабзац,

                                    Оберіг його – що стяг козац…

                        * * *

                                   В.Базилевському

…З словотворчістю гірш і гірш – 

Втрачає природність вірш:

Стає, ніби горщик з пшоном,

Перевернутий уверх дном…

А що із прозою діється?..

…В кроквах вітер злодіється…

                        * * * 

                                                    Галі

…Кажуть, справжній талант – од Бога,

І хоч доля його убога,

По собі залишає слово,

Що проміниться чорноброво…

                      * * *

                                                                Галі

…На довгій дорозі зустрів тебе – 

Читала молитву ранню…

Небо було, мов печаль голубе,

Звітне – лиш щебетанню…

…На давній дорозі тебе зустрів – 

Не мала в душі неволі:

Зсипала журбу в глибоченний рів,

Рухи були некволі…

…На дивній дорозі лишив нам хтось

Мальви і маки з лану…

Серце спросоння в грудях звелось:

Дай хоч впівока гляну…

               * * *

                                       Галі

…На все – Божа Воля,

На все – Божа Ласка…

…В небесах тополя – 

Розповита казка…

…Я з часів дитячих

У казках – як в житі…

…В німбі небозрячих

Дні мої неспиті…

08.07.2007р.

м.Київ.

                    * * *

…На дипломах вицвіли печаті,

Та висять дипломи, як живі…

У годину розбрату початі

Духу мого творчі вартові…

27.07.2014р.

                            * * *

…У лігві ворога не холодно й не жарко,

Для непосвячених у фах – жахливо, жаско…

У лігві ворога ворожі вдих і видих,

Блаженний – лише виздих…

…У лігві ворога нема ні зим, ні літа,

У лігві ворога і сам ти – їх еліта…

У лігві ворога – ані весни, ні осені,

Дарма, що очі твої – повні просині…

04.08.2008р.

м.Січеслав.

                    * * *

                                                     Галі

…Тихо й непідкупно, як тоді,

Вифліємській помолюсь звізді,

Щоб одвіку, добрий то є знак,

Слово й Світло сяяли однак…

24.05.2008р.

м.Січеслав.