До збірки сучасних творів про місто та село «Urbis et Vicus» увійшли прозові та поетичні твори авторів України, Росії, Білорусії, Німеччини, Бельгії, США.

Збірка побачила світ 15 липня 2011 року.

Авторські твори приймалися: до 27 червня 2011 року.

Кошти від реалізації цього та попереднього проекту підуть на видання книги вибраної прози найкращих авторів журналу "Склянка Часу" за 15 років його життя.


ТЕЗИСЫ ТЕМЫ:

"...Один из классических примеров - город и село. Будто бы село - такое патриархальное и пасторальное - умирает, а город - такой развращённый - процветает. Ну, цветение - вопрос спорный; может, это туберкулёзный румянец. А село, которое - горожане - убивали в 20-е, 30-е, 40-е и прочие годы прошлого века, всё ещё живо. Конечно, в глобальном масштабе человечество урбанизируется, постепенно в городах скапливается большинство землян, а сельская местность пустеет. Но дело тут совсем не в количестве граждан на единицу площади..."

Максим Федорченко, журнал ОТРОК.ua, №3(51), 2011



Urbis et vicus.-
Канів. Вид. “Склянка Часу*Zeitglas”, 2011.- 416с.
ISBN 978-966-2306-28-6

Urbis et vicus.- (Сучасні тексти про місто та село)

Літературно-художнє видання

Технічний редактор,
упорядник, оригінал-макет О.В.Апальков
Коректор Т.Савінко
Обкладинка Є.Гордієнко (використано мотиви А.Мухи)
Здано до набору 04.07.2011. Підп. до друку 07.07.2011.
Гарнітура Courier New Cyrm, Times
Тираж 1000




Автори збірки:

Булгакова Елеонора
Гречаник Людмила
Колесов Михайло
Козинець Олександр
Комісарук Володимир
Норченко Валерія
Моцпан Дмитро
Смольницька Ольга
Левченко Сергій
Єгорцева Оксана
Матюшенко-Гребенюк Надія
Говорун Валентин
Огурцова Лідія
Кирик Юрій
Гацанюк Петро
Малиновська Людмила
Чучаєв Олександр
Нечипельський Назар
Чорна Ольга
Влащік Валерія
Комірко Михайло
Кульбовський Микола
Остролуцька Антоніна
Культяпов Микола
Бідненко Наталія
Лукашов Назар
Вовнянко Анатолій
Різник Олександр
Лара Песенка
Котихова Ганна
Харакоз Наталія
Люліч Валентина
Петренко
Дубина Валерій
Ларкіна Надія
Боровський-Клюєв Валентин
Сорокін Віктор
Вітрило Фотина
Вітрило Федір
Нікітіна Ірина
Денисенко Христина
Останіна Ніна
Дмитришин Леонід
Суворова Тетяна
Криловець Анатолій
Москалець Микола
Сильченко Віра
Суходол Юрій
Харченко Інна
Дмитрик Володимир
Куземський Микола
Міхалевський Віталій
Ульяницька Людмила
Гайдук Сергій
Коновальчук Марина
Ворончихіна Ксенія
Яценко-Мельник Наталія
Зенюк Євгенія
Таранюк Владислав
Гринева Тетяна
Зоря Світлана
Булахова Любов
Мамчич Олена
Федоренко Сергій
Староста Петро
Cтасюк Ірина
Низак Лія
Бессонов Павло
Рейцен Євген
Розанова Аліна
Кушнір Тарас
Стецик Ірен
Віллемс Поль
Лібенс Крістіан
Жак Де Декер
Шемахова Анна
Бучківська Євгенія
Захар`єв Володимир
Кока Черкаський
Кравчук Наталія
Гуріна Галина
Шамрай Микола
Шевченко Жанна
Апальков Олександр





Упорядник : О.Апальков
В книзі використано:
графіку:
Олександра Бритцева - стор. 19, 38, 69, 80, 90, 160, 188, 214, 221, 225, 313, 320, 337, 340.
Марини Купкіної - стор. 57, 207, 275, 278, 366, 370, 376, 379, 404, 407, 409.
Миколи Стратілата - стор. 183.
Володимира Бондаря - стор. 232.
Олени Білик - стор. 259.
Міхаеля Блюмеля - стор. 334.

Тексти друкуються в редакціі авторів


Фотомеханічне видання та передрук тільки з дозволу видавництва «Склянка Часу»
Надруковано в Україні 2011



Деякі уривки з текстів збірки:



"Де б я не був, але вертаю знову
У долину, виткану з тепла,
Де віночок сплетений села
Виплива у небо світанкове.

Де вітряк і хата півзаснула,
Сонце, мов гніздечко, в яворах,
Де навіки серце розчахнула
Блискавка блакитного Дніпра".



М. Шамрай.


***
"... Антон хотел учиться. А больше всего он хотел быть дома, в родном селе.
Вот – зацветает сад, посаженый его дедом. Сперва абрикосы, потом вишни… А там и первая клубника на огороде, выполотым в который уже раз руками мамы. А как мама любит цветы. Ими полон цветник. А над ним порхает бабочка, бархатно-чёрная. Вот она садится на мамино плечо. И дышат её крылышки, зубчатые, с жёлтой бахромой…
Мама всегда за работой поёт. И радостно прислушиваться к её пению, чуя в ней иную жизнь…"

А. Апальков.

***
"...І тут затрембітали трембіти, народ весело зашумів, вівчарі загукали, вівці забекали, і вся та маса рушила в гори, затягуючи і нас разом зі собою.
– Зачекайте, – гукнув я, – а де ж шарова бринза, де вино рікою і тому подібне? Де стрибання через гуцульську ватру і масовий стриптиз?"

К. Черкаський.

***
"...Качают меня вагоны
В скрипучих стальных гамаках,
Встречают меня перроны,
Кирпичная их тоска.

И берег днепровский песчаный,
Где чайки отважно пищали,
Мои утоляя печали,
Маня в ненужные дали.

Пешком – ну зачем мне трамвайчик? –
Взбираюсь все выше и дальше
На плечи Владимирской горки,
Ловя ветерок ее горький.

И вновь – променад без цели,
Крещатик и синие ели,
Железная жуть вагона,
Чтоб утром проснуться дома..."

Л. Гречаник.

***
"...Цього вівторка Ґабі гадала: чи не пошилася часом Фатіха у водії громадського транспорту? Ґабі пропустила кілька автобусів, упевнена, що будь-якої миті може виринути знайома машина на високих колесах; за кермом буде Фатіха, що так пишалася своєю пунктуальністю, і їй доведеться вибачатися. Якби Ґабі знала номер Фатіхи, обов’язково подзвонила би на мобільний, та їй ніколи не спадало на думку записати номер подруги. Розмови на борту пікапа, яким Фатіха керувала, мов справжній автогонець, були настільки цікаві й завзяті, що про якесь продовження зустрічей вони і не думали".

Жак Де Декер, Переклав Іван Рябчій

***
"На городі бузина… бо в Києві дідько.
* Як село харчує, так і місто танцює.
* Порожній тік, якщо в селі ток-шоу.
* Обжерливість псує тіло, зажерливість – душу.
* Покриткою Україну роблять олігархи.
* Скоринка хліба від бідного дорожча короваю від багатого.
* Горе тому народу, яким керують недостойні народитися.
* Поет і біля свиней – поет. Свиня і біля поета – свиня.
* Хрін не солодший за ріпу, а пан – хрону і ріпи.
* Калачем манять ослів і лохів".

В. Комісарук.

***
"...І раптом я відчуваю, що плачу. Сльози, які дарують забуття. Тридцять років по тому, достоту цього не усвідомлюючи, таки виконується воля бабуні. Здається, я вивільняю сестричку із в’язниці дитячих кошмарів. Забуттям. Тільки воно надаряє нас миром".

Поль Віллемс, переклав із французької Дмитро Чистяк.

***
"Народ мельтешит –
Мотыльки возле лужи.
Спящий Проскуров".

В. Дмитрик.

***
"Дощ іде вулицею поряд зі мною,
Заходить в під`їзд: А я з тобою.
Оселюся у тебе, мабуть, назавжди,
Бо ми з тобою, як рідні брати".

С. Левченко.

***
"зустрілися сільські
та міські
не було про що
говорити

зустрілися сільські
з сільськими
говорили
про все

зустрілися міські
з міськими
знову
мовчання."



Петренко.





Збірку «Urbis et Vicus» можна придбати післяоплатою (35 грн.), замовивши її у видавництві

[email protected]