ЮРІЙ КИРИЧЕНКО, лауреат Міжнародної літературної премії імені Тумаса Транстремера (2015)

                                 ТРИ ЗМРОКИ, 

          СХОЖІ НА ТРИПТИХ, ЩО – З НІМОТИ

                                                                      Тумасу Транстремеру

1. БАЛАДА, ЯКА ВЧИТЬ ПРИХИЛЬНОСТІ ДО ЧИТАННЯ

…Читайте поетів… Вони вам розкажуть, як жить,

Читайте поетів… Читайте великих поетів…

Учіться у них правдочолості творчо служить,

Немислима кількість у них і падіннів, і – злетів…

Читайте поетів… Вони – і лелеки, й орли,

І сойки в розгіллі… А тільки не миші, не миші…

В блакитному небі всяк ловить їх щире „курли"

В громах сивобрових чи – в, сонцем вперезаній, тиші…

Читайте поетів… Вони на планеті краси

Шерифи обов’язку і полководці надії…

Візьміть в своє серце їх помисли і голоси,

І хай вони служать добру маніфестом до дії…

Читайте поетів… Вони не зурочать ваш світ,

Підіймуть на крила роковані й віщі потреби…

Їх день і їх вечір – у безміри слóва привіт,

Нема на щитах їх ні плісняви, ані ганеби…

2. МОЛИТВА ПРО ТВОРЧІСТЬ

…Знов прокинувся з мороку вірш чужини,

Щоб озватися в зодчому слові…

На любові і смутку – лиш сніг сивини,

Підлість з зрадою? Ті – на полові…

Хто не їв хліба в мóроці і в туманí,

Хто його не кришив на злих бруках,

Той нехай не торочить стовусто мені,

Що молитва – конаюча в муках…

…Знов прокинувся з мороку хліб самоти,

Знов підсів до чужої скатéрки…

…Ти прости мене в горі, кохана, прости:

Мої вірші? Банальні химерки!..

Хто їх візьме на спит? Хто в життя поведе?

Хто впізнає під ранок в розп’ятті?..

…Кажуть: знову, не десь там, Святитель гряде,

Штивне місце чи ж нам при багатті?..

…В слові – смути не май… Лиш вогонь і росу,

Лиш Вітчизну і лицарство змагу…

…Той, хто, стиснувши біль, не зурочив красу,

Не вантажив гризот в колимагу…

…За туманом – туман… За бідою – біда,

За химерами – знову химери…

…А молитва про творчість завжди молода,

І мовчать при ній зайди й Ґомери…

3. ВІРШ З ЕМІҐРАНТСЬКОГО НУРТУ

…Вірш – не вчився на еміґранта,

Занехаяв свої щедроти…

Не відкупиш їх у ґаранта

І за гордий німб з позолоти…

Не до шмиги йому визнáння,

Сухарів би та супу миску…

Десь чекає його кохання

На дні мороку, що – без приску…

Самота налягла на груди,

Мов коршак – на сумні повіки…

…В цій країні чудові люди,

Та не пустять і до повітки…

Що їм зайда з чужого дому,

Що їм вірші його без хліба:

Сповідаючи злу судому,

Хто прозріє з чужого німба?..

…Вірш не вчився чужої мови,

Його й власна знобить-кошмарить…

…Еміґрант, кочегар від змови,

Зморшки з скронь тут не всім розхмарить…

В еміґранта є чемна бритва,

Він щетину як-небудь впора,

І напише три вірші ридма

Під портретом у Нільса Бора…

…Світ – не проти чужої ласки,

Але ласка… вона… за бакси,

За ніщо її від любаски

Не одержиш: конкретні такси…

Еміґранту – це все відомо,

Тому й вірші – пси горезвісні…

…Облягла гіркота в три томи,

А слова в ста печалях – різні…

02.07.2015р.