Книжки, які читають в Україні

ЮРІЙ КИРИЧЕНКО

З книги „КУРОК НА ЗВОДІ", Київ, Книжкова палата України, 2008, наклад 2000 прим.

 Книга  поезій  ,,Курок на зводі" – зворушлива  розмова  Юрія  Кириченка  з      

 читачем нового покоління, який, так само, як і автор, не хоче бути гумовою       

 лялькою в руках безтямних зверхників люмпенізованого суспільства. Твор-

 ча особистість,  знаходячись під  прицілом  ницості і звиродніння, на повен    

 голос  заявляє про священну суверенність духу, протиставляючи сваволі  та 

 лицемірству одкровення, завинені  в безкомпромісність, а, відтак, – у незбо-    

 римість і невідцвітність.

                             БАЛАДА

                                 ПРО

          ПОЛЮВАННЯ БЕЗ ХОРТІВ

                                                                   Катерині

…В чекістському відділі, скажемо, в ,,К",

Полювання ведуть без хортів на вовка…

Вовк той без шерсті і без пазурíв,

Але весь відділ за ним геть упрів…

Либиться-скалиться Костя Оснач:

Скоро бить морди почне всім замнач…

Без мордобою не вийде ніяк:

Вовк, хоч і класик, а бути з ним як?..

Можна б приборкать ,,мечем і вогнем",

А тільки ж ґвалт буде – ще й не пирнем…

Можна б удатись до зваб чи погроз,

Та в аналітиків – кепський прогноз…

Класик-вовчара – душпастир ОУН,

Що з ним робити, не віда й Богун…

Кепсько, що в Києві – авторитет:

Із Філаретом вписавсь в пієтет…

Можна б ущільнить до безуму гон,

А як одгвинтять зірки од погон?..

Є чималенько всілякого ,,як",

Чим загризеш кримінал-переляк?..

Відділ, як може, петлю затяга,

Та заважа йому Баба Яга…

В цеї бабеги небачений блат,

Хоч і не спить з босом княжих палат…

…А, проміж тим, вовк – полковник уже…

…Чи не Господь його сам береже?.. 

                            * * *

                                                                                   С.С.

…Сергій Соловйов грубо вижав лимон

І цим насторожив дебільний ОМОН…

Лимон, після вижмаку, – з смíттям в коробці,

А власник його – в стратегічній розробці…

Так органи дбають про текст і підтекст,

Себе наражаючи на ґротеск…

…І хоч у сюжеті цім зріз побутовий,

Та це лиш тому, що Серж– автор фартовий…

                             * * *

...Учитель біології, завербований Комітетом,

Згодом став полковником СБУ…

В Союзі вважалося пієтетом

В органів бути ,,на тихім плаву"…

А нині повніючий пан Григорій,

Назвем у цім тексті його ми так,

Без сентиментів і алеґорій

За власний поступ чи й дасть п’ятак…

І хоч у житті йому геть не мулько:

Три зірки в погонах, комфорт, ордени…

Тричі на день пригубить грамульку – 

Просто так собі, без вини…

                              * * *

...Ще як не був пан полковником Інтерполу,

І чекістів чихвостив на всі заставки,

Віддавав перевагу лиш Марку Полу,

Не прив’язуючи себе до долі-лукавки…

Та судьба неймовірні творить кульбіти,

Пан полковник це з ранку відає, з ночі знає:

М’яч бейсбольний опісля цілунку біти

Білосніжну ромашку лиш в снах впізнає…

04.03.2008р.

м.Січеслав.

                           * * *

                                                                            Галі

…Четвертого, Бог відає, числа

Полумисок ти з вишнями внесла

В мою невтихомирену оселю,

Де рукописних книг – ледь не під стелю…

Де чай – вчорашній, кава – сьогоденна,

Де ,,Ундервуд" і скатерка буденна

Вінчали мій осиротілий побут – 

У Січеславі чи іще де-небудь…

Скоріш за все, було це в Копанях,

В натомлених буттям хуртечах-днях…

Питаю сам себе: це ж звідки вишні – 

Такі незнані і такі незвичні?..

Вогонь їх святості з твоїх долонь

Благаю й досі: будь, не охолонь…

                        * * *

                                           Оксані Луцишиній

…Коли годинники прокидаються,

Геть нічого більш не стидаються,

Геть нікого більш не соромляться – 

Доки стрілки їх не обломляться…

А коли і цифри зламаються,

Сексом більш в кутку не займаються…

І не з прикрощів, не з утоми – 

Закінчились в шафі кондоми…

І нема тут ніц недоречного:

Ми – прихильники сексу безпечного…

Як і ви – за безпеку руху:

Що є сили, натхнення й духу…

                  ДОРОСТАННЯ 

                         З

                     циклу

  ,,Дещо про творчу велич"

                                       Д.Павличку

…Які у Величі Критерії,

Най скаже лицар бухгалтерії…

Я теж про це писав-читав,

Як до безсмертя доростав…

                          * * *

                                        М.Слабошпицькому

…Шельмуванню творчих тарганів

Критик присвятив розповінь днів…

А як хист його зайшов за пруг,

Запевняти став: ,,Тарган – мій друг"…

                           * * *

                                                                      Галі

…Я хотів би писати вірші про кохання

І не задумуватись про наслідки зрад

Моїх ліричних героїв…

Але СБУ обклала мене шпигами,

Мов червивими яблуками…

І тому я змушений перебирати

Гнилиці з чужого розгілля,

Бридливо витираючи хусточкою

Невластиво забруднені пальці…

                          БАЛАДА

              З-ПІД СТРІХИ УЯВИ

                                                                                 Галі

…Червоний глід примруженим півоком

У пазуху снігів стриб ненароком,

Аби по миті зрозуміла ти:

Між вами – всі мости…

Він ще зберіг в собі соборну функцію,

Трактуючи її уже як фікцію…

Та холоди, скажені холоди,

Зійшли з різьби: до неї – не ходи…

Червоний глід – до холодів байдужий,

Червивий серцем, та ще, наче б, дужий:

І діда, й прадіда переживе,

Дарма, що стовбуряччя – геть криве… 

Пан ворон глід червоний розжувати

Вже не береться: клюв – неначе з вати…

То що ж тоді кривавить в змерзлій тіні:

Крамольна стрічка, згублена на сіні,

Чи гребінь півнячий а чи уяви гребінь,

Чи рукавичка, вмерзла в сірий щебінь?..

Червоний глід сни бачить ненароком,

Мов  служить, за сумісництвом, пророком…

Хоч недолугий зрозуміть, як ти:

Між вами – всі мости…

                           * * *

                                                         Р.Лубківському

…Коли вождів папаху відбуцаю,

На інший простір вийти обіцяю…

Як гол заб’ю ще і в свої ворота,

Тоді й судьбі всміхнусь на четверть рота…

…А поки що лубок і ностальгію

Несу під скальпель в третю хірургію…

       ТАЛАНТ В ЕПОХУ ІСТЕРІЙ

                                                  В.Маяковському

…Курок на зводі, зведений курок – 

Поету, за непослух, злий урок?

Так він служити злу й не присягав – 

Ні під няв-няв, ні, навіть, під гав-гав…

А що там в кадрі істини було?

Із ВЧК хтось відробив бабло? 

Поет в блювоті щирості стогнав,

Світ що сподіять міг? Він – сам конав…

…Конаюче суспільство – диво з див, –

Талант за нього в шабельну ходив?

…Сьогодні інших проведуть крізь стрій:

За вікнами – епоха істерій… 

               * * *

                                       Ф.Зубаничу

…Смерті, і справді, немає:

Душу хтось інший виймає…

Передає у захмар’я

Як не Марія, то – Мар’я…

…Смерті, і справді, немає,

Як відзіґорна кума є,

Ладна куматися з кумом,

Вивищившись понад тлумом…

…Смерті, і справді, немає:

Творчість нас в сінях тримає…

А як за сіни виходим,

Вічне блаженство знаходим…

01.04.2008р.

м.Січеслав.