ЮРІЙ КИРИЧЕНКО, лауреат Міжнародної літературної премії

 імені Бориса Пастернака (2015)

                  * * *

                                С. Бондаренку

...Жити в Києві – почесно,

А ганьбить його – безчесно...

Мав би ти це добре знати,

І не квапитись в стаґнати...

25.02.2015р.

                 * * *

…Душа Уласа Самчука

Бідою оповита,

Зате з пером його рука

Натхненням смаковита…

Таких – не запродать, не вбить,

В ланці не закувати…

Душа покликана любить,

В сназі торжествувати…

…Душа Уласа Самчука – 

Не кволість підколінна…

Вона – розмай, вона – ріка,

Молитва українна…

05.01.2014р.

                    * * *

...Живемо, як сірі миші в храмі,

По якійсь чужинецькій програмі...

Світ за нами стежить крадькома,

І то, мовити б, не без ума...

22.02.2015р.

                     * * *

…У чекістів є чітка програма:

Виморить до цурки свій народ…

…В чому ж полягає їхня драма?

Прикрада галети тля-начпрод…

У чекістів не проси пощади,

Порятунку в ницих не благай…

…Ордени їх призвані блищати,

Навіть, коли в налипах нагай…

24.05.2015р.

             * * *

...Чаю тобі чи кави,

Люба моя Солохо?

Може, чужої слави?

З нею, кажуть, неплохо...

Може, вина чи пива?

Може, меду якого?

Ти ж у нас пишна пава

З ліжника, ось, м’якого...

Може, узвару з грушок?

Нині їх так вродило...

...Купимо в трьох Марфушок

З юності молодило...

Буде нам славно й любо,

Буде нам любо й славно...

...Кажеш, цілую грубо?

Ніч редагує: вправно...

13.06.2015р.,

м. Київ, готель „Кооператор“.

                   * * *

…Що болить моїм словам,

Що болить твоїм?

Поклонившись ста дивам,

Не п’ю і не їм…

Що болить моїй сльозі,

Що болить твоїй?

Срібний цвяшок – у нозі,

Чим зарадить їй?

Що болить моїй судьбі,

Що – твоїй болить?

…Величатися в ганьбі,

Що потвору злить…

Що болить моїм літам,

Що – твоїм болить?..

…Вічну молодість – вустам:

Господа молить…

17.03.2015р.

                  * * *

                             С. Бондаренку

...Я в письменницькій ґазеті

Майже перший чоловік...

...У судьби в липкім сюжеті

Припечатався навік?..

06.02.2015р.

                      БАЛАДА 

        БАНАЛЬНОГО ЗМІСТУ

…Синій вітер колише тополі,

Синій вітер лоскоче лани…

Ми з тобою, наморені, в полі,

Але в праці немає вини…

Буряки і ножі, і – кагати,

А подалі – причеп, трактори…

…Комусь будуть медалі вручати,

А нам двом – ці, осінні, вітри…

Синій простір колише тополі,

Стан гнучкий нагинає в пітьму…

…Твої губи, на спротив, не кволі,

Їх в полон до світанку візьму…

І ніхто нас в торішній соломі 

Не посміє полохати… Ні…

…Почуття на раптовому зломі,

Наче мальви: святі й крижані…

…Кухвайчину, мов юну невісту,

Змроки з пліч пересунуть до ніг…

А баладу банального змісту

Припорошить узорчатий сніг…

30.06.2015р.

З БОЖОГО ПОВЕЛІННЯ

      Сповідь вояка УПА

…Порав я був чекістку – 

Генеральську невістку…

Не знать смачнішої, Грицю:

Що в рот, що в сідницю…

А коли розчахнув їй ляхи,

По спині пішли мурахи…

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

…Згодом прийшло озаріння:

Все – з Божого повеління…

06.04.2015р.,

м. Січеслав.

       КРАМОЛЬНА СТОРІНКА

...У цих трьох днях я сам собі не свій,

У цих трьох днях, моя кохана пані...

Думки душі, завинені в сувій,

Кричать в пітьмі, мов крякви на лимані...

У цих трьох днях я Богу не моливсь,

У цих трьох днях попам не сповідався...

Я в дві щоки до казки прихиливсь,

Я їй одній на спит з пітьми віддався...

У цих трьох днях жили в мені жалі,

Мов ховрашки з ярів при осокорах...

Було це при самому при чолі

Дніпра і степу, і – далеко в горах...

Я в цих трьох днях вже, начебто, не є,

А в інших трьох – ще довго-довго буду...

...Прийми в дар серцем світло це моє,

А я наш гріх до скону не забуду...

30.05.2015р.,

м. Київ, готель „Кооператор“.

                     ЗЛОДІЇ

…Злодії бувають різні:

Проліски й штирі залізні…

Та, як їх не називай,

При них – мертвий коровай…

Доєднать його до солі

Бракне сил в моєї волі…

…Злодії бувають чемні,

Хоч, при цім, не менш нікчемні…

Злодії бувають рідні,

Вчинки їхні – мірки мідні…

Побратавшися з ганьбою,

Міряють мій щем собою…

05.04.2015р.,

м. Січеслав.

      НЕ СНИСЬ МЕНІ...

...Люби мене, люби мене – 

Не лиш мій вірш у прохолоді...

І, навіть, як усе мине,

Не нарікай за тихе „годі“...

Люби і переповідай,

Як мак втікає крізь долоні...

Згадай і тихо заридай

Під сльози мавра лжесолоні...

Люби небесне і земне,

Коли сто сонць в душі схолоне...

Свята печаль не промине,

Як не одну сльозину зроне...

Вертай до серця і до вуст,

До сойки в травах молодої...

До тих беріз і тих капуст

В околах стежечки рудої...

Спали себе при полині,

При яблуні й при осокорі...

...Але прошу: не снись мені,

Як тужить віхола надворі...

26.05.2015р.,

м. Київ, готель „Кооператор“.

                   ЧУЖІ ТОВАРИШІ

...Терпкої гіркоти не спий в моєму домі,

Балад із прямоти та смутків не читай...

Відмов ста почуттям в просвітленій судомі,

Як звати казку відчаю спитай...

Терпкої гіркоти? Вона чи й винувата,

Терпкої гіркоти? Вона чи й здожене

Впокорені колишнім щемом свята,

Впаде в провалля, та – не промине...

Куди її подіть? Кому переписати

У спадок, за яким – сумні воли...

Здолають нас мусони чи пасати,

Чи жáло жалюгідної бджоли?..

...Не хтів чи не бажав про це тобі казати,

Але промовив ось і – легше на душі...

...Солоний лід з сльози потворі чи й злизати,

Якщо слова – чужі товариші...

08.06.2015р.,

м. Київ, готель „Кооператор“.

  ПРИМОРОЖЕНІ МАЛЬВИ

…Приморожені ранні мальви

З печаллю – на Ви…

…Хто колов під пахвою Мані

„Цілуй і – живи!“?

…Приморожені ранні квіти,

Їм – знову цвісти…

Маня з Яшею майже квити,

Як з ступнями – мости…

Приморожені ранні мальви – 

В долонях жури…

…Маню – вчора по колу, майже:

Не вийшла товарка з гри…

А була ж чекістська шалава,

Не рік і, навіть, не два…

…Досі ходить за нею слава,

Наче відьма крива…

14.04.2015р.,

м. Січеслав.

      ПЕСИГОЛОВЦЯМ – 

НА ДРУГИЙ ДЕНЬ ТРІЙЦІ

...Ви б мене, ліпше, не чіпали,

Не то нарвéтесь на біду...

Та пси неначе з дуба впали

В гарячку, як в лиху орду...

Ви б мене, ліпше, не сварили,

Бо що за сваркою стоїть?..

...Такої каші наварили,

Що в ста околах невпоїдь...

...Ви б мене ліпше обминали,

А не ось так – чоло в чоло...

...Лихі історії аннали

Ще злим піском не занесло...

01.06.2015р.,

м. Київ, готель „Кооператор“.

               ЗАНОВО ЖИВІ

   Ненадовго уникаючи присвят

…В нашім краї дехто з вчителів

Насобачився на плетенні брилів…

І така пішла торгівля славна,

Та чому ж зітхає Ярославна?

Чи не тому, що палкі натури

Зрадили канон літератури?

Чи не тому, що пішли в аґенти

Деґрадовані інтеліґенти?..

Що їм той Шевченко, що – Франко?

Розкріпачує їх душ Шарко…

…Є в нас в краї й славні душові,

З них виходять заново живі…

07.03.2015р.,

м. Січеслав.

          БАЛАДА 

ТИХОГО ВІДЧАЮ

...Не так, щоб дуже,

Не те, щоб надто...

Але, мій друже, 

Й цього занадто...

Душа – в тривозі,

Душі – не спиться...

...Смерть на узвозі

Просить напиться...

Не те, щоб дуже,

Не так, щоб конче...

...Тавро – моруге,

Сказати б, вовче...

Біда не жмака

Чоло в долонях...

Ніч – гайдамака:

За мить – по конях...

...Книжки – на завтра

І вірш – на потім...

...Клекоче ватра,

Смутніє Понтій...

Не так, щоб дуже,

Не те, щоб в горі...

...Що, брате-вуже,

Весь смисл – в кагорі?..

Розбита – чарка,

Розп’яті – душі...

...Життя – вівчарка

В Луки й Карпуші...

26.05.2015р.,

м. Київ, готель „Кооператор“.