Алексей Усенко

г. Сумы

ПОЭТУ НА ЮБИЛЕЙ

                   Посвящаю Виталию Миланичу

Шестидесятый год весны…

Поток весеннего рассвета…

Какие снятся тебе сны,

Передовой сумских поэтов?

Когда приходит в дом Пегас,

Роняя строчки и куплеты,

И покоряет ими нас,

Как тьму скоряет лучик света?

Какой размах твоих стихов!

Душа смеется, стонет, плачет…

Тревога, боль, тоска, любовь…

Писать не можеш ты иначе!

И, разрываясь пополам,

Твоя душа в стихах к нам льется,

Свою частичку дарит нам,

Лебяжьим стоном в серце бьется.

Пиши, дерзай сумский поэт,

Веди нас праведной дорогой,

Как Данко вел из тьмы на свет.

Ведь жизнь всегда бывает строгой.

22.04.17г.

ДО 5-річної дати з дня народження Сумського відділку МСП

Пройшли п’ять років, як колись

Дев’ять поетів тут зійшлись:

Ремньов, Усенко, Воробйова

І Нестеренко – майстер слова,

Летюка, Плющ і Сокуренко.

Ще й Каравай та Ош-Костенко.

Сиділи, думали, гадали,

Млинці гречані наминали…

Хотілось бути всім укупі,

Товкли водичку-мрію в ступі.

Дійшли до згоди в одному:

- Давайте створим СПУ!

Які думки були гарячі

Про перемоги та невдачі,

Структури, цілі і Статут.

Усе зв’язав думок тих спрут.

Яка була прекрасна  мить!

Весна надією дзвенить,

А ми зібралися на збори,

І кожен з нас читає твори.

Хоч досвід був малий  писати,

Але серця такі завзяті!

За діло ми стояти вміли…

А як же успіхам раділи!

Всі дружні, щирі, наче рій,

Немов би йшли в останній бій.

І отамани були славні.

Тому і мрії ті не марні!

Про все, що мріяли, збулось –

Погляньте, скільки нас зійшлось!

А в наших творів у країні

Знайшлося скільки друзів нині:

Вони в окопах на Донбасі,

В містах і селах. Дайте часу,

Та щоб весняна, мирна днина –

Оцінить вся їх Україна!

Навічно слався наша СПІЛКА,

Як золотого часу гілка

І єдність, щирість, гідність роду,

Як велич нашого народу!

29.04.17р.