З книги "ІНШИЙ ЧАСОПРОСТІР"

ЮРІЙ КИРИЧЕНКО, лауреат Всеукраїнської літературної премії

 „Меч і калина“ імені Миколи Вінграновського (2015)

 

З книги „ІНШИЙ ЧАСОПРОСТІР“

 

                          БАЛАДА

     ДЛЯ ТИХ, ХТО НАРОДИВСЯ

                          В СІЧНІ

 

…Хто народився зимою,

Будь солідарним зі мною:

Топчеш піски ти чи глину – 

Не забувай про калину:

Неня вона нам єдина – 

І Батьківщина, й родина…

Хай днина хижа, суєтна – 

Духом калина маєтна,

Неперебутньо багата

В будні і в свята…

Хто народився у січні,

Зваж на ці прописи вічні:

Підпомагай їй чим зможеш,

Цим – Україноньку множиш…

Адже без неї ми –  листя,

Котре зміта в урну Христя…

Адже без неї ми – блазні,

Котрі не бачили лазні…

Хто народився, щоб жити із вірою,

Не замахнись на ріднизну сокирою…

Будь кожним подихом за оборонця

Тій, що підносить Вітчизну до Сонця!..

 

18.08.2011р.

 

     МИКОЛА ВІНГРАНОВСЬКИЙ

 

       Балада доленосного дерзання

 

…Він – маршал щирості, атлант у слові,

Господь йому поклав у сповиток

Безсмертя, без якого в творчім лові

Не витворить високих зваг виток…

Він – українець… Син Дніпра і Неба,

Господар Степом тканих кольорів…

Його Слова – Всевишнього потреба,

Якщо Він біля серця хлопця грів…

З яких сум’ять прибилось це зернятко,

Проклюнувшись крізь щемні чебреці,

Якщо, немов мале горобенятко,

Прийшло із Божим Промислом в руці?

Душа його – з блакиті, Доля – з Степу,

Талант – днів перевесло: сніп в’язать

До сонячного у долонях стерпу…

…Що ще про Доленосного сказать?..

 

07.08.2011р.

 

                          * * *

 

                                                       О. Чорногузу

 

…В сатирика не меншає роботи:

З чобіт шкапόвих виробити боти,

А потім їх за три копи продать

Та ще й на плечі лантух груш піддать…

Не все, звичайно, класику вдається,

Але сатирик на кутняк сміється…

Така доба, така його робота – 

Сьорбати юшку з драного чобόта…

А що приперчить не завжди вдається,

То він, сердега, зопалу сміється…

А потім скиглить – щоби не ридать,

І в цьому його творча благодать…

 

23.08.2011р.

 

 

                           * * *

 

…Стомовний Київ – батько див, марнот,

Стомудрий Київ – син святої волі...

І хоч в піснях йому бракує нот,

І хоч стежки його сумні та кволі...

Я ними ще своє не відходив,

Ще жовтолистом лип не вчарувався...

Дарма, що зодче слово натрудив:

Аякже – в світ світанків поривався...

Спішив на клич посвят, аж тут – пітьма,

Спішив, аж занедбались закаблуки...

...Ні рук, ні ніг в ходіннях тих нема,

Зате є тінь від згірклої заблуки...

 

26.10.2011р.

м. Київ

 

                      * * *

 

…Тополі, що горять у цім вікні,

І справді схожі на свічки із храму...

Що їм повідать багнеться мені?

Яку печаль? Яку всечасну драму?

Вони говорять мовчкома, а я,

О Господи, їх чую і не чую...

Світ потайки лінчує солов’я,

А я за його болями кочую...

А ж ось і Київ... Тут мої брати,

Кохані друзі і закляті вразі...

Тут з відчаєм і щирістю на ти

Мої слова, як вчора – в Златій Празі...

Тут – все моє і все мені чуже,

Безчестя впало на каштани й клени...

Невже так буде завше? О невже?

Мовчить душа в Оксани чи в Олени?

Не відаю, не знаю, не берусь

Біду наврочену переповíсти...

...А чингісхань, як перш, іде на Русь,

Аби Господній Зміст у ній посісти...

 

27.10.2011р.

м.Київ

 

КАРНАВАЛ ПО-СІЧЕСЛАВСЬКИ

 

...Продається і плоть, і – до плоті,

Продається душа й – до душі…

Все, що треба новітній сволоті,

Все, що явить круті бариші…

Наркота, навіженість, розпуста,

Канарейка з державних долонь…

З гордих Штатів – зелена капуста,

З Барселони – в батистику хлонь…

Він уміє затіять імпрезу,

Він, як треба, і лід, і – вогонь…

Догоджає новітньому Крезу,

Хмелечубіший за самогонь…

Стажувався в Сорбоні і в сферах,

Про які не на часі й шептать…

Його лярви – в світанкових светрах:

Котру вам на сніданок подать?

В користання – Наді надається:

Ненадпита ніким, без цензур…

Стежка в ніч мегаполісну в’ється,

Де куштується морок з мензур…

А на ранок – роса, відпочинок,

Безневинна купіль, баняки…

І, в довершення, кілька перчинок

З чарки, котру внесуть слимаки…

 

22.08.2011рр.

 

                 МАТИ ШПЕТИЛА ДОНЮ…

 

           Балада внутрішнього розслідування

 

...Мати шпетила доню: „Зізнавайсь, а ви – свідки,

Чому три ночі поспіль не ночувала вдома?

Знову з цим Модильяні, з ґевалдом з контрозвідки?

Най би між його бедер зла поселилась втома!“

Мати – громи метала, мати – рвала волосся,

В пиво, прокисле тричі, чарку влила горілки…

Щоб тобі, люба доню, в череві зайнялося,

Ліпше б уже кохалась з цим віспуватим Рільке…

Мати донькý жаліла, пáском чекістським била,

Голою виганяла збочинку на подвір’я…

…І Модильяні, й Рільке замолоду любила – 

Так, що напірник репавсь і розліталось пір’я…

 

04.08.2011р.

 

                         МАДРИГАЛ 

              ПОШТИВОЇ ЗНЕВАГИ

 

                                  Тій, хто імені не потребує

 

…Кохана, знайте: зрад вам не прощу  

Й за срібну миску кислого борщу…

За все – воздам… Усе вам – поверну,

Хоч ґлузд при цьому тричі перегну…

Не переймайтесь, зовні – все як слід:

Ви – білоніжка, я – паркет ще й лід…

У парі нам незле було б, але

Безчестя ваше – що дитя мале:

З-під литки м’яса вріж хоч тричі з дня,

Воно – немов голодне вовченя…

Я ж – не з родини тих каріатид, 

Що безголів’ям підпирають встид…

Ви, певно, розумієте, про що

Торочу вам, завиненій в ніщо…

Голодність вашу в час чумних трапéз

Не зрозуміє навіть з пíтьми пес…

Я зрозумів, а тільки от простить – 

Все’дно, що в залу мертвого впустить,

Де коронують совістю живих, – 

Даруйте мій, звагоподібний, звих…

До гáньби я – вовік не опущусь,

Най ліпше вже у трунмі не вміщусь…

…Кохана, цей вам штивний мадригал – 

Такій святобезгрішній назагал…

 

05.09.2011р.

 

МЕТЕЛИК НА ТЛІ ЗМРОКІВ

 

Балада про зупинений політ

 

…Дайте мені, Христа ради,

„В темну“ писати балади:

Орієнтири – згубіть,

Мальви, й примерзлі, любіть…

Їх невідгаслі заквіти – 

Щирості творчі софіти…

Їх романтичні рум’янці

Вабили джмелика вранці…

А вже надвечір джмелів

Слід в лозняку спопелів…

Дайте мені, Христа ради,

В тихих печалях поради,

Та не надламуйте цвіт

Серед розчахнути віт…

Холодно в серці й баладі – 

Знов бездуховність при владі…

Знову метелик при шибці

Марно завис в перестрибці – 

Змроків крихкий моноліт

Перепиняє політ…

 

18.08.2011р.

 

 

Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.