ЮРІЙ КИРИЧЕНКО
З книжки „Курок на зводі“, Київ, Книжкова палата України, 2008р.
Вірші з 33 по 50 сторінку.
ФІНАЛ
…Шмагаючи киями, Київ гнав до ями
Тих, які навикли буть в нім холуями…
Тих, які служили за волові жили,
Тих, які повагу за п’ятак зужили…
…Йшли покидьки шляхом, сповзали в узбіччя…
…Падав на безтямних пил з ламкого гиччя…
14.03.2008р.
м.Київ,
Кабінет Міністрів України.
33
ПОЗА ЧАСОВИМІРОМ
…Наболіла моя душа
З напрацьованим серцем
Ні наливки не хтять, ні книша,
Ні – горілочки з перцем…
А чого ж вони, власне, хочуть,
Коли струни лоскочуть?..
Вийшли з часу на круг пітьми,
Мов звичайні сторонці…
…А насправді лише вони
Всіх святинь оборонці…
20.02.2008р.
м.Київ.
34
* * *
…Раби чорні й раби білі
Служать ревно вовчій вірі:
Баражують по панелі –
Хто в дублянці, хто в шинелі…
35
* * *
…Вийшовши вранці на творчі етюди,
Став я об’єктом дослідження Юди…
Юда був чемний, мов свійський удав:
До СБУ міх брехні передав…
Там аналітики – жилаві хлопці:
Чхнути не встиг, як – в глибокій розробці…
…І хоча це – ще не повний сюжет,
Запонка білих сахнулась манжет…
36
КОНЦТАБІР
,,ЖИТЛОВИЙ МАСИВ ,,ПІВНІЧНИЙ“
Галі
…Тут серце-душу кригою не край,
Тут все одно – живи чи помирай…
Тут у будинках під огриззям толі
Нема пісень, як і немає долі…
Тут все одно – живи чи помирай:
Десь поруч – пекло, за півкроку – рай…
Вхід коштує недорого – життя,
Спресовано в захланність забуття…
37
* * *
…Прикрившись посвідченням із міськгазу,
В мій спокій понадилися чекісти:
Турбують статечного ґазду,
Мов пси, котрі хочуть кістки…
А кістки, хоч здохни, немає,
А псині без кістки як?..
От вона й має що має –
Голяк…
05.03.2008р.
м.Січеслав.
38
БАЛАДА
ПРО
ПОЛЮВАННЯ БЕЗ ХОРТІВ
Катерині
…В чекістському відділі, скажемо, в ,,К“,
Полювання ведуть без хортів на вовка…
Вовк той без шерсті і без пазурíв,
Але весь відділ за ним геть упрів…
Либиться-скалиться Костя Оснач:
Скоро бить морди почне всім замнач…
Без мордобою не вийде ніяк:
Вовк, хоч і класик, а бути з ним як?..
Можна б приборкать ,,мечем і вогнем“,
А тільки ж ґвалт буде – ще й не пирнем…
Можна б удатись до зваб чи погроз,
Та в аналітиків – кепський прогноз…
Класик-вовчара – душпастир ОУН,
Що з ним робити, не віда й Богун…
Кепсько, що в Києві – авторитет:
Із Філаретом вписавсь в пієтет…
Можна б ущільнить до безуму гон,
А як одгвинтять зірки од погон?..
Є чималенько всілякого ,,як“,
Чим загризеш кримінал-переляк?..
Відділ, як може, петлю затяга,
Та заважа йому Баба Яга…
В цеї бабеги небачений блат,
Хоч і не спить з босом княжих палат…
…А, проміж тим, вовк – полковник уже…
…Чи не Господь його сам береже?..
39
* * *
С.С.
…Сергій Соловйов грубо вижав лимон
І цим насторожив дебільний ОМОН…
Лимон, після вижмаку, – з смíттям в коробці,
А власник його – в стратегічній розробці…
Так органи дбають про текст і підтекст,
Себе наражаючи на ґротеск…
…І хоч у сюжеті цім зріз побутовий,
Та це лиш тому, що Серж– автор фартовий…
40
* * *
...Учитель біології, завербований Комітетом,
Згодом став полковником СБУ…
В Союзі вважалося пієтетом
В органів бути ,,на тихім плаву“…
А нині повніючий пан Григорій,
Назвем у цім тексті його ми так,
Без сентиментів і алеґорій
За власний поступ чи й дасть п’ятак…
І хоч у житті йому геть не мулько:
Три зірки в погонах, комфорт, ордени…
Тричі на день пригубить грамульку –
Просто так собі, без вини…
41
БАЛАДА
ЖИТТЄВИХ КЛОПОТІВ
Марчину Свєнчицькому
…Мав у житті пан клопіт –
Пас любаску в потічку…
Ніс над орлиний клекіт
В сфери Блакитну Стрічку…
…Мав у житті пан клопіт –
Цукром бавив лоша…
Витримав творчий іспит
В уряді пана Тадеуша…
…Мав у житті пан клопіт –
Мером був у Варшаві…
Сто звоював циклопів,
Нудячись ледь при славі…
…Мав у житті пан клопіт –
Досі свідки живі:
Грім обертав на шепіт
Не десь – у братній Литві…
…Мав у житті пан клопіт,
А нині, схоже, не має:
Мов ірреальний Клод Піт,
З форсу ворсу знімає…
42
* * *
...Ще як не був пан полковником Інтерполу,
І чекістів чихвостив на всі заставки,
Віддавав перевагу лиш Марку Полу,
Не прив’язуючи себе до долі-лукавки…
Та судьба неймовірні творить кульбіти,
Пан полковник це з ранку відає, з ночі знає:
М’яч бейсбольний опісля цілунку біти
Білосніжну ромашку лиш в снах впізнає…
04.03.2008р.
м.Січеслав.
43
* * *
…Я не велю собі ходить у спогад,
А тому спогад сам до мене ходить…
Чи це моя печаль, чи це мій здогад,
Окрушина одвіту не знаходить:
Не так шукала чи не надто хтіла
Пізнати те, що я волів забути…
…Душа була служницею у тіла –
Інакшою не виважилась бути…
27.03.2008р.
м.Київ.
44
* * *
Галі
…Четвертого, Бог відає, числа
Полумисок ти з вишнями внесла
В мою невтихомирену оселю,
Де рукописних книг – ледь не під стелю…
Де чай – вчорашній, кава – сьогоденна,
Де ,,Ундервуд“ і скатерка буденна
Вінчали мій осиротілий побут –
У Січеславі чи іще де-небудь…
Скоріш за все, було це в Копанях,
В натомлених буттям хуртечах-днях…
Питаю сам себе: це ж звідки вишні –
Такі незнані і такі незвичні?..
Вогонь їх святості з твоїх долонь
Благаю й досі: будь, не охолонь…
45
* * *
Оксані Луцишиній
…Коли годинники прокидаються,
Геть нічого більш не стидаються,
Геть нікого більш не соромляться –
Доки стрілки їх не обломляться…
А коли і цифри зламаються,
Сексом більш в кутку не займаються…
І не з прикрощів, не з утоми –
Закінчились в шафі кондоми…
І нема тут ніц недоречного:
Ми – прихильники сексу безпечного…
Як і ви – за безпеку руху:
Що є сили, натхнення й духу…
46
* * *
…На порозі сірого будинку
Я зустрів однолітку-ординку:
Із орди не вчора й не сьогодні
В дім несла дари богоугодні…
Сяйно опромінений чуттями,
З нею обмінявсь серцебиттями…
Розвидень душі – не заморока:
З волі милостивого пророка…
47
ДОРОСТАННЯ
З
циклу
,,Дещо про творчу велич“
Д.Павличку
…Які у Величі Критерії,
Най скаже лицар бухгалтерії…
Я теж про це писав-читав,
Як до безсмертя доростав…
48
* * *
М.Слабошпицькому
…Шельмуванню творчих тарганів
Критик присвятив розповінь днів…
А як хист його зайшов за пруг,
Запевняти став: ,,Тарган – мій друг“…
49
* * *
В.Карп’юку
…Маг міг би бути апостолом,
Та не так ходив під столом…
…Тепер потішає публіку,
Знаходячись на спецобліку…
09.01.2008р.
м.Січеслав.
50
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.