ЮРІЙ КИРИЧЕНКО, лауреат Міжнародної літературної премії

 імені Альфреда Нобеля (2015)

                            * * *                               

…Балада про об’єднану свідомість

Прийшла в мій досвід – розпачу натомість…

І повела, і зірку засвітила,

І блíдий лоб хрестом позолотила…

Я зрозумів: її чекаю з літа,

Я впевнився: вона – моя Лоліта…

І навіть ті, хто оддалік мостились,

Наблизились і – в сяйві умістились…

05.11.2009р.

м. Січеслав.

АКЦЕНТОВАНІ СВЯТИНІ

                                             Коханій

…Довіряю собі не часто:

Як у вирій відходить птаство

І коли повертає з вирію,

Закропивши дорогу вірою…

А тобі довіряю й тоді,

Як з бідою іду по воді…

…Вода гасить гострі сліди,

Але ти по них не ходи…

Р.S.

…А іще б я дуже просив:

Реставруй в баладах курсив…

…Акцентовано підійди

До святинь – Полини й меди…

10.11.2009р.

м. Січеслав.

                  БЕЗ ВІТЧИЗНИ

…Без Вітчизни, без батька-матері

У чужому пливуть фарватері…

Сатанинські ведуть їх чари,

Звати скопом їх яничари…

Небагато у зла пієтету:

Діти-ґевалди – гріх Комітету…

Наплодили їх, накопичили,

Навіть в школах чекістських вивчили…

Навіть вищу дали освіту,

І послали служить по світу…

Діти-ґевалди, франкенштейни,

Хто їх родичі – ніхт ферштейну…

Так і ходять без розуміння,

Нащо вклали в їх лоб каміння…

Розмолоти б його на друзки,

Рад би й спробувати був, та – дзуськи:

Замакітрена чорним психіка,

Як було ще дитятко крихітка…

Психотропним гріхом начинена,

У відкритий космос відчинена…

А у космосі – лютий холод,

На відкриті стосунки голод…

…Без Вітчизни, без батька-матері

У чужому пливуть фарватері…

Генерали, бомжі, губернатори

Кадебістське сíм’я по нáтурі…

Пси, відпущені із налигача, 

На вустах – сатани наливочка…

В Україні і в Білорусії

Душі чорні в них, коси русії…

За Союз вони, за Совдепію,

Не цураються, здуру, й опію…

В коноплі блукають куріпкою,

Власний розпач годують ріпкою…

Тягне дід її із бабуською – 

Той, що звав колись Раву Руською…

А десь – батьків брат і племінники, 

Кровопивці й кровозамінники…

Наполохані тягнибоками,

Розподілені всі „за блоками“…

Діти підлості прагнуть радощів,

Делеґовані в світ для прикрощів…

Божий гнів од них одвертається:

Гріх Чека – на хрест повертається…

Р.S.

…Без Вітчизни, без мови, без совісті,

Як їм, ґевалдам, в тимчасовості?..

24.12.2009р.

м. Січеслав.

                     БАЛАДА 

      БІЛОРУСЬКОГО БОЛЮ

…Білоруси служать Росії,

Своєї Вітчизни не маючи,

З наказу Бацьки-Месії

Серце з грудей виймаючи…

…Білоруси – народ од Бога:

Чесний, совісний, працьовитий…

А судьба – невіста убога:

Світ судився їм вовковитий…

…Білоруси під братом ходять – 

Недалеко й неблизько…

Тужну пісню на шлях виводять,

Упадаючи низько…

…Білоруси, де Ваша ґрація?..

Ви ж з долоні Всевишнього!..

В суті – незборима нація

Пракоріння всевічного…

…Білоруси служать химері,

Та – до кличного дзвону…

Вийдуть з пíтьми червоних кхмерів,

Вчувши правду з амвону…

05.10.2009р.

м. Січеслав.

   БАЛАДА ГАЛИЦЬКОЇ ГІДНОСТІ

…Пан Авакум, я стрів його під осінь,

В очах тамує журавлину просинь…

Якась вона навдивовижу тепла,

І то дарма, що хмарка в зорі стерпла…

Пан Авакум, всамітнений у сквері,

Не поступився сталінській химері:

Пройшов крізь табори, катівні люті,

Наструнений на розмисли розкуті…

Він галичанин з прадіда і далі,

В УПА ішов колись не за медалі…

Є пенсія: заледь не вся – на книги…

„Читач з ГУЛАГу“ – шепіт злий ханиги,

Який, мов пес, що приблудився в квітні:

Смердить, як три осклизлі підворітні…

…Пан Авакум не те, щоб непитущий – 

Од звироднілого він духом дужчий…

А дух, що налаштований до бою,

Лиш Господа тримає над собою…

…Пан Авакум на схимника не схожий:

Звичайний в моїй долі перехожий…

Чому з Франком берусь його рівняти?

Є в нім таке, що й крісом не відняти…

23.12.2009р.

м. Січеслав.

                    БАЛАДА

                        ПРО

 ТЕСТИ НА ВІРУ І ВІРНІСТЬ

…Як мене виключали з Спілки,

Я вже мав майже двадцять книг…

І в зимовім степу перепілки

Передмови писали до них…

Писали – недописали:

Смеркало сонце вгорі…

Чекісти лють колисали – 

Старалися упирі…

Старались – недостарались,

І досі стараються…

Гадали, з немічним грались,

Більше – не граються…

…Хрест небес – наді мною:

Йду на підлість війною…

Кольчуги замінять тексти – 

На віру і вірність тести…

…Як мене лукаві ламали – 

Божі янголи обіймали…

…Над бескеттям стою й сьогодні,

Вірші – птахи богоугодні…

18.12.2009р.

м. Січеслав.

       ОДІССЕЯ НІЧНОГО ЖУКА

          Стара театральна історія

…В СБУ працюючи гримером,

Жук давно поклав собі стать мером…

Щоб утвердитись в шляхетній ролі,

Мав тримати мрію на контролі…

Те, що в пліснявій пітьмі вдавалось,

Мавпуванням щиросердя звалось…

Та коли грим висох і осипавсь,

Жук, немов Пилип в лозі, засипавсь:

Всі, здавалось, бездоганні ролі

Виконані ним під пшик-паролі…

…Одцвілось, пилюкою припало

Те, що грушкою на лоб упало…

Травестійно-творчий лик гримера

Вимагає вислідів Ґомера…

…Час в театрі марно не минає,

Певен: хтось жука зі споду знає…

Ми ж лише внесли його в свій пропис,

Не вдаючись у детальний опис…

Р.S.

…В СБУ працюючи гримером,

Навіть кузька може стати мером…

Мріять і жуку не заборониш,

Навіть, якщо розум відсторониш…

16.12.2009р.

м. Січеслав.

                  БАЛАДА

                      ПРО

         ПУДЕЛЯ З БРУКУ

                                                          О. Ж.

…Тринадцятого числа

Душі – не до ремесла:

Перо випадає з рук,

Який там суботній друк?..

Ґазети – псевдосвяті,

І навіть мої – не ті…

Хоч як сюжет не мантач,

Я – більше не їх читач…

Себе зосередив на

Журнальчику „Дивина“…

У ньому кілька балад

Прохають слушних порад…

А що їм відповісти?

Бруківку слід підмести…

Окурки – у целофан

Най визбира п’яний фан,

Що радість розколисав,

Коли в підтекстик звисав…

…Тринадцятого числа

Душі – не до ремесла:

Напудив на бравий брук

Чийсь пудель… Одбивсь од рук?..

13.12.2009р.

м. Січеслав.

   БЕЗ ПРАВА НА ПРИСВЯТУ

…Сучопадлючий чоловік

Одвікував свій довговік…

Ліг у труну, та й там не влежить – 

Сонети в мороці мережить…

Їх якість визначить, овва,

Чолопрониклива черва…

23.10.2009р.

м. Січеслав.

      ДО ЖИВИХ ЗВЕРТАЮСЬ…

…Мертвим не дано почути голос – 

Для живих лиш коло серця колос

Виколисує погідну днину,

Аби нею прихистить людину…

Мертвим не дано над прахом стати – 

Животрепетом душі дістати

Всіх, кому наречено сьогодні

Викінчить труди богоугодні…

До живих звертаюсь: будьте мужні – 

Вийдіть з мороку, неначе з мушлі…

Вчуйте за плечима кревні крила – 

Доля їх безсмертям краю вкрила…

06.11.2009р.

м. Січеслав.

                   ДО МОЇХ ЧИТАЧІВ

…Якщо мене почне хто в цвіль товкмачить,

Мовляв, для мене Україна мало значить,

Не поспішайте вірити сердезі:

У нього, певно, совість на протезі…

15.12.2009р.

м. Січеслав.