ЮРІЙ КИРИЧЕНКО, лауреат премії гуманістичної свідомості
„Поезія – соратниця Феміди" (2012)
* * *
В. Стусу
...Ось тобі, хлоню, й держава:
З цвяхів, не надто й іржава...
Є в ній жало і головка –
Мрійникові мишоловка...
26.06.2009р.
м. Київ, Сирець.
* * *
...Контроль над спецслужбами – спрагла серця свідомість,
Без такого контролю що чека нас натомість?
Знов – чекістські репресії, голод, руїни:
Зримий контур концтабірної країни...
11.08.2009р.
м. Січеслав.
ОРДЕНИ НА ВИКУП?
Віталію Омельченку
...Ордени, прикуплені в попа –
Хто про таке всує теліпа?..
Особисто я – анітелень,
Як отой, на березі, тюлень...
Ви також, гадаю, не моржі,
Щоб плескать про промисли чужі...
А якщо хто й ляпне, так і буть,
Вибачимо хлоні з перепуть...
Заздрячи, босяк лицем змарнів,
А, відтак, не вартий орденів...
Бестія, яка їх видає,
Вам, либонь, когось нагадує?..
Так і знав, що вкажете на Ольгу –
Це вона оправоруч Ренґольду:
Облапошують чеснúй народ,
Мзду беручи потай з нагород...
...Цвіт кульбаб – на гривні опада,
Благодушна борода руда...
P.S.
…Чорну ж бороду як не скородь,
Тільки й вчуєш: ,,Ваша благородь"…
08.07.2009р.
м. Київ, Сирець.
МАРКЕР
МОЛОДОЇ МУЗИ
З
циклу
,,Містерії та містифікатори"
О. Зінкевичу, М. Семківу
1
...Творчий вечір в Ірпені
Ватрить слово в стремені...
...Щоб минуло проминуще,
Метри ставлять на грядуще...
2
...Зна глибинка і столиця:
,,Смолоскип" формує лиця...
...Лицемірство – через край:
В лавреятах Ґерда й Кай...
08.08.2009р.
м. Січеслав.
* * *
Л. С.
...Очі – колодязі блуду,
Як з них прийняти полуду,
Як навернути до Бога,
Коли свідомість убога?..
Р.S.
...Рими, що йдуть з грязі в князі,
Не визначальні наразі...
19.08.2009р.
м. Січеслав.
МОЛИТВА
З РОСИ ТА З ВОДИ
Богдані
...Повертаюсь до себе самого –
Голосистого й глухонімого...
Повертаюся літом, весною,
Пішим поступом, Бугом-Десною...
Повертаюсь голодним, наїденим,
Піднебесним гостинцем нев’їждженим...
Повертаюся з вечора, з ночі,
Цілувавши присмучені очі...
Смутку в них – на чотири держави,
В якім льосі їх зайди держали?..
Повертаюсь, аби розповíсти,
Як боявся терник недоцвíсти...
Як молились левада й діброва,
Аби мальва в росі вечорова
Не згубила єдиної стежки
Чи до лиштвочки, чи до мережки,
Що мою захищатимуть доню,
Довіряючи душу бездонню...
Повертаюсь до спраг, до ікони,
В слові славлячи Божі Закони:
Доки з Богом, слова – невідцвітні,
Вседержителю тричі підзвітні...
Повертаюсь, аби звітувати,
Не споживши солодкої вати...
...Хай молитва з роси та з води
Заступає всіх нас од біди!..
17.06.2009р.
м. Київ, Сирець.
НА ПУАНТАХ
З
циклу
,,Конаюча Доба"
Є. С.
...В чумних домінантах Доби
Поез не читають дуби...
Не ліпші за них і клени –
Дарма, що діти Олени,
Яку вчили тато й мати
Все чемне при сóбі мати...
Було б так, либонь, до скону,
Та явір пропив ікону...
З образ панок Яворівський
Одкашляв притулок львівський:
У Києві син ганьби,
Звідтак, звитяжець Доби...
Вона, під його рукою,
Аж корчиться з перепою...
Р.S.
…В Доби чумних домінантах –
Павличко лиш на пуантах...
Хоча він, звісно, й не дама,
Та це – не найбільша драма...
23.07.2009р.
м. Січеслав.
НА СЛУЖБІ У МИСТЕЦТВА
З
циклу
,,Карабінери та повії"
...У цих людей – все під контролем,
Життя клоноване паролем...
І хоч літа їх сушить муштра,
До послуг Зара й Заратустра...
А як не чуть пароля в тиші,
Хвости котам фарбують миші...
Їм навіть в мізках не свербить,
Що їхня творчість їх ганьбить...
15.07.2009р.
м. Київ, Сирець.
МИСТЕЦТВО
СТРІЛЯТИ З ЛУКА
...Мій друг, Антон Давимука,
Вчив сина стріляти з лука...
Та так в навчанні зловчився
Що й сам стріляти навчився...
В селі, що звуть Самостріли,
Дві любки його пригріли...
Розжився вже й на дві доньки –
При бантиках голівóньки...
Дівчата з луків не цілять –
Крізь змроки легíнів цідять:
Ті, що на денці лишаються,
З кирпатенькими втішаються...
...Мій друг, Антон Давимука,
Вчить внуків стріляти з лука...
Р.S.
...Мистецтво вцілять – простяцьке:
Прощай, життя холостяцьке!..
21.08.2009р.
м. Січеслав.
ПЕРЕПІЛКА В ТІСТІ
Фраґмент
табуйованих відкриттів
...Просив пробачення в самого себе
По третій чарочці поважний ребе,
Заскочений на думці необачно:
І в гоїв перепілка в тісті – смачно...
01.07.2009р.
м. Київ, Сирець.
ПАМ’ЯТЬ
КОЛЮЧОГО ДРОТУ
В. Караташу
...І в чорних ночах Кенгіра
Жили в нас любов і віра...
Надії – на дні було:
Морок ліг на чоло...
А поруч – мальва цвіла:
Вістку з волі несла...
Та мальва ватрила душу:
Ще встанем за правду дужу!..
...І в хижих змроках Кенгіра
Дух поневажив звіра...
22.07.2009р.
м. Січеслав.
БАЛАДА
ВДОВИНОГО ҐАНЖУ
З
ЕЛЕМЕНТАМИ РЕМІНІСЦЕНЦІЇ
ВІД ІВАНА ЧУМАКА
...Танцювали вдови польку,
Вдови польку танцювали...
В нурт запрошували й Ольку,
Ґранчак трунку наливали...
Олька трунок випивала,
Здачі каблучкам давала...
Каблучки її мигтіли –
Діло впорати хотіли?..
Воно й, звісно, того й діла –
Душенька на вістрі тіла...
А що віченькам не видна,
То – лукава і – невстидна...
...Танцювали вдови польку,
Тричі зваблювали й Ольку...
Олька зваби не боялась –
Безсоромненько сміялась...
З сміху того люди будуть,
Ольку в танці чи й забудуть?..
Воно й, звісно, як забути?
Випито наливки бутиль:
Наливали, не жаліли,
Білі ноги жаско мліли,
А таки давали жару,
Що сьогодні – не до жарту...
...Танцювали вдови польку –
Віддавали заміж Ольку...
Р.S.
...Олька заміж не ходила,
А дитятко народила:
Запальне, циганкувате,
З пилу-жару польки взяте?..
18.07.2009р.
м. Січеслав.
1937.
ФРАҐМЕНТ
У
БУЗИНОВОМУ БУШЛАТІ
З
циклу
,,Видіння крізь виднокола"
…Душа, втомившись тужити,
Дає ще тілу пожити…
А те, навикле до пíтьми,
Лежить між мертвими дітьми,
Не годне вже з тої ласки
Реальність відтять від казки…
28.08.2009р.
м. Січеслав.
УКРАЇНА:
СВІТАНОК СВОБОДИ,
АБО
ПОКАРА
НИЦІСТЮ ЯК ТВОРЧІСТЮ
В. Грабовському
…Якщо творчість – основа свободи,
Чом потьмарені вранішні води?
Чом зірниці, що сяяли ясно,
У болото шугнули потрясно?
Ці питання – давно без одвіту,
Нині яблука родять без цвіту…
А грушкú, котрі вербними звались,
У шпаківню од Пріськи сховались…
В пані зуби хоча і не власні,
Та напайки на них надсучасні…
…Якщо не потьманіють напайки,
Дочекаємось ліпшої пайки…
23.08.2009р.
м. Січеслав,
на День українського прапора.
ЦАРИЦЯ САВСЬКА
Балада з позачасся
...Цариця Савська – душа далека –
Пила із дзбанка, кухлика, глека?
Історик, певен, зна достеменно,
І це похвально, і це – знаменно...
Мене ж цікавить душа цариці,
Сповита в правду та небилиці...
До правди, звісно, двері закриті,
До небилиці ж ходи прориті...
Є там і казка з кличним гормоном,
Як утішалась із Соломоном...
Воно й не дивно: богиня чорна
В усьому, звісно ж, палка й проворна...
Дейкують, Савську – обманом взято,
На простирадлах ганьби розп’ято...
Але не все в цім гнила ганеба –
Посвідчить можуть янголи з неба...
Не вчена квилить струна мажорна –
Ніч перемелять журливі жорна...
...Цариця Савська, леґенд онука,
Із позачасся стріла із лука...
24.06.2009р.
м. Київ, Сирець.
ЧУЖІ ҐЕНИ
...Мертві діти – живі звірі,
Служать яничарській вірі...
Одреклися Пана Бога,
Куди тепер їм дорога?..
Мертві діти – посіпаки,
По борделях гультіпаки...
Усі скопом, Гершки й Хайки,
Варті доброї нагайки...
Надовбані поміж роги,
Фарбують олжі остроги...
Дуже хочуть панувати,
Як не передозувати?..
Передоза їм вдається:
Неня – в гарем продається,
Батько, творчої натури,
За гріш зданий на тортури…
Були колись українці,
Носили обріз в ширіньці…
А тепер в степу, за лісом,
Душу обтяли залізом…
Ходить душа без кунтуша –
Спокушених спокуша…
Спокушені – спотворені:
В ім’я користі створені?..
…Наші діти – чужі ґени…
…Западіться, карфаґени!..
22.06.2009р.
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.