СІМ СКРИНЬ, віршована казка

Ірина

ЮРЧУК

СІМ СКРИНЬ

(віршована казка)

Сон.
Синь.
Сім скринь.
Чи ти спиш,
синку?
Відчини
скриньку.
Синку,
спиш, чи ні?
Мерщій
Відчини!

Сон.
Синь.
Летів –
вітри
від крил –
чи то птах
чи то кінь,
та й відкрив
сім
скринь.

Скриня перша

ХУРТОВИНА

Ніч надворі темна...
Ткаля-хуртовина
Прядиво дістане із небесних скринь,
Візьме веретено
Й тиху старовинну
Заспіває вічну співанку майстринь.

Буде сніг сукати
Хуртовина-ткаля,
Витягати нитку десь із давнини,
Потайки ховати
Під ажурну шалю
Біле неслухняне пасмо сивини.

Заплітай старанно,
Ткарко-трудівнице,
Чарівним плетінням білий світ вночі.
Завтра вранці-рано,
Гей, мереживнице,
З білізни і світла свято нам зітчи.

Скриня друга

ЯЛИНКА

У другій скриньці
убрання
ялинці:
мотки
серпантину,
фольгові
пружини,
флажки різнобарвні
і маски
забавні,
зірки
променисті,
кульки
золотисті,
скуйовджені шишки,
гладеньки
горішки,
сніжок,
що не тане,
гірлянди
ліхтарні,
а по куточках –
криги шматочки,
а вже скраєчку –
срібне яєчко.
Ніщо не зайве –
pіздв’яне
сяйво.

Скриня третя

ДАРУНКИ

У третій скриньці –
дарунки
дитинці.
Стрункі
пірамiди,
ляльки
кругловиді,
гумовий
їжак,
смішне
ведмежа,
зайчик
м’якесенький,
плюшеві
песики,
солдати
у касках,
з присоскою
праска,
Скакалка
з м’ячем
та лицар
з мечем.
В танЕць пішла
дзига,
Кінь ніжкою
дрига...
Літак
і гармата,
Совок
і лопата,
важкий самоскид
і човен,
і кит.
На самому дні
стрімкі,
заводні
червоні і білі
автомобілі.

Скриня четверта

ВЕСЕЛИНЯ

А четверта скриня –
скриня-веселиня.
Як відчиниш, скрипне,
та й заграють скрипки.
Струни рвучкі,
стрімкі смички.
Розбирайте, скрипалі,
швидше скрипочки малі!
Тремтять смички –
цокотять каблучки.
Гуп, гуп! – по підлозі.
Виходь, хто ще взмозі.
Лине музика спвлива,
наче злива, наче злива.
Ллється музика казкова –
ширше коло, ширше коло.
Гей, дівчата ясноокі,
руки в боки, руки в боки.
Хлопці, музика така –
ну-мо, вріжте гопака!

Скриня п’ята

ВСЕ ЗА ДЛЯ СВЯТА

А скриня п’ята
теж за для свята.
Яскраві хустини,
нові скатертини,
Стрічки атласні,
чоботи-красені,
шаровари й спідниці
і з парчі рукавиці.
Капелюхи і свити
та жилет з оксамиту.
Сорочка з батисту,
перстеник з намистом.
Сукня святкова
й на щастя – підкова.
Рушники-лебедята –
вісники свята –
знялися на крила –
крила крохмальні –
матуся накрила
стіл у вітальні...

Скриня шоста

ЛАСОЩІ

Ну а у шостій –
ласощів вдосталь.
Там обгортки блискучі,
в них іриски тягучі,
Карамелі духмяні
та й коржі там вівсяні.
Тістечка й шуліки,
штрудель, вафлі хрусткі.
Є тремтливі драглі,
вергуни й рогалі,
кекси й медовики
І пампушки м’які.
Для маленької пані –
мандрики й марципани
і довгеньки мантульки,
як маленькі бурульки.
Золотисті плешеники
і смачні соложеники,
а вершківка яка! –
проковтнеш язика.
Білі хвильки – вершки,
чорні смужечки – мак,
покоштуй залюбки –
дуже гарно на смак.
Їжте, малята,
на те ж воно й свято.

Скриня сьома

НЕВІДОМЕ

Ну а у сьомій
щось невідоме.
Скриня, що манить,
скриня, що вабить,
Та,
що несе
нерозгадане “мабуть...”
Скриня-бажання,
скриня-крамниця.
Що там?
А те,
що у снах
тобі сниться.
Скриня-безодня,
скриня-криниця.
Що в собі криє? –
то є
Т А Є М Н И Ц Я.