З книжки "МАРЕННЯ МІРКОЮ ПРОСА"

ЮРІЙ КИРИЧЕНКО, лауреат Міжнародної літературної премії 

імені Тараса Шевченка (2009)

 


 

                        * * *

 

…Ні закону, ні честі, ні волі,

Замість них – намаганнячка кволі…

Ні порядності, ні розуміння,

Замість хліба – в долонях каміння…

…Ні Вітчизни, ні ладу в державі,

Замість пісні – кайдани іржаві…

…Це – міраж чи реальність? Той знає,

Хто за Правду на пласі конає…

24.02.2009р.

м. Січеслав.

 

         МАРЕННЯ МІРКОЮ ПРОСА

 

…Славити – нікого, дихати – нічим,

День – менше батько, а більше – вітчим…

Неня розіп’ята, у кайданах,

Пси та байстрюччя – при псевдобогданах

Діють не надто на них злі чари:

Зразу й не скажеш, котрí – яничари…

На розглядини ж пристальні часу не досить:

Смерть поза виярком калічних косить…

…Рятувать – нікого, ратувать – ні за кого:

Зреклась душа духу козацького…

Залишилась гола та боса – 

При мірці прілого проса…

І хоч просо те, звісно, малоспоживне,

Йому колінкує босяцтво служивне…

24.02.2009р.

м. Січеслав.

 

                       * * *

 

…Дальній космос душі людської

Ніжить слово в передпокої,

Не пускаючи до світлиці,

Як псів з хутора – в шал столиці…

23.02.2009р.

м.Січеслав.

 

                 КЛИЧ ВОЛІ

 

                            З

                        циклу

      ,,Фрески та фраґменти“

 

…Проникся в День Соборності:

Ми – діти непоборності…

Не в силах меч і лати

Клич волі подолати…

21.02.2009р.

м.Січеслав.

 

                        * * *

 

Бува, слова гримлять, як самопали,

Бува, струмком у лісі жебонять.

І ті, і ті в єство мені упали –

Їх, заки світу, в мене не віднять.

Бува, слова не терплять позолоти,

Бува, в обладі псевдосуєти…

Звертаюся до них по-братськи: ,,Хто ти,

Яка твоя означеність мети?“

Одні мовчать, зневірившись в зітханні,

А інші кличуть у заграву днів,

Де труд піднявсь над шармом щебетання

Про ідилічну музику ланів…

Слова, слова! У вашім щедрім дзвоні

Відлунок днів і вчинків постає.

Я – за такі, у котрих в ескадроні

В атаці смертній смерті не стає…

 

                   * * *

 

…Гетьман мрійного народу

Має жилаву породу – 

Впряга п’яти в Хресний Хід:

Раз – на Захід, два – на Схід…

Звага ж просто не дається:

Попід цвинтар стежка в’ється…

В’ється – не вривається…

…Як це називається?..

19.02.2009р.

м.Січеслав.

 

                           * * *

                                                               Б.Олійнику

 

…Власкавленого орденом Свободи

Не визнали ні пущі, ані води,

Ані лани рахманно-чорноземні – 

Дарма, що клав поклони їм доземні…

Р.S.

…У чому ж тут причина-заковика?

Мовчить душа здряхліло-більшовицька…

20.02.2009р.

м .Січеслав.

 

                        * * *

                                                    Каті, Даші

 

…Матері вашої щира молитва– 

Для воріженьок до горла бритва…

Непереможна, неперебутня – 

Як у руках розкайданених лютня…

18.02.2009р.

м.Січеслав.

 

             УРОК САМООБОРОНИ

                                З

                            циклу

         ,,У час неслав-нерадостéй“

 

…,,Не бійсь псяюх: не згублять нас, – 

Казав онуці дід Панас, –

У час неслав-нерадостéй

У ночвах леп здери з гостей…

…А як не стачить білих рук,

У сінях є добрячий дрюк “…

20.02.2009р.

м.Січеслав.

 

              НАРОД

 

…Затурканий, забичений,

Нуждою спантеличений:

Лузаючи насіння,

Жде неовоскресіння

Р.S.

…А як ждати надокучить,

Озвірілість мас озвучить…

09.02.2009р.

м.Січеслав.

 

                     * * *

                                                Є.Барану

 

…Сей будитель небайдужих

Проростає з буднів дужих:

Силу вражу бере в бран – 

Як овець чужих баран…

Р.S.

…Жодних натяків на прізвище:

Йде в захланні вище й вище…

08.02.2009р.

м.Січеслав.

 

                 * * *

                                       П.Ребру

 

…Чому всихають дуби?

Од вікової ганьби:

Збочили з стежки-дороги

Ті, хто забіг за пороги…

Зодча печаль: не к добру – 

Реброскопія Петру…

…Немічне панікадило

Небо душі натрудило…

15.02.2009р.

м.Січеслав.

 

                 * * *

...Бунт кочерг та рогачів

Жде підтримки у мечів…

Ті ж попід музейним пилом

Забавляють душу пивом…

Р.S.

…Лох, навиклий керувать,

Кличе курву кавувать…

03.02.2009р.

м.Січеслав.

 

                          * * *

                                                      Л.Степовичці

 

…Шлюбувалась не вперше й не вдруге,

Народилося слово моруге:

Невеличке, мов чаєня,

Але тінь – завбільшки з коня…

 

 

                         * * *

                                                                 Галі

 

…Моя печаль належить не мені – 

Тому, хто непроглядний в туманí…

З ким він за яром терем тче в тумáні,

Зна птаха-риба, приспана в лимані:

Коли проснеться, зможе розповíсти,

Як до царя потрапила в невісти…

 

 

          ГОЛОС ІНТЕЛІҐЕНЦІЇ

 

                                          М.Жулинському

 

…Упав із печі й розбився, мов глек,

На якому пружинили крила лелек – 

Таких, до відчаю, череп’яних

І, через те, незів’яних…

06.07.2008р.

м.Січеслав.

 

                         * * *

 

…В часи виродження й епідемії

Батьки та діти дипломатичної академії

Товар хоча й унікальний, штучний,

Та, здебільшого, підкаблучний

23.04.2008р.

м.Київ.

 

                        * * *

 

…Сміхотворців перехлюп весняний,

Не такий, як колись, полум’яний – 

Не до сміху тепер, не до жарту:

Виживання поклали на карту…

12.04.2008р.

м.Січеслав.

 

                       * * *

 

 

Народжувати слово для людей – 

Стояти за чепігами у полі…

Калину притулити до грудей –

Це волевияв Долі.

Ходити в творчість на човнах світань,

Дитячим душам диво дарувати.

Нести у слові чари щебетань – 

Світ відкривати.

Ростити хліб сумління й доброти,

Високим небом в слові володіти.

Із хуртовини ластівку внести

І крилонькам радіти.

Ось що таке назвать себе творцем,

Ось що таке писати, не згасати.

Не з папірцем, не з чемним олівцем – 

З громами в серці слово колисати…

 

 

                               * * *

 

…,,Доля – на крилах веселика-журавля“ – 

Неня в чар пісні, несила, несла немовля…

Доня ж, в колодочки вбившись, натуру обрала чужу,

Ставши, безкрила, на стежку, що бігла в олжу…

 

 

                     * * *

                                                           В. Ч.

 

…Ляльки Валентини Чайковської

Живіші усіх живих…

Характер душі чаклунської

Диктує їх творчий звих…

 

 

                    * * *

 

…Дивакуваті снігурі

Про щось клопочуться вгорі…

Здавалось, що там їх збагнуть,

А спробуй – годі продихнуть…

 

 

                  * * *

                                                Галі

 

…Тричі віршмій вбивали,

Та він піднімався з праху:

Вів серце за перевали,

Стинаючи маківки страху…

17.06.2008р.

м.Січеслав.

 

                       * * *

 

Коли мовчать натомлені слова,

Коли мовчить натруджена сопілка,

Тоді в душі віконце відкрива

Зимова перепілка.

Не та, що в житі моститься, о ні,

Не та, що кличе діток при дорозі.

У неї, друже, чари неземні,

Я стрів їх в снах на розі…

Були вони в ошатті юних дум,

Були вони мов райдуги високі.

Ішов од них непогамовний струм –

Так дивляться світи небесноокі.

Сто свят у тих всезрячих диво-слів,

Сто одкровень і дум у них на крилах…

З тих самих пір я серцю й повелів

Стояти при вітрилах…

 

 

 

Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.