ЮРІЙ КИРИЧЕНКО, лауреат Міжнародної літературної премії
імені Григорія Сковороди (2009)
СПАС НА ОРІЛІ
…Спека неволить палко:
Душі стає тіла жалко…
Коні, сьорбáючи сутінь,
Не чують пужална сутність…
…Яблука в тінях зрілі,
Серпень: Спас на Орілі…
22.08.2007р.
В ГОСТЯХ У ЩАСТЯ
Мак на зеленій кофтині,
Зорі в Орілі на дні...
Губи, такі ще дитинні,
Мовили „так" замість „ні".
Жито хилилось довкола,
Обрій повільно згасав.
Руки спліталися в коло,
Колос росу колисав.
Ніжність у юній хустині,
Перепеля на стерні...
Очі від подиву сині:
„І все це мені?"
* * *
Галі
…Матір Божа – з Спасом на руках,
Не схолоне лагода в віках…
Я – це знаю, і тобі відома
Суть, яку не поглине судома…
29.10.2014р.,
м. Січеслав.
МАТІР БОЖА
…Матір Божа, Матір Божа, Матір Божа,
Одведи, благослови і заступи,
Адже Ти на мою маму така схожа,
Як на книгу в руках Господа степи…
Матір Божа, Матір Божа, Матір Божа,
Припадаю до твоїх сяйних долонь:
Най в світах земних орда лиховорожа
Не здмухне мій білий цвіт за оболонь…
Матір Божа, Матір Божа, будь зі мною,
Адже я такόж Твоє дитя, Твій син…
Нагороджений молитвою земною,
Ув очах несу невичерпану синь…
Матір Божа, Матір Божа, Богоматір,
На любов мої отверзлися вуста…
Завіт Неба і Землі не поламати,
Хоч би як не поривалась тьма густа…
Матір Божа, Матір Праведна й Пречиста,
Одведи, благослови і заступи…
…Ця молитва незрадливо-урочиста –
Як відбиток в пісках Стерплої Стопи…
21.05.2013р.,
на Івана Богослова.
БАЛАДА
ПРО
РОЗДВОЄНІСТЬ ДУШІ
Богдані
…Живу не вельми, душа – роздвоєна:
Росою – зранку, в ніч – медом поєна…
Живу – журюся, живу – сміюся,
Ніц чорних ікол в снах не боюся…
Сни – проминають: премного знають,
В бескетті згуби мій гріх впізнають?
Як не впізнають, не запомітять,
Узбіч безсмертя хоча б насмітять…
Що мені, доню, з лихого смíття:
Печаль розп’ята на верховіття…
Що мені, люба, з хижого болю:
Господь голубить мою тополю…
10.03.2011р.
МОЛИТВА
З
ХРЕСТОМ У РУКАХ
…Хрест святий беру, як щит,
Хрест святий беру, як меч –
Коли спека чи дощить,
Коли темно від хуртеч…
Хрест святий – мій оберіг,
Хрест святий – мій захисник…
Без хреста – ні за поріг,
Він – в сад світла провідник…
Поможи нам, Отче, всім
Подолать неправоту –
По снігах і по росі
На дорогу стать святу…
Хрест святий – мій захисник,
Хрест святий – мій дивосил…
З ним я в горі не поник –
Вибрався з-під чорних брил…
Воістину – так!..
12.12.2012р.
БАЛАДА ПРО ХЛІБ ГАНЬБИ
…В Україні, якщо ти не служка пітьми,
Не аґент із охранки,
Не торгуєш мерзенно чужими дітьмú, –
В туманí твої ранки…
В юноліття твоє і на схилі років
Хижа заздрість змика тобі очі…
І несуть тебе тіні чужих румаків
З сяйва строфіки в прірвище ночі…
Там, на дні, де з осклизлого змроку змія
Виповзає із черепа згуби,
Не озвучить ніхто твоє чесне ім’я,
Не отверзне запаяні губи…
В Україні, якщо навіть ти не підляк,
Не пройдисвіт, не злодій,
Виїдає блакить із очей переляк,
Мерзнуть руки в мелодій…
Достеменної правдоньки годі шукать,
Тебе зрадять донькá і кохана…
А захочеш чоло до чола дотикать,
Всюду розпач, мов рана…
Погасити вогонь, що красу пожира, –
Ні надії, ні сили…
…Безхребеття, безчестя й цинічна жура
Хліб ганьби замісили…
08.01.2011р.
МОЛИТВА ДО ІВАНА БУНІНА
Свічадо вічних озарінь
…Од класика я знав, що дар безсмертний – мова,
Він, як ніхто, це передать умів…
Його душі і серця щира змова
Прийшла в мій сад крізь віхолу томів…
…Минули дні, літа відчаркували
Блакить світань і золото прозрінь…
…Де ті зозулі, котрі чар кували,
Молившись сяйно в мревах вечорінь?
…Од класика я знав, що молодість – це змова
Цілунків і дерев, і солов’їв…
…З усіх безсмерть найсповідальніш – мова
Землі і неба, бруків і гаїв…
08.06.2010р.
м. Січеслав.
* * *
…Спасибі, дядьку Березню, за шану,
З якою ти поставився до слів,
У котрих зріє правдочолість лану,
Ти їх, як сокровення, в душу вплів…
Дарма, що говорили: не на часі,
Дарма, що обпікались: дивина…
…Слова, хоч гості в сутінках не часті,
Але яка в них стерпла сяйвина…
03.04.2012р.
* * *
...Слова, народжені на Спаса,
Без генеральського лампаса,
Без аксельбантів, орденів...
У них – печаль почилих днів...
Щоб ту печалину спожити,
Велить Господь по-правді жити...
Банальність слів цих – суть жива,
Як б’є з джерел їх дзвонкова...
19.08.2009р.
м. Січеслав.
МОЛИТВА
ПИЛИПА ОРЛИКА
Фраґмент
…Шануймося, браття, єднаймося,
На спільному полі спізнаймося!..
В ім’я України Державної
Сягнемо доби достославної!..
Правдивої честі Вітчизна
Дворушництва зроду не визна…
…А тих, що за правду пропали,
Оплачуть громи й самопали!..
28.01.2011р.
* * *
…Що Царство Боже – всередині нас,
Признали і Парфило, і Панас:
На щастя а чи, може, на біду
Зустріли в Харкові Сковороду…
Він їм, невтямкам, і переповів,
Якими істинами розговів…
…Ся оповідка має суть просту:
Святий чолак вивищує версту…
28.04.2011р.
* * *
…Спаси мене, Господь, не від нудьги,
А від обмов, якими вороги
Мої слова і вчинки посипають,
Коли безчестя власних днів лупають…
15.08.2013р.
* * *
І. Д.
...Гаряче сонце гоготить і гасне,
Гаряче сонце спалює себе…
Ножаку в його душу чорний гаспид
Ввігнав, немов у цуценя рябе…
Пролита кров не обпекла долоні,
Прокисла кров не втішила жалі…
Лиш запеклась, мов зойк на оболоні
Столезих мальв, що сяяли в імлі…
05.03.2011р.
БАЛАДА ПРО ЗРАДУ
…Ліберали-сніги з ортодоксом-морозом
не дружать –
Ліберали-сніги за калиною з виярку
тужать:
Зла сокира зрубала її, щоб в печі
натопити…
Щиру душу, в якій – солов’ї,
хто посмів злу пропити?
В Україні бува й не таке,
тому спробуй дізнатись,
Чому серце на щирість скупе,
мов забрьохана напасть…
Звироднілі сніги з ста ярів
з ворогами спізнались:
Долучились до їх прапорів
чи в пітьмі обізнались?..
27.01.2011р.
* * *
Ю.Мушкетику
…Пізно думать про душі спасіння:
Мертвим зернам – не до колосіння…
Ідучи на поле велелюддя,
За душею мав лиш чорне груддя…
* * *
…Пошли нам, Господи, Мойсея,
Щоб уберіг од фарисея,
Бо як не буде в нас провидця,
Земля укотре окровиться…
18.05.2012р.
* * *
В.Загорію
…При ордені Христа Спасителя –
Заокеан і Загорій…
…Навстріч до „мови воскресителя"
Летить дзумкий вітальний рій…
БАЛАДА ПРО НІЧ ПЕЧАЛІ
Ліні Костенко
…У долині Сенаарській душа душу виглядає,
У долині Сенаарській щось гірке заповідає –
І не словом, і не ділом,
І не розпашілим тілом…
Заповіт – у плечах дужий,
Як в стременах пан хоружий…
Буква „н" кудись пропала,
Не інак, в безводдя впала…
На шукання бракне часу,
А без неї – катма спасу…
У долині Сенаарській птах із птахом щось говорить,
У долині Сенаарській дно криниці лихочворить:
Без водиці – молодиці:
Де узяти студениці?..
Впали з ніг булані й чалі,
В очах – чорна ніч печалі…
Зорі, щирі й сумовиті, –
Що свічки в старезнім скиті…
У долині душа тужить,
З словом честі – знов сутужить…
А де ж йому та й узятись,
Аби з лихом розв’язатись?
Одні – високо сидять,
Інші – з вуст чужих дудять…
Якбаладі в горі збутись? –
Бракне моці й перевзутись…
…У долині Сенаарській душа душу виглядає,
У долині Сенаарській щось царям розповідає...
09.03.2011р.
* * *
І. П.
…Спас-Клепітська колискова
Вочевидь-таки казкова,
Не дивлячись на всі „зяні"
Січеславки з-за Рязані…
* * *
…Господи, подай нам обнадій,
Не лишай в непевності рудій:
В місті, на околиці чи в полі
Погамуй невигоєні болі…
Допусти до світлих розумінь,
Не катуй незграбністю невмінь,
Надихни в любові до Вітчизни
Уникать гнилої мертвичизни…
Будь із нами, будь незмінно в нас:
В днях і ночах – сила Твоїх назв…
16.09.2011р.
БАЛАДА
ПРО
ЛОВЦЯ БЕЗПЕЧНИХ ДУШ
В. Омельченку
…Так близько він підведений до мене,
Як до чола – безчестя чорнойменне…
І хоч у душу вліз уже, здається,
Але душа ніяк не продається…
Обіцяно душі і хліба, й солі,
І три мішки свяченої квасолі…
Не скажеш, що все – геть безрезультатно:
Про блазня мовив був і я цитатно,
В „святого" обрядивши його кості,
Аж стали дибки калинόві брості…
І я жахнувсь: та ж це переді мною
Той, за яким гріх стати й за труною,
Той, що продає вроздріб і оптом,
Сумління не обтяжуючи клопотом…
Здогадка ця мене вночі вкусила,
Як миша: видавсь зуб гострішим шила…
Охранкою підведений до мене,
Як до чола – нікчемство безіменне…
Я з вірша стер лик блазня п’ятірнею,
Промовивши: „Іди собі стернею –
Подалі од очей, душі та хисту,
В рядках моїх не маючи прихúстку…
Зійди на пси і псам не прислужися,
За тридцять срібних сам в собі сказися…
Хай буде стопечально, стохворобно
В слідах твоїх, червиве одоробло!.."
З ким він тепер столичним бруком ходить,
Мене це аніскільки не обходить…
Учора бачив берка у підземці:
Спостерігав, як ґелґотять туземці…
У шкірянім пальті, не без кравати,
Він мізкував: кого б завербувати…
Завдання не з легких, але – можливе,
І в сферах ловців душ архіважливе…
09.02.2011р.
І ЧИ ЖИВЕМО НАСПРАВДІ?
Балада про наболіле
…Ви думаєте, хоч один націоналіст
Дав грошей на видання моїх книг?
Якби-то так, якби-то так…
Ви думаєте, хоч один комуніст
Дав грошей на видання моїх книг?
Якби-то так, якби-то так…
Ви думаєте, хоч один раціоналіст
Дав грошей на видання моїх книг?
Якби-то так, якби-то так…
Ви думаєте, хоч один заправдуборіст
Дав грошей на видання моїх книг?
Якби-то так, якби-то так…
А, між тим, книжки виходять
І мають репутацію сумлінних видань,
Не дивлячись на те, що СБУ
На шляху їх просування
Встановлює фугаси, аби
Вкотре знешкодити, як писав
Андрій Малишко, все те, що на серце лягло…
От я собі й думаю: в якій
Країні живемо і чи живемо
Насправді?
20.02.2011р.
* * *
…Дай мені пам’яті, Боже,
Все, дастьбі, впораю, може,
Сам на крутім перевалі:
З словом ми – люди бувалі…
Дай мені, пам’яті, Боже,
Хай багатіючим ложе
З блудом, з медами, з наїдками:
З словом не є ми всеїдними…
Дай мені пам’яті, Боже,
Слово – красі не вороже:
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.