З циклу "СЛОВА, НАРОДЖЕНІ НА СПАСА"

ЮРІЙ КИРИЧЕНКО, лауреат Міжнародної літературної премії

 імені Григорія Сковороди (2009)


 

          СПАС НА ОРІЛІ

 

…Спека неволить палко:

Душі стає тіла жалко…

Коні, сьорбáючи сутінь,

Не чують пужална сутність…

…Яблука в тінях зрілі,

Серпень: Спас на Орілі…

 

22.08.2007р.

 

В ГОСТЯХ У ЩАСТЯ

 

 Мак на зеленій кофтині,

Зорі в Орілі на дні...

Губи, такі ще дитинні,

Мовили „так" замість „ні".

Жито хилилось довкола,

Обрій повільно згасав.

Руки спліталися в коло,

Колос росу колисав.

Ніжність у юній хустині,

Перепеля на стерні...

Очі від подиву сині:

„І все це мені?"

 

                      * * *

                                                              Галі

 

…Матір Божа – з Спасом на руках,

Не схолоне лагода в віках…

Я – це знаю, і тобі відома

Суть, яку не поглине судома…

 

29.10.2014р.,

м. Січеслав.

 

                      МАТІР БОЖА

 

…Матір Божа, Матір Божа, Матір Божа,

Одведи, благослови і заступи,

Адже Ти на мою маму така схожа,

Як на книгу в руках Господа степи…

Матір Божа, Матір Божа, Матір Божа,

Припадаю до твоїх сяйних долонь:

Най в світах земних орда лиховорожа

Не здмухне мій білий цвіт за оболонь…

Матір Божа, Матір Божа, будь зі мною,

Адже я такόж Твоє дитя, Твій син…

Нагороджений молитвою земною,

Ув очах несу невичерпану синь…

Матір Божа, Матір Божа, Богоматір,

На любов мої отверзлися вуста…

Завіт Неба і Землі не поламати,

Хоч би як не поривалась тьма густа…

Матір Божа, Матір Праведна й Пречиста,

Одведи, благослови і заступи…

…Ця молитва незрадливо-урочиста –   

Як відбиток в пісках Стерплої Стопи…

 

21.05.2013р.,

на Івана Богослова.

 

                         БАЛАДА

                             ПРО  

           РОЗДВОЄНІСТЬ ДУШІ

 

                                                               Богдані

 

…Живу не вельми, душа – роздвоєна:

Росою – зранку, в ніч – медом поєна…

Живу – журюся, живу – сміюся,

Ніц чорних ікол в снах не боюся…

Сни – проминають: премного знають,

В бескетті згуби мій гріх впізнають?

Як не впізнають, не запомітять,

Узбіч безсмертя хоча б насмітять…

Що мені, доню, з лихого смíття:

Печаль розп’ята на верховіття…

Що мені, люба, з хижого болю:

Господь голубить мою тополю…

 

10.03.2011р.

 

               МОЛИТВА 

                       З 

     ХРЕСТОМ У РУКАХ

 

…Хрест святий беру, як щит,

Хрест святий беру, як меч – 

Коли спека чи дощить,

Коли темно від хуртеч…

Хрест святий – мій оберіг,

Хрест святий – мій захисник…

Без хреста – ні за поріг,

Він – в сад світла провідник…

Поможи нам, Отче, всім

Подолать неправоту – 

По снігах і по росі

На дорогу стать святу…

Хрест святий – мій захисник,

Хрест святий – мій дивосил…

З ним я в горі не поник – 

Вибрався з-під чорних брил…

Воістину – так!..

 

12.12.2012р.

 

БАЛАДА ПРО ХЛІБ ГАНЬБИ

 

…В Україні, якщо ти не служка пітьми,

Не аґент із охранки,

Не торгуєш мерзенно чужими дітьмú, – 

В туманí твої ранки…

В юноліття твоє і на схилі років

Хижа заздрість змика тобі очі…

І несуть тебе тіні чужих румаків

З сяйва строфіки в прірвище ночі…

Там, на дні, де з осклизлого змроку змія

Виповзає із черепа згуби,

Не озвучить ніхто твоє чесне ім’я,

Не отверзне запаяні губи…

В Україні, якщо навіть ти не підляк,

Не пройдисвіт, не злодій,

Виїдає блакить із очей переляк,

Мерзнуть руки в мелодій…

Достеменної правдоньки годі шукать,

Тебе зрадять донькá і кохана…

А захочеш чоло до чола дотикать,

Всюду розпач, мов рана…

Погасити вогонь, що красу пожира, – 

Ні надії, ні сили…

…Безхребеття, безчестя й цинічна жура

Хліб ганьби замісили…

 

08.01.2011р.

 

            МОЛИТВА ДО  ІВАНА БУНІНА

 

                     Свічадо вічних озарінь

 

…Од класика я знав, що дар безсмертний – мова,

Він, як ніхто, це передать умів…

Його душі і серця щира змова

Прийшла в мій сад крізь віхолу томів…

…Минули дні, літа відчаркували

Блакить світань і золото прозрінь…

…Де ті зозулі, котрі чар кували,

Молившись сяйно в мревах вечорінь?

…Од класика я знав, що молодість – це змова

Цілунків і дерев, і солов’їв…

…З усіх безсмерть найсповідальніш – мова

Землі і неба, бруків і гаїв…

 

08.06.2010р.

м. Січеслав.

                         * * *

 

…Спасибі, дядьку Березню, за шану,

З якою ти поставився до слів,

У котрих зріє правдочолість лану,

Ти їх, як сокровення, в душу вплів…

Дарма, що говорили: не на часі,

Дарма, що обпікались: дивина…

…Слова, хоч гості в сутінках не часті,

Але яка в них стерпла сяйвина…

 

03.04.2012р.

                   * * *

 

...Слова, народжені на Спаса,

Без генеральського лампаса,

Без аксельбантів, орденів...

У них – печаль почилих днів...

Щоб ту печалину спожити,

Велить Господь по-правді жити...

Банальність слів цих – суть жива,

Як б’є з джерел їх дзвонкова...

 

19.08.2009р.

м. Січеслав.

 

                  МОЛИТВА 

         ПИЛИПА ОРЛИКА

 

                   Фраґмент

 

…Шануймося, браття, єднаймося,

На спільному полі спізнаймося!..

В ім’я України Державної

Сягнемо доби достославної!..

Правдивої честі Вітчизна

Дворушництва зроду не визна…

…А тих, що за правду пропали,

Оплачуть громи й самопали!..

 

28.01.2011р.

 

                        * * *

 

…Що Царство Боже – всередині нас,

Признали і Парфило, і Панас:

На щастя а чи, може, на біду

Зустріли в Харкові Сковороду…

Він їм, невтямкам, і переповів,

Якими істинами розговів…

…Ся оповідка має суть просту:

Святий чолак вивищує версту…

 

28.04.2011р.

 

                         * * *

 

…Спаси мене, Господь, не від нудьги,

А від обмов, якими вороги

Мої слова і вчинки посипають,

Коли безчестя власних днів лупають…

 

15.08.2013р.

 

                         * * *

                                                                 І. Д.

 

...Гаряче сонце гоготить і гасне,

Гаряче сонце спалює себе…

Ножаку в його душу чорний гаспид

Ввігнав, немов у цуценя рябе…

Пролита кров не обпекла долоні,

Прокисла кров не втішила жалі…

Лиш запеклась, мов зойк на оболоні

Столезих мальв, що сяяли в імлі…

 

05.03.2011р.

 

                 БАЛАДА ПРО ЗРАДУ

 

…Ліберали-сніги з ортодоксом-морозом

                                                                     не дружать –

Ліберали-сніги за калиною з виярку

                                                             тужать:

Зла сокира зрубала її, щоб в печі

                                                       натопити…

Щиру душу, в якій – солов’ї,

                                                 хто посмів злу пропити?

В Україні бува й не таке,

                                          тому спробуй дізнатись,

Чому серце на щирість скупе,

                                                   мов забрьохана напасть…

Звироднілі сніги з ста ярів

                                             з ворогами спізнались:

Долучились до їх прапорів

                                              чи в пітьмі обізнались?..

 

27.01.2011р.

 

                        * * *

                                              Ю.Мушкетику

 

…Пізно думать про душі спасіння:

Мертвим зернам – не до колосіння…

Ідучи на поле велелюддя,

За душею мав лиш чорне груддя…

 

                      * * *

 

…Пошли нам, Господи, Мойсея,

Щоб уберіг од фарисея,

Бо як не буде в нас провидця,

Земля укотре окровиться…

 

18.05.2012р.

 

                        * * *

                                                    В.Загорію

 

…При ордені Христа Спасителя – 

Заокеан і Загорій…

…Навстріч до „мови воскресителя"

Летить дзумкий вітальний рій…

 

 

      БАЛАДА ПРО НІЧ ПЕЧАЛІ

 

                                                                                Ліні Костенко

 

…У долині Сенаарській душа душу виглядає,

У долині Сенаарській щось гірке заповідає – 

І не словом, і не ділом,

І не розпашілим тілом…

Заповіт – у плечах дужий, 

Як в стременах пан хоружий…

Буква „н" кудись пропала,

Не інак, в безводдя впала…

На шукання бракне часу,

А без неї – катма спасу…

У долині Сенаарській птах із птахом щось говорить,

У долині Сенаарській дно криниці лихочворить:

Без водиці – молодиці:

Де узяти студениці?..

Впали з ніг булані й чалі,

В очах – чорна ніч печалі…

Зорі, щирі й сумовиті, –

Що свічки в старезнім скиті…

У долині душа тужить,

З словом честі – знов сутужить…

А де ж йому та й узятись,

Аби з лихом розв’язатись?

Одні – високо сидять,

Інші – з вуст чужих дудять…

Якбаладі в горі збутись? – 

Бракне моці й перевзутись…

…У долині Сенаарській душа душу виглядає,

У долині Сенаарській щось царям розповідає...

 

09.03.2011р.

 

                        * * *

                                        І. П.

 

…Спас-Клепітська колискова

Вочевидь-таки казкова,

Не дивлячись на всі „зяні"

Січеславки з-за Рязані…

 

 

                  * * *

 

…Господи, подай нам обнадій,

Не лишай в непевності рудій:

В місті, на околиці чи в полі

Погамуй невигоєні болі…

Допусти до світлих розумінь,

Не катуй незграбністю невмінь,

Надихни в любові до Вітчизни

Уникать гнилої мертвичизни…

Будь із нами, будь незмінно в нас:

В днях і ночах – сила Твоїх назв…

 

16.09.2011р.

 

                             БАЛАДА

                                 ПРО

          ЛОВЦЯ БЕЗПЕЧНИХ ДУШ

 

                                                          В. Омельченку

 

…Так близько він підведений до мене,

Як до чола – безчестя чорнойменне…

І хоч у душу вліз уже, здається,

Але душа ніяк не продається…

Обіцяно душі і хліба, й солі,

І три мішки свяченої квасолі…

Не скажеш, що все – геть безрезультатно:

Про блазня мовив був і я цитатно,

В „святого" обрядивши його кості,

Аж стали дибки калинόві брості…

І я жахнувсь: та ж це переді мною

Той, за яким гріх стати й за труною,

Той, що продає вроздріб і оптом,

Сумління не обтяжуючи клопотом…

Здогадка ця мене вночі вкусила,

Як миша: видавсь зуб гострішим шила…

Охранкою підведений до мене,

Як до чола – нікчемство безіменне…

Я з вірша стер лик блазня п’ятірнею,

Промовивши: „Іди собі стернею – 

Подалі од очей, душі та хисту,

В рядках моїх не маючи прихúстку…

Зійди на пси і псам не прислужися,

За тридцять срібних сам в собі сказися…

Хай буде стопечально, стохворобно

В слідах твоїх, червиве одоробло!.."

З ким він тепер столичним бруком ходить,

Мене це аніскільки не обходить…

Учора бачив берка у підземці:

Спостерігав, як ґелґотять туземці…

У шкірянім пальті, не без кравати,

Він мізкував: кого б завербувати…

Завдання не з легких, але – можливе,

І в сферах ловців душ архіважливе…

 

09.02.2011р.

 

          І ЧИ ЖИВЕМО НАСПРАВДІ?

 

                  Балада про наболіле

 

…Ви думаєте, хоч один націоналіст 

Дав грошей на видання моїх книг?

Якби-то так, якби-то так…

Ви думаєте, хоч один комуніст

Дав грошей на видання моїх книг?

Якби-то так, якби-то так…

Ви думаєте, хоч один раціоналіст

Дав грошей на видання моїх книг?

Якби-то так, якби-то так…

Ви думаєте, хоч один заправдуборіст

Дав грошей на видання моїх книг?

Якби-то так, якби-то так…

А, між тим, книжки виходять

І мають репутацію сумлінних видань,

Не дивлячись на те, що СБУ

На шляху їх просування

Встановлює фугаси, аби

Вкотре знешкодити, як писав

Андрій Малишко, все те, що на серце лягло…

От я собі й думаю: в якій

Країні живемо і чи живемо

Насправді?

 

20.02.2011р.

 

                  * * *

 

…Дай мені пам’яті, Боже,

Все, дастьбі, впораю, може,

Сам на крутім перевалі:

З словом ми – люди бувалі…

Дай мені, пам’яті, Боже,

Хай багатіючим ложе

З блудом, з медами, з наїдками:

З словом не є ми всеїдними…

Дай мені пам’яті, Боже,

Слово – красі не вороже:

Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.