Бабуся.

Пригадалась бабуся Їленка,
І хатинка старенька, мала.
На бабусі темненька сукенка,
А в очах - синь безмежна тепла.

Два віконця схилились докупи,
Двері врослі в дощатий поріг.
Пересохлі свої шкаралупи
Розкидає крислатий горіх.

Хоч вітрець повіває лиш трішки,
З тихим стукотом на моріжок
Обпадають біленькі горішки,
І ховаються в сіна стіжок.

Промайнула картинка в уяві,
Накотилась сльоза... Далебі,
Маю очі зелені, мов трави,
А в бабусі були голубі...

Комментарии 2

Любовь Цай от 10 августа 2011 17:55
Дуже зворушливо, Наталю. Дякую за спогад про далеке сільське дитинство й бабусю милесеньку.

З повагою
Любов Цай.
mazurnp
mazurnp от 11 августа 2011 18:54

Рада, що сподобалось, пані Люба!
Бабуся, це світлий спомин в житті кожної людини.
Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.