Не буду, не хочу!

Хвилюється з ранку велика родина
За брата, онука, племінника, сина.
«Сергійко, прокинься», - сестричка шепоче
І чує: «Не хочу, не буду, не хочу!»
Заглянула мама: «Ну, що ти, мій любий!
Умитися треба, почистити зуби».
А хлопчик з-під ковдри уперто бурмоче:
«Не буду, не хочу, не буду, не хочу!»
Благає онука бабуся старенька :
«Зварилася каша тепленька, смачненька!»
А він усе в ліжку заплющує очі:
«Не буду, не хочу, не буду, не хочу!»
Стоїть на порозі здивований тато:
«Рибалка, а речі хто буде збирати,
Мені допоможе швиденько, охоче,
Чи, може, ти їхати з дідом не хочешь?»
Як бджілка «літає» Сергій біля хати,
Вже вмився, сів кашу свою доїдати
І каже бабусі :«Я скоро приїду.
Ти звариш нам юшку смачну до обіду?»


Млинці

З дідом смажимо млинці,
Ось які ми молодці!
З м'ясом, сиром до сніданку,
Аромат від кави з ранку.
На стілець залізла киця,
Їй сьогодні щось не спиться
Біля теплої печі.
Їж млинець свій, не нявчи!

Фанати

Тато пише план-програму,
Детектив читає мама,
l солодко спить сестриця,
Мабуть, казочка їй сниться.
Чую, десь співа свірчок,
Жде комаху павучок.
Тільки я собі бурмочу:
«Зараз вчити вірш не хочу.
Вивчу потім без напруги.
Що ви, я - не ледацюга.
Просто бачу за кущем
Жде Сашко мене з м'ячем.
Правду кажуть нам дівчата:
Хлопці, мабуть ви - фанати».


Кіт Борис

Сумно глянув кіт Борис
На високий кипарис:
«Захотілося залізти,
На зелену гілку сісти.
Для ледачого кота,
Вся робота не проста.
Може, не ризикувати?
У садочку полежати,
Де чудово пахнуть квіти.
Ні, в садку розбудять діти!»
З ціми думками поліз
Наш товстун на кипарис.
Стоїмо ми біля хати:
«Як тепер його знімати?»


Яблука

Їжачиха у хустині
Біля лісу по стежині
Повела у літній сад
Двох маленьких їжачат.

Їжачкам казала мати:
«Треба яблук пошукати.
У садочку поїмо,
Повний кошик зберемо.

Тільки прошу не шуміти,
Спить Сірко поблизу, діти.
Дзвінко гавкати почне,
Нас далеко прожене.»


Дуже дивно

Сумно дівчинці Тетяні –
Спить кицюня на дивані.
По кімнатах не гасає,
Тихо пісеньку співає.
Дуже дивно:«Пуша, мила,
Може, щось ти зранку з'їла?»
Посміхнувшись, каже тато:
«Скоро будуть кошенята!»