ЮРІЙ КИРИЧЕНКО: ЧАС ВІЙНИ

                                                                                            Кущ зрадництва відцвів?

                                                                                            Кущ зрадництва – палає!..

                                                                                            ...Правитель, що нас вів,

                                                                                            На скрипці блазням грає...

                                                                                            29.07.2015р.

                                                                                                         Юрій Кириченко

 

                                                  

                                               ЮРІЙ КИРИЧЕНКО: ЧАС ВІЙНИ

 

    „Передбачать – значить управлять", – сказав французький математик, фізик, філософ, письменник Блез Паскаль (1623 – 1662).

    Ким же був Поет Юрій Кириченко в Україні, коли передбачав, а значить управляв? „...Та, коли поет Посол Бога насправді..."(Ю.К.):

 

                                           Якого дябла чи холери

                                           Вони ведуть в пітьму ґалери?

                                           А в тих ґалерах, як по суті, – 

                                           Ми, до безвиході прикуті…

                                                       Час війни, 17.08.2015р.

   . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

                                                 

                                           ...Сьогодні на кресах тривожно,

                                           Сьогодні – в огнях небеса...

                                             ...Човни без вітрил і без весел..., 23.07.2015р.

   . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

                                                

                                                 ...У кайданах сонце сходить,

                                          І в кайданах ожива...

                                          . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

                                          ...Птах у горду мою душу

                                          Меч з рук Бога подає...

                                              ...Бачиш, як воно виходить..., 06.07.2015р.

 

   . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

                                                

                        Та знаєм і бачим, як зводяться калічні німби,

                     За котрими – тричі продажна, в лушпинні, кохана майбуть…

                                            Балада прихиляння до Вітчизни, 18.09.2015р.

 

    Більше, ніж 100 років тому, вперше 23 лютого 1908 року в „Слові" була надрукована стаття Миколи Бердяєва „Духовна криза інтелігенції", яка, по-суті, повністю перекликається з віршами Юрія Кириченка сьогодні:

 

„Бо Ісус наказав нечистому духові вийти з того чоловіка. Довгий час він хапав його, – його вʼязали залізними ланцюгами й путами, стерегли, – але він розривав кайдани, будучи гнаний бісом по пустинях. Запитав його Ісус,(кажучи): Як тебе звати? Той відповів: Легіон! Бо багато бісів увійшло в нього. І просили Його, щоб не наказував їм іти до безодні. А там було велике стадо свиней, які паслися на горі. І вони благали Його, щоб наказав їм увійти в них. І Він дозволив їм. Біси ж, вийшовши з чоловіка, перейшли у свиней. І кинулось стадо з кручі в озеро й утопилося.

                                                                         Євангелія від Луки, розділ VIII, 29 – 33

 

...Порочне коло реакцій і революцій – ось страхіття людського життя, ось розплата за важкі гріхи минулого. І реакції, і революції посилаються згори в покарання за скоєні злочини, за гріхи влади і гріхи народу. Над негідною, грішною владою, яка зрадила своє завдання, вибухає грім революції, над негідним, грішним, суспільством, яке зрадило свою гідність, заходиться брудний дощ реакції. ... Для запобігання біснування революції влада і панівні класи суспільства повинні були б покаятися в своїх гріхах; для запобігання біснування реакції повинні були б покаятися в своїх гріхах інтелігенція та суспільство..."

    Смерть (ВБИВСТВО) – через невизнаний, а значить і неперерваний гріх Давида чи СІМ’Я ДАВИДОВОГО (Старий Завіт).

    Наслідки ЗЛА – вбивство Поета Юрія Кириченка – не визнано: інтелігенція (журналісти, письменники ЗАМОВЧАЛИ, НЕ ПОМІТИЛИ. ...Служите кату, кривавлячи сутність? Служіть! Ю.К.), не засуджено (відкрите кримінальне провадження практично не рухається), а значить, не перервано. Отже, ланцюг недоречностей, нещасть, смертей має продовжитись? ЧАС НІМОТИ І ГРІХА триває.

   Данило Кулиняк, автор понад 20 книг поезій і прози, трьох тисяч публікацій в українських та зарубіжних ЗМІ, Заслужений журналіст України, директор Всеукраїнського благодійного фонду імені Петра Калнишевського. Народився на Львівщині в родині священнослужителя. Проживав в Ірпені Київської області.Несподівано, раптово помер у ніч з 5 на 6 січня 2016 року (зі слів дружини Наталки Околітенко – письменниці, члена Конгресу літераторів України, доктора біологічних наук, Заслуженого журналіста України).

     На 4 сторінці обкладинки книги Юрія Кириченка „У час вогню" читаємо: члени правління Конґресу літераторів України: Наталя Околітенко, Леонід Череватенко, Данило Кулиняк, Юрій Кириченко. м. Київ, 05.06.2007р. Фото – Г.М.Шевченко, зроблене на ювілейному творчому вечорі Юрія Каплана – голови Всеукраїнської творчої спілки „Конгрес літераторів України". 

    Звернемось до пророчих віршів Юрія Кириченка.

 

                                     ...У тім Псаломі – кирилична літерка,

                                     Латинки – жодної, крий її кат...

                                                                   Отруєння грибами

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .  . . . . .

                                   

                                           ...Розпʼяті мова, совість, нація,

                                     Довкіл занепад, зло, стаґнація...

                                     Мужі державні, як вужі,

                                     Блазнюють в ницості й олжі...

                                     З книги „Переселення земноводних", 2005р.

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .  . . . . .

                                   

                                    ...В країні рабства й благовіщення

                                    Олжі брехнею йде заміщення:

                                    Комусь до жаху нетерпиться

                                    Живої крівці з нас напиться...

                                    З книги „Переселення земноводних", 2005р.

 

    Поет, голова КЛУ Юрій Каплан – вбитий у Києві у ніч з 11 на 12 липня 2009р., на Святих Петра і Павла.

    Поет, член Президії КЛУ Юрій Кириченко – вбитий у Дніпропетровську у ніч з 4 на 5 грудня 2015р., на Третю Пречисту.

    Поет, член Правління КЛУ Данило Кулиняк – помер (?) в Ірпені Київської області у ніч з 5 на 6 січня 2016р., на Святвечір перед Різдвом. Смерть несподівана, раптова; причина – дуже завуальована, невиразна, розмита.

                          

                                      А олжа з ганьбою тихо цілувались,

                                      А підступність огиналася в ногах...

                             В шелюгах співала сойка, надривалась..., 30.11.2015р.

 

    Робота спецслужб не більше, в кінцевому підсумку, ніж продовження політики відповідних урядів іншими засобами. Зараз ця робота, як ніколи, відкрита, цинічна, хижа, зловісна, ница, потворна. 

    13 грудня 2015р., готуючи літературно-журналістське розслідування, щодо вбивства Юрія Кириченка, його біограф Галина Шевченко, написала: „Смерть поета Юрія Кириченка – це показове розпʼяття християнина на Третю Причисту за незламну совість! Хто наступний?". А наступний не забарився на Святвечір?..

    6 січня ц. р., на Святвечір, коли Галиною Шевченко велась робота над  літературним дослідженням „ЮРІЙ КИРИЧЕНКО: В РОЗП’ЯТІЙ УКРАЇНІ…", був обірваний кабель, заблокований вихід в Інтернет. А через декілька днів „агентура охранки" (Ю.К.) повідомила про несподівану і раптову смерть Данила Кулиняка, акцентуючи на тому, що він на обкладинці книги Юрія Кириченка. 

 

                                       …Вкраїну ґвалтують чекісти,

                                       А Захід про це мовчить…

                                       Скоро – ні пити, ні їсти,

                                       В трунмі лячно спочить…

                                       Вкраїну катує гаддя,

                                       А Захід – анічичирк

                                       Виродження поріддя

                                       В дупла хова свій зирк…

                                       Вкраїна – морок безчестя,

                                       Править нею ордин…

                                       …До котрого ж це Пришестя

                                       Мертві очі в родин?..

                              …Вкраїну ґвалтують чекісти..., 17.09.2013р.

 

    Сучасний світ без урахування роботи спецслужб не у власній державіуявити не можна. Хабад, юдо-нацистська ультра-ортодоксальна секта, лютий ворог словʼян і християнства, добре законспірована під порядну єврейську громаду, вільно почувається в Україні. Послуговуємось словником англійського письменника Дональда Мак-Корміка: „Лексика спецслужб. Кір – вбивство, виконане так уміло, вправно, що смерть, здається, настала або від природніх, натуральних причин, або від нещасного випадку". Чи саме не про такий „кір" писав Юрій Кириченко у книзі „Звіряння у найпотаємнішому"? 

 

                                            ...Поети – провидці нації,

                                            Навіть в часи стаґнації...

                                            І коли їх темні вбивають,

                                            Джерела не прибувають – 

                                            Ідуть в глибини земні,

                                            Знеможені і сумні...

                                            А ті, які в тьмі народжуються,

                                            В безмовне бидло вироджуються

                                            І служать при кураїні

                                            Чужій, заморській (?) країні...

                                                                        Чужа нація, 2012р.

 

      „...Їм всім ще належить узнать, що можна втрачати людей тисячами, мільйонами, навіть десятками мільйонів. Вони не знають, що таке безкінечні рови, заповнені трупами, міста, заставлені шибеницями, епідеміями страшних хвороб ХХ століття, після яких цілі області стають безлюдними. Вони не знають, що таке втратить всі свої статки за мить, ніколи не узнать долі своїх близьких чи, узнавши, ніколи їх не побачить, тому що між вами кордони і саме намагання побачення загрожує одному з вас смертю. Вони не знають, що їх чекає життя, при якому графині стають повіями, а герої війни будуть стрілятися чи водити таксі."                                                                                                          

             Володимир Казарін, доктор філологічних наук, професор. „Діалог з Чеховим про громадянську війну", Літературна газета №14-15, 2002р. 

    ...І якщо біль – син предтеч, В росах скупана його воля...(Ю.К.).Чи не продовжують цю тему пророчі вірші Юрія Кириченка сьогодні?

 

                                          ...Ярами, полинами, манівцями

                                          Вовки вели овечок на заріз...

                                          Що робиться з пропащими серцями?

                                          В очах – застиглі болі, повні сліз... 

                                          . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 

                                           ...Душа пощади ніц не сподобилась:

                                           Душа пропаща полумʼям взялась...   

                                         ...Ярами, полинами, манівцями..., 24.11.2015р.

 

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .  . . . . .

 

                                         Який потворний час біди!

                                         Безвихідь подолавши, йди

                                         На бій з блювотною бідою,

                                         Як предки – з чорною ордою…

                                         Який огидний час нечемності!

                                         З ним поруч – голоси безтямності…

                                                                Час війни, 17.08.2015р.

 

    ...Чорні яблука тремтять в саду... (Ю.К.). Самозречений поступ сміливця Юрія Кириченка, який, протинаючи серцем пітьму, розкайданює день для звитяг: 

                                         На підлоту і ницість – мечем відповім, –

                                         Тим, що сріблом виґранює в слові...

                                                                    Бути собою, 01.08.2015р.

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .  . . . . .

 

                                          ...Грімко ідуть з-за Дніпра

                                          Дні, яких не поганьбити...

                                           ...Вітре з осінніх полів..., 24.08.2015р.

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .  . . . . .

 

                                                ...З бою – грозяні відлунки,

                                         З бою – вийшли не раптово...

                                         ...А по всьому – цвіт, цілунки,

                                         Рідна українська мово!

                                          ...Ти мені несла патрони..., 26.08.2015р.

 

                                                                            Ганна Степняк-Лозинська, журналіст

м.Київ,

25.01.2016р.                  

 

 

 

 

Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.