Господь їх – в сузірʼї Ліри...

                                                                                    Юрій Кириченко

                                       РАДІСТЬ З ЖУРБОЮ ОБНЯЛИСЯ...

    16 лютого ц. р. в Києві, в Національному музеї Тараса Шевченка відбувся творчий вечір НУМО, КОХАНА, РАДІТЬ: СЛОВО – КРИЛАТИЙ ЗВУКОПИС...  памʼяті класика сучасної української поезії Юрія Кириченка.

    Юрій Іванович Кириченко народився 15 січня 1954 року в селі Копані Васильківського району Дніпропетровської області в сімʼї вчителя. Закінчив філологічний  факультет Дніпропетровського держуніверситету. Працював кореспондентом обласної ґазети „Прапор юності", був редактором Дніпропетровського облтелерадіокомітету. Член Національної Спілки журналістів України. Автор понад 50 поетичних книг. Лауреат 45 всеукраїнських та міжнародних літературних премій. Кавалер орденів Святого Рівноапостольного князя Володимира Великого та Святих Кирила і Мефодія. За Дух і Літеру козацької звитяги в творчості нагороджений медаллю Богуна. Член Спілки письменників СРСР з 1984р.  З 1984 по 1999рр. – член Спілки письменників України. Делегат IХ, Х ( I Незалежного), II з’їздів письменників України. З 2001р. – член Реґіональної Спілки письменників Придніпров’я (РСПП), Міжреґіональної Спілки письменників України, Міжнародного співтовариства письменницьких Спілок (МСПС), член Президії Конгресу літераторів України. Генерал-полковник УСП. Проживав у Дніпропетровську та Києві. Активно друкувався за межами України. Вбитий у Дніпропетровську в ніч з 4 на 5 грудня 2015р.

    На творчу учту зібралися самі близькі шанувальники поетичного слова Юрія Івановича: поети, письменники, журналісти, науковці-філологи, творча еліта Києва та давні добрі друзі Лицаря Українського Духу – ліцеїсти Київського військового ліцею імені Івана Богуна.

    Вечір памʼяті класика сучасної української поезії почався з хвилини мовчання. 

    А далі звучала поезія. Гості слухали вірші Юрія Івановича в авторському читанні з відеозапису телепередач „Дорога до Тараса", „Презентація поетичних книг Юрія Кириченка", „Серце в сорочці з любистку" (1997 – 2005 рр.): „Правдочолий речник України", „Дорога до Тараса", „В казематі мовчання", „Свічка з ночі", „Вячеслав Рисцов: при гончарному крузі натхнення...", „Іду на вогні", „Купіть мені, мамо, срібні чоботята...", „Кохання в пеклі", „Що коїться з світом?.." та інші з коментарями самого автора. Перегляд відеозаписів чергувався з читанням віршів, написаних Юрієм Кириченком в кінці 2015 року і виставлених в фейсбуці за декілька днів, неділь, місяців до вбивства, де поет сказав, майже, все: заздалегідь передбачив і творчо вияскравив в своїх поезіях, книгах – „скарбах закодованих" – вбивство,  замовників,  виконавців,  неможливість будь-що зробити в  обставинах, що склалися. Свідомо прийняв Розпʼяття. Їх читала дружина і біограф класика Галина Шевченко: „Така зрима схожість", „Балада про цілунок смерті", „Балада про Фета з чекістської охранки", „Балада про дотик до безликості", „Балада з крептонімом в зубах", „Балада страшних обіцянок", „...Час учитись прозрівать та бути...", „...Ви збороли гідру, демократи...", „...Я – ворог СБУ...", „Опір хижому злу", „Балада з присвятою дніпропетровським чекістам",  „Сонячні дзвони", „Чужа нація", „...Поети не змагаються з охранкою..." та інші.

   Голова Української Служби Порятунку, генерал-полковник Павло Диба, як і було заплановано ще в грудні 2015р. Службою, два Дипломи лауреата Міжнародних літературних премій генерал-полковника УСП Юрія Кириченка вручив Галині Шевченко: „СТЕПІВ І БРУКІВ" за  книги поезій, в яких Правда і Воля виступають лицарями державницького Світла, кличуть високочолих речників духу під стяги Незборимості; та імені АЛЬФРЕДА НОБЕЛЯза  поетичну творчість на лезі прозрілої свідомості та чарування Словом світу. Саму ж Галину Миколаївну привітав з присвоєнням чергового спеціального звання УСП – генерал-майора.

    Теплі, зворушливі слова вдячності за Високу Поезію висловила заступник Голови Конгресу літераторів України, професор Національної академії образотворчого мистецтва та архітектури, публіцист Лариса Скорик. Вона відзначила, що премія Сергія Параджанова за поетичний образ світу, вручена Юрію Кириченку ще в 2014 році, повністю відповідає творчому доробку класика сучасної української поезії. „Сьогодні українське суспільство, інтеліґенція хворі на конформізм, пристосовництво, що нас і губить, – сказала Лариса Павлівна. – Сміливість, мужність, відвага, Правда Лицаря Слова і Духу Юрія Кириченка вражає, захоплює. Це справжній, а не фальшивий Герой України. Багата поетична палітра, щирі, справжні слова, неологізми ріднять творчість Юрія Кириченка з творчістю Миколи Вінграновського".

   Іван Васильович Сойко, перекладач, кандидат філологічних наук, доцент кафедри германської філології Київського Національного університету імені Тараса Шевченка  відзначив, що творчість Юрія Кириченка – це цілий материк роботи для майбутніх науковців, перекладачів, літературних критиків, біографа. „Я „смакую" слова в поезіях Юрія Кириченка, як в роботах ґеніального українського перекладача Миколи Лукаша", – зазначив Іван Васильович.

    На згадку про творчий вечір всі присутні в залі отримали в подарунок книги поезій Юрія Кириченка та газету КЛУ „Література і Життя". Пригощання богунівців солодощами від Поета Юрія Кириченка – стало традицією. А далі –  обмін думками, враженнями, які нікого із присутніх не залишили байдужими. І ... поминальна чарка.

                                           ...Поети – провидці нації

                                           Навіть в часи стаґнації...

                                           І коли їх темні вбивають,

                                           Джерела не прибувають – 

                                           Ідуть в глибини земні,

                                           Знеможені і сумні...

                                                       Ю.Кириченко, „Чужа нація".

                                                           Ганна Степняк-Лозинська, журналіст.

Київ, 19.02.2016р.