Алаксандр АПАЛЬКОВ

Він пише на трьох мовах. Те, що пише назвати одним словом складно. Але по творах його можна судити про характер його. Що стало рідкістю у наш час.
Самий кращий читач – письменник. Це ще раз доводить книга Петренка:
поет
поету
злива
Скажи мені що ти пишеш, і я скажу, хто тебе читатиме.
Поезію читають у нас погано. Купують і того гірше.
Складнощі поета Петенко ще і в тому, що значне число його віршів публікувалося значно пізніше їх написання. І публікувалося – нікчемно замало. (Сам-видавська книжка його віршів “Без назв”, та декілька публікацій у журналі “Склянка Часу” № 14-15, 23-24.) Критичних про нього статей або рецензій (не рахуючи заміток В. Ребрика в тій же “Склянці” № 19) не з'являлося зовсім. Але поезія жила. Поезія – перебіг часу, його речовинність.
А читати треба, як і складати – цілодобово. Інакше – стоп машина.
протри
лицем губи
порожні
скельця

І приходять роздуми:

Біблія то Минуле
Зовсім забуте слово
Навіть забули крапку
Що перенесласяь у кров

Шкода, що в наш прагматизм звичкою стає все. Навіть релігія. Найпотаємніше. Совість. Тепер стали вільними... І малосовісними.

релігія псалми дива
посмертні подих
перекличка

пригнічують
святі слова
та то вже
звичка

Чи не звідси біль страшеної української втрати – Чорнобиль?

Чорнобіль - то ніч
серед сонця
То дуже
біла
ніч

Поза і спокій нагадують картини. Або навіть фрагменти картин. Невиписаних і самотніх. У них ледве вдається відчути примари нашої там присутності. І ми там були. І ми це бачили... Мало не «І ми в Аркадії...». Була у еллінів така модна епітафія...
І над всім цим усвідомлення красивої, але сізіфової праці:

народжувати вірші – ніби дим
намотувати туго
на легені

Мистецтво нелегко зрозуміти. Але воно пройняте глибокими відчуттями. Пронизано одночасно складною емоційністю і скептицизмом. І будь-яка книга Петренка – щоденник цих відчуттів:

Дуже тяжка зима.
Смерті хотілось всім.

Творчість може грати роль тимчасового мирила. Але вона – утіха, не ліки. Поет ставить питання. Відповідей не дає. Відповіді передбачаються читачем.

... Питання неба і життя
Питання болісного тиску
Питання злету
Небуття
Питання слів
На обеліску

І над всім цим апофеоз сумніву любові.

не злися
себе не муч
її колись кохали.
один
від серця ключ, –

тебе туди
не звали.

Озираючись, поет помічає сонм втрат. Отже і ми помічаємо:

... і поки добро
лише розгортає
крила
зло встигає
як мінімум
двічі
вкусити
Але, ми йдемо далі. Час не чекає. І ми знаємо:

найкращі квіти
що цвітуть
найкраще листя
осіннє

І це знання дарують нам збірки віршів поета без імені, Петренка.
Можно сперечатися щодо його викладення, але – не можна відмахнутися. І в цьому сила.

Олександр Апальков.

До уваги прихильників поезії.
До вільного продажу виставлено два комплекти книг ПЕТРЕНКА (9 видань років 2004-2010) за єдиною ціною 350 грн. Замовлення надсилайте на ел-скриньку: [email protected]