Александр АПАЛЬКОВ

Тридцять років журнал не примикав і не примикає до жодних літературних напрямів, спілок та об'єднань. Теж стосується і партій, і групувань.
Як одноособовий редактор і видавець намагаюся на його сторінках захищати інститут гуманізму. Хай це і звучить пишномовно, але це відверто. На моє переконання – справжня художня література та образотворче мистецтво живопису, пластики – гуманістичне підприємство. Навіть виробництво! Вчора ще не було в світі такого вірша чи роману, а нині ось воно. І буде вічно... Звісно, щось буде забуто, щось спаплюжено, але залишиться на сторінках журналу. Щоб там не було! А всі журнали зберігаються у наукових бібліотеках… І хто захоче, зможе прочитати чи переглянути і через сто років…

У кожному творінні письменника проступають автобіографічні риси. Іноді виразно, іноді завуальовано. А разом із ними, проступають і обриси епохи. Бо справжній письменник, поет, художник і навіть скульптор робить свою роботу з повною свідомістю своєї справи. Наполегливо працюючи над удосконаленням свого стилю, кожен майстер бажає обдарувати суспільство радістю нового звершення. Здійснення, яке буде цікаве не лише одному якомусь цеху, союзу, нації чи державі, але світу в цілому.
Для духовного пробудження та досконалості...
Так, завдання не з легких. Але, воно гідне поваги!

Як і на початку становлення, журнал запрошує авторів різних жанрів до співпраці.
Щиро, Олександр Апальков, редактор.
Кореспонденція бажана на ел-скриньку: [email protected]