АЛЕКСЕЙ УСЕНКО (ДМЫТРО ЮНАК)

КОХАННЯ, ВІРНОСТІ, ДОБРА!

Святково лютий посміхнувся

 Промінням сонця і тепла,

 Лютневих звичаїв позбувся,

 Немов сподобалась весна.

Синички дихають весною,

 Співають важно в синій млі.

 А сніг з дахів стіка водою,

 Навча струмки весняній грі.

Берізок юних серпантини

 Цнотливо з ясенем шумлять…

 Вітаю з святом Валентина!

 Кохання, вірності, добра!

ЛЮБИМОЙ

Без любви лишь тлеет человек,

 А загорается, как солнышко, любя!

 Благодарю тебя, двадцатый век,

 За то, что создал он, любимая, тебя!

ВСТРЕЧА

Зарей струится теплый вечер,

 Играет тихо легкий вальс…

 А на столе мигают свечи,

 Словно судьба зажгла для нас.

Звенит надеждою бокал,

 В руках шампанское искрится…

 Как долго я тебя искал,

 Лазурной вечности Жар-Птицу!

 Взошла вечерняя звезда,

 Весенний парк в цвету ликует…

 Так пусть же время навсегда

 Застынет в вечном поцелуе!

ГОВОРЯТЬ ВЧЕНІ…

Говорять вчені, що кохання –

 В крові хімічнії сполуки.

 Вони призводять до зітхання,

 Від них в людей сердечні муки.

Вже винайшли і ліки вчені –

 Пігулки, розчини, дієту.

 Не хочеш ти кохать Олену,

 То з’їж з пігулкою котлету.

А хочеш ти кохати Ніну –

 У лікаря рецепт проси,

 Він підбере тобі дружину –

 З пігулкою що хоч з’їси!

Мені ж здається, брешуть вчені:

 Кохання – це життєва суть.

 Коли кохають наречені,

 Ніякі ліки не спасуть!

Кохання – це вогонь Землі,

 Кохання – це вулканів сила,

 Це сяйво сонця у імлі,

 Ліхтар надії в слові «мила».

Кохання – те, що двигає прогрес,

 За нього сильні йдуть на ешафоти.

 Кохання – перше чудо із чудес.

 Не допоможуть лікарські турботи!

Почуття кришталеве і чисте,

 Мов троянда в саду – чарівне,

 Як вино молоде, променисте,

 Зігріває в негоду мене!

БЕРІЗКА

До берізки схилився дубочок,

 Щось шепочуть розлогії віти,

 Мов закоханий в небо струмочок,

 Хоче юну красуню зігріти.

Витанцьовує гордо берізка,

 Струнким станом грайливо хитає,

 Тихим вітром розпушена кіска

 Соромливо дубочка вітає.

Як я хочу до тебе схилитись,

 Може, тою берізкою станеш.

 Тільки очі хмаринкою вкрились,

 Бо забуту весну ще чекаєш…

ЗІГРІЙ МЕНЕ

Зігрій мене вечірньою зорею,

 Або накрий квітучими лугами,

 Чи буреломом розтруси

 понад Землею,

 Чи зацілуй жагуче до нестями.

На все я згоден, все стерплю,

 Лиш тільки б міг я пестити руками,

 Мов ті хмаринки сонячну зорю,

 Тебе.

 Сьогодні, завтра і … віками!

ПРАЗДНИК ВЛЮБЛЕННЫХ

Зимою плачет календарь,

 А на дворе уже весна!

 Гляжу с надеждой на февраль –

 Земля проснулась ото сна.

Пришли молочные туманы,

 Набухли почки у вербы…

 Но календарь твердит, что рано,

 Это превратности судьбы.

Еще придут снега, морозы,

 Завоет вьюга в проводах.

 Но белокурые березы

 Весною светятся в лугах.

Их нежных веток серпантины,

 Их вечно праздничный наряд

 Нам в этот праздник Валентина

 Любовь и преданность дарят!

С УВАЖЕНИЕМ,

АЛЕКСЕЙ УСЕНКО (ДМЫТРО ЮНАК)

г. СУМЫ