ЮРІЙ КИРИЧЕНКО, лауреат Міжнародної літературної премії

 імені Чеслава Мілоша (2015)

                          * * *

…У цих вітрах щось хиже і зловісне,

У цих вітрах щось хиже і сумне…

Минай їх, слово, і минай їх, пісне,

Та не минай, в час розпачу, мене…

У цих вітрах щось нице і потворне,

У цих вітрах щось вироджене й зле…

…І як тобі у них, осінній вороне?

Чи світить тобі сонце – хоч мале?

У цих вітрах, у цих осатанілих,

Де Україну розп’яли жалі,

Як Вам, поете в сутінках сп’янілих – 

У ста зітхань і присмутків на тлі?

Хто Вам простягне чорний кусень з ночі?

Хто Вам подасть папір, а хто – перо?..

…В яругах копошаться поторочі:

Навспак ладнають повернуть Дніпро?..

02.12.2015р.,

м. Січеслав

                        * * *

…Чекісти вкрали у людей надію:

У когось – хліб, а в мене – тиражі…

Коб мав наган, стріляв би в лоб злодíю,

Тому, хто наверта нас в царство лжі…

Чекісти вкрали у людей світанки,

Зробили з них безправних стукачів…

Когось – у тюрми, а когось – у танки,

А край так потребує орачів…

Чекісти вкрали у людей бескиди:

В зелених горах вдень – як уночі…

…А тут, на сході, хижі самоскиди

Вбивають тих, хто не пійдé в сичі…

В сичі – як в стукачі: одна дорога,

Крізь цвинтарну осмуту, крізь орду…

А на душі – одна за всіх тривога:

Чом чорні яблука тремтять в саду?..

02.12.2015р.,

м. Січеслав

                   * * *

…Підступні й злі шмарчуки

Несуть нам лиху годину…

Їх чорна хмара з ріки

Ось-ось впаде на родину…

І знов розколеться рід

На тих, які лихо сіють,

І тих, хто зводить нарíд

З колін, бо вже вíтри віють…

Підступні й злі шмарчуки

На крові людей ворожать:

Від правдоньки – навтіки,

І знову в пітьмі вельможать:

Морочать Вітчизну, край,

За котрий впали герої…

…А ти знов, кобзарю, грай

Козацької, бадьорóї…

…Підступні й злі шмарчуки

Несуть нам лиху годину…

…Хоч зовні не пацюки,

Та глянь лиш їм всередúну…

17.08.2015р.

                           БАЛАДА 

          З ПРОВУЛКА ЧЕКІСТІВ

                                                                     В. П.

…Лярва чекістська трима хімчистку:

Бізнес родинний і все таке…

…Люблять майори з церкви хористку,

В неї стегенце біле й м’яке…

Лярва чекістська в хімчистці – дока:

В американців навчалась рік…

В час, як є вільний, читає Спока,

Ще й рекламує Анжелці Брік…

Лярва чекістська – ще та Маруха:

Хочеш, – люби її… Хочеш, – зрадь…

Висить на ній не одна мокруха,

Бодай на нічку Маруху вкрадь…

Прибульці з Ленглі її шанують,

Дарують кульчики  чи й кольє…

В ліжку із нею час не марнують,

Шампан Маруха з туфельки п’є…

…Ви, генерале, знаєте миги,

Якими Маня вабить кодляк …

…Затишно в світі й для шарамиги:

Курва вам вилила переляк?..

24.05.2015р.

м. Січеслав

                       * * *

…За мною ходять люди Марчука,

Це ж хто такі? Пси любого ЧеКа…

Я знаю їх не лиш по піджаках, – 

Газетку мають зім’яту в руках…

Спесиві, незворушно-крижані,

Вони – плювки біди в спекотні дні…

Щось від людей у них колись було,

Та чорним снігом в змроках замело…

Я з них крізь зуби зціплені сміюсь –

З одного кухля з ними не нап’юсь…

Біда – бідою, а життя – життям,

І ти це, хряче Хавченко, затям…

Як і Марлій, ти – в слизі ракушняк:

Кусаєш, та вже кришиться кутняк…

11.04.2014р.

          ОПІР ХИЖОМУ ЗЛУ

    У відповідь на погрози СБУ

…Ви хочете мене убить,

І цим країни честь зганьбить?

Але ж це вже не перший раз,

Як детонує ваш маразм!

Ви хочете мене убить?

Це вам – що келішок надпить…

А якщо є чим закусить,

То не доводиться й просить…

Ви хочете мене убить?

Горілка в горлі зле бульбить…

Коли Ґонґадзе катували,

Ви так собі аплодували…

А потім що? А потім як?

Між трав сховався маніяк…

Ви хочете мене убить?

 Невже це вже вам так свербить?

Свербіж непросто вгамувать,

Як і жагу поґлузувать…

Ви хочете мене убить?

А як же ворога любить?

Любить і вірить, і – прощать,

Мов цигарками пригощать…

Ви хочете мене убить?

А що ж мені тоді робить?

Я знаю: ворог слів – це ви,

Десь там, при корінцях трави…

Ви – та плазуюча черва,

Слизькіш якої чи й бува…

Я почерк ваш давно збагнув,

Та в сморід хліву не пірнув:

Там і без мене свинопаси

Міняють совість на лампаси…

А ви… мене… убить?.. овва!

Ґонґадзе пам'ять ще жива…

А я ж йому по крові брат,  

По сумі безневинних втрат…

…Я знаю: ви – давно в труні,

То чи ж боятися мені?..

06.09.2015р.

                       * * *

…Я – ворог СБУ… Я – лютий ворог

Охранки, де ґаздують упирі...

Вона мене бажає стерти в порох,

Та є Господь на небі угорі...

Я – ворог СБУ... Я зневажаю

Її матню, кожух і ліжники...                                                               

На її ниві не було б врожаю,

Якби не звироднілі байстрюки...

Я – ворог СБУ... На цю стоґноту

Я зводжу і пістолі, і шаблí…                                                                

...І вірш мій, взявши найпалкішу ноту,

Шугає коршуном в жаскій імлі...

...Я – ворог СБУ, відчайний ворог,

А що мені лишається робить,

Як ця потвора щире все – на порох?

Ніч її блазнів розвидень ганьбить...

30.05.2015р.,

м. Київ, готель „Кооператор".