Книжки, які читають в Україні

ЮРІЙ КИРИЧЕНКО

З книги „МОТОКРОС ПО СТАЛАКТИТОВІЙ СТІНІ" (Київ, Книжкова палата України, 2009, наклад 2000 прим.)

     БАЛАДА ПРО

  БІКФОРДІВ ШНУР

            ТА

ЗАПАЛЬНИЧКУ З ВОГНЕМ

       ДЛЯ ЗВИТЯГ

...Я хотів би податись в стрільці,

Та мій кріс – в перебитій руці…

…Я хотів би боротись в ОУН,

Та не досить в душі моїй струн…

…Я хотів би служити в УПА,

Та у віршах душа потерпа…

Маю виспівать серцем, що хочу,

Тому й пораю думоньку зодчу:

Попід небом іду по стерні –

Шнур бікфордів не поруч – в мені…

Слово – непоруйнована ничка:

Саме там – із вогнем запальнúчка…

28.01.2008р.

м.Січеслав.

         МОНОЛОГ

      МОТОГОНЩИКА,

            ЯКИЙ

    НЕ ЗІЙШОВ З ТРАСИ 

                        О.Ф.Бобильову

Ми – гонщики, шаленці мотокросу,

То не про нас вгрузать у прісну прозу…

Ми – стрімколет, задивлений у безум,

Нам на плиту кладуть пучечок безу…

Нас навіть рідні розуміть не здатні,

Бо ми до ризику лиш заповзятні…

Рутиною не візьмеш нас на кутні:

І в самозреченні ми – самобутні…

Що в нас від самобутності? Чар духу,

Який засліпить навіть Вольта дугу…

В рекламну фішку нас не пофарбуєш,

За тридцять срібняків не завербуєш…

Ох, це мені, даруйте, вербування,

Скоромного в час посту невживання…

А якщо схильний до такого вживу,

Хто ґарантує буть опісля живу?

Господь, хіба, так він – у нашім колі,

Із ним – спартанці ми, до зваг некволі…

Ми – гонщики, шаленці мотокросу,

Хана розсипанім по трасі просу…

Хто визбирать його з-під шин заходиться,

Той у сорочці ненароком вродиться –

Так звага ризикові говорила,

Та це вже – не про ваші прісні рила…

              * * *

                              Галі

…Мотокрос по сталактитовій стіні

Не потрібен ні тобі, ані мені…

Бо не можуть сьогочасні сталактити

Хресний шлях наш ні ускладнить, ні спростити…

12.12.2007

м.Київ

          СЛИМАК-ПАТРІОТ

…Слимак, у Києві тримаючи Контору,

До серця пригорта ,,Кобзар" і ,,Тору"…

Дворушність?.. Якщо навіть так, хай буде,

Бо як патріотичних рис Слимак набуде?..

12.12.2007

м.Київ

            БАЛАДА

     З-ПІД СТРІХИ УЯВИ

                             Галі

…Червоний глід примруженим півоком

У пазуху снігів стриб ненароком,

Аби по миті зрозуміла ти:

Між вами – всі мости…

Він ще зберіг в собі соборну функцію,

Трактуючи її уже як фікцію…

Та холоди, скажені холоди,

Зійшли з різьби: до неї – не ходи…

Червоний глід – до холодів байдужий,

Червивий серцем, та ще, наче б, дужий:

І діда, й прадіда переживе,

Дарма, що стовбуряччя – геть криве…

Пан ворон глід червоний розжувати

Вже не береться: клюв – неначе з вати…

То що ж тоді кривавить в змерзлій тіні:

Крамольна стрічка, згублена на сіні,

Чи гребінь півнячий а чи уяви гребінь,

Чи рукавичка, вмерзла в сірий щебінь?..

Червоний глід сни бачить ненароком,

Мов  служить, за сумісництвом, пророком…

Хоч недолугий зрозуміть, як ти:

Між вами – всі мости…

            * * *

                        Галі

…Іду до пісні у години пізні,

А повертаюся домів під ранок…

Ледь надклювали роси треті півні,

А неня рястом вчепурила ґанок…

…Іду до пісні, наче до молитви,

По лезу бритви…

           * * *

…Письменник владі не належить,

Хоч як вона за ним не стежить…

Хоч як не править творчі роги,

Заслать готова за відроги –

Туди, де й зух Макар не ходить,

Де жито краснеє не родить…

Де лише морок безгоміння

Та скель кварцитове каміння,

Об котре обламає зуби

Всяк, хто співав за мить до згуби…

…Комусь – начхать, когось – бентежить:

Письменник владі не належить…

І хоч талант його нівроку,

Хто з ним розділить замороку?..

Хто – подорожником до ранки

Усупереч охранки?..

    МЕТЕЛИК У ЯБЛУНЯХ

             Іван,

     який не повернувся

           з десанту

…Коли генерал-лейтенант розвідки

Стримано поцікавився, хто у мене сім’я,

Бджола вертала з далекої квітки,

І я відкрився: ви ось та я…

Що відбувалось в сум’ять на споді,

Жоден з барометрів не фіксував…

…Вересень був і спека на спаді,

Метелик у яблунях рефлексував…

19.02.2008р.

м.Київ

                 * * *

...Ще як не був пан полковником Інтерполу,

І чекістів чихвостив на всі заставки,

Віддавав перевагу лиш Марку Полу,

Не прив’язуючи себе до долі-лукавки…

Та судьба неймовірні творить кульбіти,

Пан полковник це з ранку відає, з ночі знає:

М’яч бейсбольний опісля цілунку біти

Білосніжну ромашку лиш в снах впізнає…

04.03.2008р.

м.Січеслав

             КОНЦТАБІР

,,ЖИТЛОВИЙ МАСИВ ,,ПІВНІЧНИЙ"

                                   Галі

…Тут серце-душу кригою не край,

Тут все одно – живи чи помирай…

Тут у будинках під огриззям толі

Нема пісень, як і немає долі…

Тут все одно – живи чи помирай:

Десь поруч – пекло, за півкроку – рай…

Вхід коштує недорого – життя,

Спресовано в захланність забуття…

               * * *

…Прикрившись посвідченням із міськгазу,

В мій спокій понадилися чекісти:

Турбують статечного ґазду,

Мов пси, котрі хочуть кістки…

А кістки, хоч здохни, немає,

А псині без кістки як?..

От вона й має що має –

Голяк…

05.03.2008р.

м.Січеслав.

            ФРАҐМЕНТ

СПРОСТУВАННЯ В ПОРЯДНОСТІ

…Скажуть: він був його другом…

А він мені другом не був…

Скажуть: він помагав йому в Києві…

А він лише шкодив, як міг…

Скажуть: він співчував негараздам…

А він тішився з безгрошів’я,

Величаючи позаочі безквартирним ґенієм…

Скажуть: він – оркестрант його успіхів…

А він лише клав інформацію в кошик

І відносив на Володимирську, 33,

Заробляючи вислугу літ

І прокляття на рід занапащений свій…

             БАЛАДА

ПРО ПОЛЮВАННЯ БЕЗ ХОРТІВ

                               Катерині

…В чекістському відділі, скажемо, в ,,К",

Полювання ведуть без хортів на вовка…

Вовк той без шерсті і без пазурíв,

Але весь відділ за ним геть упрів…

Либиться-скалиться Костя Оснач:

Скоро бить морди почне всім замнач…

Без мордобою не вийде ніяк:

Вовк, хоч і класик, а бути з ним як?..

Можна б приборкать ,,мечем і вогнем",

А тільки ж ґвалт буде – ще й не пирнем…

Можна б удатись до зваб чи погроз,

Та в аналітиків – кепський прогноз…

Класик-вовчара – душпастир ОУН,

Що з ним робити, не віда й Богун…

Кепсько, що в Києві – авторитет:

Із Філаретом вписавсь в пієтет…

Можна б ущільнить з вовчарою гон,

А як одгвинтять зірки од погон?..

Є чималенько всілякого ,,як",

Чим загризеш кримінал-переляк?..

Відділ, як може, петлю затяга,

Та заважа йому Баба Яга…

В цеї бабеги небачений блат,

Хоч і не спить з босом княжих палат…

…А, проміж тим, вовк – полковник уже…

…Чи не Господь його сам береже?..

            * * *

…Брудні гроші, що прийшли до влади,

Чи дасте ви людям Христа ради?..

Вас бачили в Кабміні й на Подолі,

Стрічали, кажуть, на земній юдолі…

Скрізь, де з’являлись ви, творилось лихо:

Де попід бубни, а де – тихо-тихо…

Дейкають, перебрали ви три бали,

Як залучили скрипку і цимбали

На владному весіллі ґаздувати –

За три копійки душу проливати…

Душа, пролита на ґранчак і ґравій,

Більш не належить долі кучерявій…

Спитають: а кому ж вона належить?..

…Тим, хто за гривню вишморкає нежить…

16.03.2008

м.Київ

        * * * 

…Що ж це за Україна,

У якій мені місця нема?..

Руїна – не руїна,

Пітьма – не пітьма…

…Що ж це за держава,

Де українців цькують?..

Ірреальність іржава:

Не в жупані – зжують…

22.03.2008

м.Січеслав

 ПОЗА ЧАСОВИМІРОМ

…Наболіла моя душа

З напрацьованим серцем

Ні наливки не хтять, ні книша,

Ні – горілочки з перцем…

А чого ж вони, власне, хочуть,

Коли струни лоскочуть?..

Вийшли з часу на круг пітьми,

Мов звичайні сторонці…

…А насправді лише вони

Всіх святинь оборонці…

20.02.2008

м.Київ

         * * *

…Отче небачений, Отче небесний,

Заступаю на шлях свій хресний,

Аби тут, на земній юдолі,

Залишатися не без Долі…