Книжки, які читають в Україні
ЮРІЙ КИРИЧЕНКО
З книги „ПЕРЕВЗУВАННЯ ДУШІ", Київ, Книжкова палата України, 2008, наклад 2000 прим.
Нову книгу поета Юрія Кириченка з майстерно віднайденою назвою ,,Перевзування Душі" можна було б за певних обставин кваліфікувати як збурений епатаж чи претензійний викид антисвідомості, якби творча самодостатність, художня та життєва наповненість тексту і підтексту не були такими очевидними, а вилущені з шкаралущі сучасності деталі, сюжети, образи не вражали так незвично і неповторно високовольтною оголеністю суті, яка під зрячим пером набуває не лише довершених рис естетичного характеру, а в ряді текстів підноситься до рівня актуальних суспільних чинників.
* * *
…Україна стоїть на … зрадниках –
Добрих таких порадниках:
Те, що самі порадять,
Обов’язково зрадять…
…А народ манни з неба в нестямі жде:
Де вона, Господи, де?..
16.09.2008р.
м.Січеслав.
ПРИСВЯТА ПЕРШОМУ СЕРЕД ХОРТІВ
…Прагнув бути вільним від зрад, здичавіння, холуйства,
А став, на котурни зіпершись, аґентом тенет СБУ:
Як-не як, тридцять срібних в кишеню ляга регулярно,
А це у наш, цвіллю спаскуджений, час – уже дещо…
Уникав марнославств, хоч не завжди йому це вдавалось:
Пацюку од плаща та кинджала зайва суєтність ні до чого,
Ліпше вже нищечком моцювати вихід з пітьми на арену
Псевдосвітської плоті, аби бодай хоч один з хробаків,
Вивищившись над погрібною лядою, прорік очамріло:
,,З наших, а бач, як вознісся у воскоподібній величі своїй –
Навіть заздрощі йому ні до чого: живе, як вареник у маслі,
Кайлуючи в прозі та віршах часи одговілі й одгаслі"…
…Прагнув буть велетом духу, ниньки – перший серед хортів,
І хоч три місяці поспіль чека його сприкрення в ранзі в.о.,
Але час швидкоплинний: дивись, мо’, й раніш підхортить…
…Прагнув бути вільним від зрад, здичавіння, холуйства,
А став, одописку здрочивши, осклизлим надгробком Доби…
18.06.2008р.
м.Січеслав.
В ЧАС ПІДСТУПНОСТІ Й ЗРАДИ…
…У Миколаєві, в кабінеті мера,
Хлопці із надзвичайки,
В пресу проникла мерва,
Слухають голос Чайки…
Не тії, що квилить над морем,
Не тії, що виймає душу…
Кажуть нам: ,,Зло – поборем:
Маємо силу дужу"…
Жучки – без санкції?.. Ну ж бо,
Піднатужся, спецслужбо!..
СБУ, правонаступниця надзвичайки,
Слуха нутрощі в Чайки…
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
А Чайка-небога,
В надії на Бога
В розпач не вдається –
З недолі сміється…
Жучки в кабінеті,
Мов на жухлім гиччі:
Грають на кларнеті –
Аж піт на обличчі…
...Жучки – без санкції?.. Ну ж бо…
В ім’я чого, спецслужбо?..
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Р.S.
…В час підступності й зради
Ґлузду б всім Христа ради…
25.06.2008р.
м.Січеслав.
ДИПТИХ
ВИРОДЖЕННЯ
З
циклу
,,Тріумф унітазів"
1
…Як мухи на мед,
Летять на красу
Тенгіз і Ахмед,
Акбар і Урсу…
2
…А як же Іван?..
А як же Степан?..
На плечі – жупан
І – всяк собі пан…
* * *
А.Вознесенському
…В Україні – ніч свідомості,
Як і у твоїй Росії:
Скопом вийшли з невідомості
Некрофіли і Месії…
ДИПТИХ
З
ОКОЛИЦІ
РІДНИЗН СВЯТИХ
І.Талькову
1
…Росія – велика країна,
Росія – могутня держава…
А в суті – духовна руїна,
На вид моложава…
2
...А що ж Україна?..
А що ж Білорусь?..
Печаль солов’їна,
Де княжила Русь…
СЛОВО Й СЕРЦЕ
Балада
про
класика в калошах
Лізі Жуковій
…Класика ніхто не знає,
Класику ніхто не пише…
Давній жар в душі конає,
Залишúвся спогад лише…
А надворі спека, квіти
Гибіють без дощувалки…
Класик із судьбою – квити:
Харч його – на місці звалки…
Класик знав часи хороші,
Мав коханку-чингісханку…
Нині, взутий у калоші,
Виглядає смерть на ґанку…
А вона іти не хоче,
Творчі обмина окола…
Щось на відстані сокоче –
Ненадійно і спроквола…
Класик більш не їздить в Сочі,
Класик більш не править ґранки:
Озвірілі поторочі
Осквернили його ранки…
Та лишився німб і ночі –
Класику у них надійно:
Слово й серце очі в очі
Розмовляють мелодійно…
20.06.2008р.
м.Січеслав.
* * *
В.Є.Петренку
…Кажуть, Гмиря співав для Гітлера,
Кажуть, Гмиря співав для Сталіна…
Мав од Бога талант і талан,
Хто дожне його сонячний лан?..
Нікому… Нікому… Нікому… Нікому…
…Кажуть Гмиря співав для Гітлера,
Кажуть, Гмиря співав для Сталіна…
…Кажуть, мав неабияку вроду:
Жив і творив для народу…
19.08.2008р.
м.Січеслав.
НАСТАНОВА ДОНЬКАМ
Каті, Даші
…Цілуйте руки матері своїй –
В подяку за життя і за науку…
Усе, що маєте, належить їй –
Вона вас з щастям вивела на злуку…
…Цілуйте руки матері своїй –
До святості її ясна дорога…
Красивій і ще зовсім не старій,
Не втримать вас біля свого порога…
…Цілуйте руки матері своїй –
Світанної пори і в час вечірній…
Цим жестом непозичено-своїм
Задекларуєте порив дочірній…
…Цілуйте руки матері – спішіть,
Аби собі в час ікс не докоряти…
В душі, незрілій ще, не пропишіть
Байдужість юну з кігтями звіряти…
…Цілуйте руки мудрості своїй!..
23.06.2008р.
м.Січеслав.
ВИКВІТ МЕРТВОГО ДУХУ
…Ґенетично модифіковані діти
Не вміють Красі радіти…
Душа їх з липкої вати,
Яку не можна вживати…
Самі ж – поріддя всеїдне,
Од усвідомлень – дах їде
Не знати якою дорогою
І під чиєю корогвою…
…Ґенетично модифіковані діти –
Те ж саме, що й пустоцвіти…
В очах – судоми злі зблиски:
Короїди – з колиски…
Р.S.
…Входити в цю проблему
Не радив би навіть Лему…
Зухвалості Зла – вражаюсь:
На біобрухт наражаюсь…
24.06.2008р.
м.Січеслав.
ОТРУЄННЯ ГРИБАМИ
…Чимсь отруївся, либонь, грибами,
А тому з учора не їм, не п’ю…
Очима, як мав би оце губами,
Спробую харч – в уклін солов’ю…
Шпак і сорока не зрозуміють,
А соловей – мудрак-віртуоз:
Геть всі кобіти од нього мліють,
У юнок – по шкірі повзе мороз…
Що мав сказати об цій нагоді?..
Знав, та, схоже, забув…
Любив наливку, а нині – годі,
Погорди в звазі набув?..
Стою, як в небі дзвін, перед вами,
А в лампадці потріскує ґніт…
Іншими мовив, коб мав, словами,
Та їх відсмоктав магніт…
…Чимсь отруївся, либонь, грибами,
Не годний став до пишних речей…
Вітряк, мов зайшлий пес з Алабами,
У мене вкравши, Псалом рече…
У тім Псаломі кирилична літерка,
Латинки – жодної, крий її кат…
…Підперла текстз підтекстом макітерка –
Підходь до неї всяк, хто рукат…
25.06.2008р.
м.Січеслав.
БАЛАДА
ПРО ОБНАДІЯНИЙ ДЕНЬ
Галі
…Піррова перемога над смертю –
Не виспіване життя…
Слово моє, вочевидь, не смеркло,
Та що у ньому є до пуття?..
Ці ось левкої, ці – помаранчі,
Ці, голубе в голубім, – васильки?..
Люблю цілувать твої губи вранці,
Дарма, що в пелюстках їх сплять роки…
Я молодим вже не чуюсь дуже,
Але й до старості не доріс…
Сонячна звага, кохана, друже, –
Сніп твоїх, тихо зморених, кіс…
Чим окреслених?.. Може, весною,
Може, громом із далини,
Мо’, – сюжетністю затісною?..
Вірше, вільглістю хвиль війни!..
Не лише в чужі, а і в наші душі,
Не лише в давно, а й в тепер, в тепер…
…Перемогою Пірра смеркання дужі,
Нас – обнадією день підпер…
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.