ЮРІЙ КИРИЧЕНКО, лауреат Міжнародної літературної премії

 імені Віслави Шимборської (2015)

                  * * *

…І Америка, й Росія,

Навіть Польща руку тиснуть…

А я ж, ніби, й не месія,

Чому ж заздрісники киснуть?

І Америка, й Росія,

Навіть Польща – любі друзі…

А я ж лише слово сіяв – 

Не в обозі, не в кольчузі…

І Америка, й Росія,

Навіть Польща з Білоруссю

Знають, в чому моя мрія:

Жити – чесно, чутись – Руссю…

І Америка, й Росія,

І найдальша ойкумена

Шепчуть: „Звісно, не месія,

Та звідкіль круті рамена?"

Я це чую, як не чую,

Я це бачу, мов не бачу:

В слові рідному кочую,

Душу часу – віршем значу…

15.04.2013р.

                      * * *

…Коли люди стають вовками,

Несусвітнє щось в них з руками

І душею наразі робиться:

Все святе – святотатським гробиться…

І дарма назад повернути,

І несила за ним зітхнути:

Постаючи над урожаєм,

Вовкулаче переважає…

Все, що вміли душа та руки,

Проковтнули скажені бруки…

Я на бруки ті – ні мізинчиком,

Хоч і встелений він барвінчиком…

Ні – мізинчиком, ані – п’яткою:

Застережений паніматкою… 

Ой матусенько, рідна ненечко,

Розкайдань в час пітьми серденечко,

Розколошкай тьму, відверни біду,

А в орду служить круком не піду…

07.05.2013р.

          БАЛАДА З ВОВЧИХ ЯРУГ

…Дні в календарі – 

Чорні трунарі:

Що од них чекать мені на будні?

Щастя – так нема,

Світла – так пітьма…

Навіть вірш збагнув їх сутність – трутні…

Дні в календарі – 

З ночі упирі,

Що маскуються під демократів…

Кольт їх зневажа,

Як сонет Коржа

Про концепт зачумлених кастратів…

Дні мої – мерці,

Ходять назирці,

Виглядаючи „святої волі"…

А її – не суть,

Тінь – вовки пасуть,

У яругах нині їх доволі…

03.06.2013р.

                      БАЛАДА

 В ЗДИЧАВІЛО-ЗВИРОДНІЛИХ

                      ТОНАХ

…У прес-службі ( мо’, в прес-хаті?)

Бродять тіні волохаті…

Що їх вабить: брудні танці?

Хто вони? Неандертальці?

У прес-службі – напівморок,

Від пляшок – і шкло, і корок…

Щось, напевне, святкували,

Що лоби порозбивали…

У прес-службі – стогін, схлипи,

Хтось, по праці, чай із липи 

П’є, гикаючи, мов огир,

Хтось – затявсь побіля гир…

У прес-службі (мо’, в прес-хаті?)

По кутках – начиння хатнє:

Хитрі щипчики, гантелі,

Пасма вирвані… Куделі…

Хто тут поравсь? Перукари?

Хто це просить катам кари?

Хто це – голку попід нігті?

Кому з баксів фіфті – фіфті?

А ці двоє – пси, поети?

Целофанові пакети

На обличчя надівають…

Що вони тут затівають?

…Стогін… Крики… У прес-хаті

В долі – вбивці конопаті…

22.04.2013р.

               БАЛАДА

БОРГОВИХ РОЗПИСОК

                                    Ю. Кібцю

…Невдаха у житті

Віршар Юрасько Кібець

На стартовій путі,

Чужий споживши хлібець,

Боргів не віддавав,

А нащо це робити?

Стежину торував,

Аби себе ганьбити…

Уже й літа Юрця, – 

Мов птахи з-за лиману…

…А вірш з-під олівця – 

Дань ницості й обману…

Невдаха у житті

Боргів не повертає…

…Розписка у смітті

Безкрилого вітає…

05.05.2013р.

                           БАЛАДА 

           ДЛЯ МЕЛЬНИКА З НОЧІ

…Тихої ночі, срібної згуби

Плакали очі, плакали губи…

Тихої ночі – хмари згущались,

Тихої ночі ми – розпрощались…

Що віднайшли ми, що загубили?

Тихої ночі ми – розлюбили…

Тихої ночі – квіти згасали,

Клену – прощальні листівки писали…

Тихої ночі – сни настрахались:

Тіні з примарами, схоже, кохались?

Терпкість – провиною в грудях зосталась,

Кісточка з терну – баладі дісталась…

Тихої ночі, срібної згуби

Біль цілували в губи відлюби…

Ми – відлюбили, ми – відкохали,

Смутки наш човен відколихали…

…Млин на безводді – наш потопельник,

Світ – не карався: плакав – лиш мельник…

14.04.2013р.

              НЕ ЦІЛУЙ…

 Балачка від Маньки Ягоди

…Не цілуй мене в ніч молі – 

Протестують губи кволі…

Ліпше напиши листа,

Як грішила тьма густа…

Не цілуй мене, не треба:

Підглядає зірка з неба…

Місяць теж, либонь, не проти

Сто спокус перебороти…

Він – безчесний, як і всі,

Хоч і в сріберній красі…

Не цілуй, не поривайся,

За минулий гріх покайся…

Даленій, в ярах зникай,

Ледь пригубивши „Токай"…

Твої ласки – нецензурні,

Як недопалки, що в урні

Ще не винесла Парася,

Що за бакси продалася…

Несусвітній гріх за гроші

Порать коника в холоші:

Якщо часом він збрикне,

Поговір язик ввімкнé…

А я дівчина порядна – 

Під чужі не прагну рядна…

Занавішуй в ніч вікно,

Бо прокисне й це вино…

08.04.2013р.

           НАД ПРОЦЕСАМИ

…Чоловік, який над процесами,

Гріховодить давно з принцесами

Безликості і знетями – 

Товарками хорта й Зями…

Його на слизькім не зловиш,

На макуху не купиш…

А те, що, бува, злословиш, – 

Все’дно, що брови насупиш…

Йому це навіть подобається:

Цитата з лукавств видовбується – 

Хоч хмелій нею замість вин:

„Україні потрібен литвин"…

…А чому не швед, не араб? –

Тугодумствує вічний раб…

03.07.2013р.

    ХЛІБ ДВОРУШНИЦТВА

                                                 І. Драчу

…Драч на Пушкінському святі

Святкував слова завзяті…

А як святечко скінчилось,

Чоло творчо перевчилось:

Стало ганить москаля 

Аж посивіла земля…

Р.S.

…Хліб дворушництва – судома,

Котра з прадавен відома…

12.07.2013

                    ЩУРИ

…Коли діти зраджують батьків,

Бог веде до пекла щербатьків…

І нема їм іншого пристанища,

Окрім казана, смоли і вогнища…

Коли діти каятись не хочуть,

З них розіп’яті в пітьмі регочуть…

Та батькам не легше ні на мить:

Серце, як щеміло, так щемить…

Зрада – непрощенною лишається,

Гіркота – печалями втіщається…

І нема ні ради, ні – поради:

Сатана вершить свої паради…

Зганьблені зозулі – не кують,

Діти – сатанинцями стають…

Назови як хочеш їх по миті:

Глевтяки – щури і в оксамиті…

02.05.2013р.

                СОПІЛКА БОЛЮ

                                                  Пам’яті М. Сома

…Не був ні щукою, ані акулою,

А сомом був? То – так! То – так!

І словом бронзовів, і – скулою,

І обезсмертився відтак…

…І що ж тепер? Лежить, як Бог, в труні,

Задивлений в прийдешності вогні…

А ми його читаєм, почитаєм

І до сопілки болю доростаєм…

13.04.2013р.

           В ЧАС ЧОРНОП’ЯТИХ

                                                     І. Царинному,

                                                     І. Римаруку

…Убили Круга, вбили Дедюшка,

Величний поступ – кривава юшка?

Вбили поетів – одного й другого,

Зло запрягає коня моругого?

Їх смерть – не перша біди попруга:

Життя, по суті, вовча яруга…

…Вбили Дедюшка – талант убили,

В час чорноп’ятих – красу зганьбили…

20.05.2013р.

             БОГ ЛЮБИТЬ ПОЕТІВ…

…Бог любить поетів, коли вони чесні,

Цілує їх в тім’я на Ворсклі й на Дéсні,

На тихій Орілі їх бла-гос-лов-ля:

Комусь з них – синицю, комусь – журавля…

Бог мітить поетів: у тім’я, у душу,

Вручаючи кожному скрух волокушу…

Ви думали, скрухи – не Боже дання?

У вранішній виклик – Небес пізнання…

16.06.2013р.

                       * * *

…Книжки мої в Америці й на Кубі – 

І там, і там читальникові любі…

І навіть, говорили, в Гондурасі

Вони шануються при всій окрасі…

А в Києві, в Донецьку, в Магадані?

Шляхи їх там не надто сповідáні…

І навіть в рідному Дніпропетровську

Виходять, іноді, на путь геройську,

Виборюючи місце попід сонцем,

Освячене терпким калини гронцем…

…А це вже котрий рік їх не друкують – 

В покоях ницості не колінкують…

31.05.2013р.

                    * * *

                                                      Галі

…Лебеді – в небі над полем,

Лебеді – в небі над яром… 

Там, де душа повна болем,

Там, де калинонька – жаром…

Лебеді – з кулями в грудях,

Лебеді – над осокою…

Лебеді – пам’яттю в людях,

Понад печаллю-рікою…

Люба, все небо – геть чорне,

Люба, все небо – геть болі…

…Хто нас до серця пригорне

Біля криниченьки в полі?..

11.04.2013р.