ЮРІЙ КИРИЧЕНКО, лауреат Міжнародної літературної премії імені 

Григорія Вієру (2012)

       РАХУБИ ТА ФЕЛІКСИ

   Балада на корчах байдужості

           Д. Павличку, В. Яворівському

…Ми відважно виживаєм,

Владу бидлом називаєм…

А вона ж така привітна,

Наче квітка семицвітна…

Як нам вийти з неґараздів? 

Ґлузду не бракує в ґаздів…

Ми до сірості – з мавзером,

А вона: „Ви – в профіль Зеров“…

Ми безгрішно бешкетуєм,

Пляшці з шнапсом салютуєм:

Плечі втиснувши в браваду,

Клянемо зрадливу владу…

Ми в словах – рахуби різні,

В суті ж – Фелікси залізні…

Та хіба тепер до суті?

Лідери – в лакизство взуті:

Геть у кого не впрись оком,

Кожен – скоком-перескоком,

Кожен – зрада, кожен – морок,

Волі б нам, що за два сорок…

05.04.2011р.

              ДРАБИНА В НЕБО,

                           АБО

             БАЛАДА ПРО ІМ’Я,

                   ПОКЛИКАНЕ 

   ТВОРИТИ ВЛАСНИЙ БУДЕНЬ

…Я був колись маленьким хлопчиком,

Таким собі земним горобчиком…

І що це сталося зі мною?

Заприязнився із маною…

Мана мене вела по стежці

У сорочині при мережці,

Мана поїла й годувала,

Немов до чогось готувала…

Я був горобчиком із тім’ячком,

Гордився змалку власним ім’ячком…

І, сидячи в розгіллі вишень,

Метикував, як скласти віршень…

Слова сміялися, кусалися,

На вервицю чуттів низалися…

І згодом виткали для хлопчика

Судьбу, звільнивши з пут горобчика…

Літа минали, колосилися,

Слова – самі в політ просилися…

І якось в нічку горобину

Я в небо змайстрував драбину…

Але її обсіли круки:

Клювали в тім’я, в очі, в руки,

Один із одним так змагалися,

Немов скарбнички домагалися…

Я ж, м’яко битий ґлуздом в тім’ячко,

Збагнув: тусаються за ім’ячко,

І, якщо вчасно не віддати,

Того й дивись, зашлють в солдати…

Я став думки шеретувати,

Аж гульк – нема чого давати:

Маленьке – в щось перетворилося,

Що згустком болю фосфорилося,

Вулканило, гриміло, кликало,

В ста піднебессях закурликало…

І журавлі, які верталися,

Із ним, як з рівним, привіталися…

Збагнули круки, впиті крівцею:

Ім’я – ні з вовком, ані з вíвцею

В ярах водитися не буде:

У гордокрилих – власний будень…

04.04.2011р.

                      ЗАВСІДНИКИ

                                 В

             СЛАВИ Й БЕЗСМЕРТЯ

                                  З

                             циклу

             „Безчинство безп’ятих “

…Великі поети – великі негідники,

У слави й безсмертя постійні завсідники…

Безчинства безп’ятих тоді помічаєш,

Коли в їхніх творах душі геть не чаєш…

27.04.2011р.

                 ЗАСТЕРЕЖЕННЯ

           НА АДРЕСУ ЕПІГОНІВ

                        Б. Олійнику, Л. Горлачу та ін.

…Дорогі панове епігони,

Що мої вам творчі полігони – 

Просяться самі до вас в обійми,

Тупцяють за вами навперейми?

Скрутно в буднях без моїх набоїв?

Але ж красти – вкрить себе ганьбою!

Жити за рахунок чужих зерен?

А що вдіять, коли хист – мізерен?

Епігони, я вас розумію – 

Захищаю так, як лиш умію…

Не навик із вами позиватись,

Але досить вже вам плазуватись:

Вкрадене, воно – ніяк не ваше,

Й досі це для вбогих ніц не важить?

Бійтесь кари, бо й Господь, зокрема,

В справі честі, доки й світ, – недрема…

Дорогі панове епігони,

Обробляйте власні „творчі гони“ – 

Клопотом чужим не переймайтесь,

Від безчестя віддалік тримайтесь…

07.04.2011р.

         ЗІЗНАЄТЬСЯ
    РОМАН КУХАРУК…

             Фраґмент:

     спроба автоцитати

…Аж ніяк не моветоню,

Коли „в зуби“ даю Штоню

Не цигрку і не файку,

А від фейлетону пайку…

29.04.2011р.

                  КРАСА Й ОПОРА

                            Балада

                                 в 

                 полемічних шатах

…Постать, що говорить „замість Бога“,

Стає, в суті, калічна й убога,

Як і Штонь, який одвійки пόра,

Вірячи: лиш він – краса й опора…

Але, щоб до суті докопатись,

Не в Грицькові варто колупатись,

Бо, коли іти за ним по сліду,

Стільки наковтаємось посліду…

Штонь – пан анекдот, поручик Ржевський,

Порученцем в нього – Сидоржевський…

Міражі, в слова олжі сповиті:

Їх черешні – блазні соковиті,

Гарбузи їх, мічені злобою,

Не нахваляться самі собою…

Похваляння – справа небуденна,

Коли витримана норма денна…

…Як у діалог цих двох в’їжджаю,

Бачу всю мізерність їх врожаю…

03.04.2011р.

                       * * *

                                             Оксані Теленчі

…До праці кличе грім весняний,

Такий подвійно полум’яний…

Гучить удень і уночі – 

У погребі і на печі…

Натхненні ним Святко * ще й Ліна**:

Звитяжцям – небо по коліна…

09.04.2011р.

                      _____________________

                      *актор Святослав Максимчук

                       **поетеса Ліна Костенко 

                          * * *

                                               В. Базилевському

…Читати Буряка – скорбота й насолода:

Таке, як не крути, але – бува…

Буряк – з полів явила нам природа,

Яка свій хист за безцінок збува…

А слабошпицькі, надто базилевські,

(Які знайомі в часі імена!)

В словах про овоч не такі й мудревські,

Хоча й з епохи бджіл і кажана…

28.04.2011р.

                      * * *

                                            В. Герасим’юку

…Україна, яку ми обрали,

Самі з серця, по часі, й прибрали,

Як помітили: в лахи вирядження – 

Доконечна стежка до виродження…

Україну, в яку ми безтямно вірили,

Злі вітри з мапи серця звітрили:

Залишúлась лиш територія,

Ось така невтішна історія…

07.04.2011р.

                 ПОЛИНОВЕ

            ЗАСТЕРЕЖЕННЯ 

                 У босоногому дитинстві чуте,

                 а в зрілості на вус намотане…

…Нехай тому щастя не буде,

Хто в безхліб’ї матір забуде…

Щоб йому ні дна, ні покришки,

А жилось – з чужої одрижки…

Аби мав на кутні радіти,

Хробаком – в біді молодіти…

Ні роси йому, ні земельки,

Стережіться, Христі й Омельки…

Р.S.

…Імена у тексті – довільні,

Бог суддя вам, черви похмільні…

05.04.2011р.

                     * * *

                                                         Галі

…Жива вода з твоїх долонь

Блага любов: „Не охолонь.

Не оступись, не запродай:

Що раз узяв – стократ віддай“…

30.04.2011р.

                    * * *

                                    Р. Андріяшику

…Душа – як сад без листопаду,

Чолонаближена й чужа:

Сміється злидням на досаду –  

Себе та Бога поважа…

11.04.2011р.

                    * * *

                                                          Галі

…Цвіт духмяний, меч духовний,

Світ свавільний і гріховний…

Все – як вперше і востаннє,

Світла з мороку постання…

05.04.2011р.

                     * * *

                                В. Базилевському

…Що Буряк* – поет модерний,

А не вихрест шкуродерний,

Нас повчають тут і там

Шейк, мазурка, і тамтам…

Ми таланти знать не проти,

Але в нас – свої широти…

…А буряк, що впав з торбини,

„Не вписавсь“ в чужі глибини…

28.04.2011р.

                      ___________________________

                      *Ю.Буряк - поет, член НСПУ 

                       * * *

                                                      Г. Гарасу

…Українську вишивку у світі

Виставив Господь в м’якому світлі:

Без суєт, без зайвих слів, без галасу

Оплески душі – маестро Гарасу…

І сьогодні, в час пітьми і гасел,

Українська вишивка не гасне…

Світло від її нетлінних речень

Постає на рівні самозречень:

Годі там дошукуватись броду,

Де глибинні витоки з народу…

…Українську вишивку у світі

Виставив Талант в живому світлі…

10.04.2011р.

                            * * *

                                                                              Галі

…Христос воскрес!.. І ми воскресли з ним,

Чаруючись небесним і земним…

Христос воскрес!.. І освятив красу,

Яку навстріч тобі з доріг несу…

Христос воскрес!.. І світ з роси й води

Наповнив щебетом лани й сади,

Аби і ти, і я впізнать могли

Те світло, що долає шлях імли…

24.04.2011р.