З книжки ,,ГОЛУБ І ФЛЕЙТА,,

ЮРІЙ КИРИЧЕНКО, лауреат Міжнародної літературної премії

 імені Григорія Сковороди (2009)


 

                      * * *

 

…Батьківщину зрадили герої,

А державу продали за бакси…

Так шляхетно їм при  геморої,

А при повідках в них милі такси…

Батьківщина стогне у руїнах,

Про державу вже, вважай, забуто…

…Так шляхетно блазням на колінах,

Карму яничарства не відбуто…

13.07.2014р.,

м. Січеслав.

 

                        БАЛАДА

      ПРО БІЛЬ В ШКАРАЛУЩІ

 

                                                                    Галі

 

…Аравійська спека мене не вб’є

І з револьвера в ніч не поранить:

Щось в ній для мене родинне є,

Душу і тіло ця спека ґранить…

Я при ній, люба, вина не п’ю,

Я при ній, мила, диню не пробую…

Суху травинку звільна жую,

Та сповідаюсь духом-утробою…

В цім сповіданні гіркот – нема,

В цім сповіданні слова – минущі…

…Світиться зоряно в ніч пітьма,

Вічність – дарує біль в шкаралущі…

Болю мій болю, що тобі тьма?

Що тобі вірші, що тобі – спека?..

…Ліпшого щастя в душі нема,

Як поруч з бовдуром – білий лелека…

30.07.2014р.

 

                 ВТЕЧА

                 З циклу 

     „Видіння катастроф“

 

…Птахи – тікають з неба,

Птахи – з землі тікають…

Їх голосна потреба

В струнах, що біль розрають…

Птахи – тікають в морок,

Ружі – в жалях розквітли…

Днина – суцільний корок,

Узбіч – мечі і мітли…

Птахи – тікають з неба,

Птахи – з землі тікають…

…Ніби це – так і треба,

Ніби – загинуть мають…

17.03.2014р.

 

         ГОЛУБ І ФЛЕЙТА

                    Балада

    ранкового пробудження

 

                                                      Галі

 

…Голуб співав за рікою,

Голуб співав…

Мовою птахів дзвінкою

Тишу спивав…

Голуб співав у деревах,

Вранішність пив…

Бог йому в сонячних мревах

Флейту купив…

Голуб і флейта, і роси,

І голубина краса…

В трави, що звуть медоноси,

Просинь звиса…

Годі ясніш відшукати,

Годі ясніш віднайти…

Сонячні, з меду, цукати – 

В парі нести

Нам до холодного яру,

Де – чебреці…

…Янгол, присівши на хмару,

Перебира олівці…

Буде Господь малювати

А чи довірить мені?..

Знають про це дід і мати,

Дáрма, що плоть їх – в труні…

Голуб співа за рікою,

Річка – міня кольори…

Люба, душею й рукою

Ти загнуздала вітри…

Смертні – цього не помітять,

Я ж – прозираю блакить…

…Голуб з голубкою мітять

Щастя, що двом нам надпить…

26.07.2014р.,

м. Січеслав.

 

 

         ЗА ВІКНОМ…

 

…За вікном – дощі, дощі,

За вікном – негода…

Одягається в плащі 

Зрілість, юність, врода…

За вікном – сніги, сніги,

За вікном – хуртечі…

Чорним вітром вороги

Тиснуть знов на плечі…

За вікном – весна, весна,

Мов зозулька з лісу:

Одним днем, вважай, красна,

З щирого замісу…

За вікном – літа, літа,

Жайвір – при калині…

З ким тепер твої вуста

В тихім часоплині?

За вікном – осінній сад

З яблуком червоним…

За душею – чий фасад?

Це ж по кому дзвони?

За вікном – пітьма, пітьма,

Ритмів заморока…

Чом у тебе знов нема 

На поличці Блока?

За вікном – туман, туман,

Сизі ожереди…

…Якщо на душі шарман, –

Дні – краси повпреди…

01.06.2014р.

 

     ЗІТХАННЯ – ВСЛІД СОВІ…

 

      Один з можливих варіантів

 

…В розгіллі мороку сидить сова,

Надіється: журбу перетрива…

Але журба, на те вона й журба,

На неї, скоса, дивиться в оба…

Вона втомилась морок фільтрувать,

Вона втомилась відчай дозувать…

Їй надокучили чумні жалі,

У неї – срібний шріт в старім крилі…

В розгіллі мороку сови – нема,

Вона – пішла… Куди, – не зна сама…

Пішла – і все… Пішла – і де тепер?

Так тоскно пахне вслід їй канупéр…

29.05.2014р.

 

 

              ЧЕКІСТИ

 

…Огидні до нестями

Мені оці чекісти – 

Нащадки Фанні й Зями,

Навчéні з ночов їсти…

Непоказна робота,

Зате – грубезні гроші…

В очах – сліпа скорбота,

Лабаз, де правлять воші…

Огидні до знемоги

Мені оці потвори…

Їх шлях – до перемоги:

Вже клацають затвори…

Йдуть розстріли – у лісі, 

Йдуть розстріли – в підвалі…

Та є обрізи в стрісі,

Є – допити тривалі…

Огидні, мов потвори,

Бридкі, мов купа гною…

…Ростуть щури з дітвόри,

Наснажені війною…

22.04.2014р.

 

    ФАКТУРА З ІНТЕРНЕТУ

 

…Така собі Леся Мудрак,

Спесива, як з Орілі рак,

Ув Інтернеті проживає,

Заздростних – з розуму зживає,

Хоча і їй, бува, в оплату

За фальш несуть солодку вату…

Та Леся, як еротоманка,

Сахається: дрібна приманка…

Вона ж, хоч не з Олімпу родом,

З низьким не знається набродом…

І хоч не є поважна пані,

Та спить – на панському жупані…

І, як повідали мені, 

З-за пліч запалює вогні…

Вогні – вогнями, а кобітка

На ліжниках – ручна лебідка:

Хто забажа її погладить, 

З долярами повинен ладить…

Інакше в світі цьому як?

Інакше, братчики, голяк… 

16.06.2014р.

 

                  БЕЗЧЕСНИЦІ

 

…Буде, безчесниці, вам на горіхи,

В щасті відмовлять вам вшивані стріхи,

Квіти відвернуть від вас голівки,

Лик ваш ганебний зітреться з плівки…

Сад перестане для вас родити,

Чола безтямства чим остудити?..

…Ганеба – в центрі, біда – в околах,

Безтямні й ниці банкують в норах…

23.07.2014р.

 

           БАЛАДА ПРО ФЕТА 

    З ЧЕКІСТСЬКОЇ ОХРАНКИ

 

…Той, хто вбива поетів,

Генеральського здобувсь чину…

Ледь належачи до естетів,

Мислить себе за мужчину,

Від якого жінки в захопленні,

А віки – не засипані попелом…

Аґентурою дні охоплені,

По вустах чужих ідуть потоптом…

Той, хто вбива поетів,

Врешті-решт булаву підніме…

Ледь належачи до естетів,

Урожай – безголів’ям зніме…

Той, хто вбива поетів,

Сам, в потворстві, поет…

На рівні конаючих злетів,

Сучасний, з охранки, Фет…

Ще віки його возвеличать:

Жезл де Голя не обезличать… 

Р.S.

…За смичком – каніфоль рида,

В скрипки монстра – катма встида…

Р.S+P.S.

…Про який говоримо сором,

Як злочинцю – осанна хором?..

14.07.2014р.

 

                     БАЛАДА 

        ПРО НЕПОБОРНІСТЬ

 

…Дайте напитись мені води

З ваших долонь, кохана…

Цим – врятуєте од біди:

Згоїться рана…

Дайте напитись мені снаги

Дотиком дивним…

Дайте… І зникнуть всі вороги

З кличем злостивним…

Дайте напитись мені краси…

Дайте… Благаю…

Тої, що – з щебету і роси

В зелені гаю…

Чому ви сеї пори сумна,

Чом – невесела?..

…Йде нашим краєм страшна війна,

В згарищах – села…

Дайте, кохана, мені побуть

З вами в єднанні,

Аби стелилась вранішня путь

В переконанні:

Згинуть на теренах вороги,

Щезнуть – потвори…

Вистачить в серці честі й снаги,

Ми ж – непобори

Що ж мовчите? Адже ворог – втіка…

Ніч – не ворожа… 

…Ось вам, кохана, моя рука,

Вірність – вельможа…

19.06.2014р.

 

 

Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.