ЮРІЙ КИРИЧЕНКО, лауреат Міжнародної літературної премії
імені Григорія Сковороди (2009)
* * *
…Батьківщину зрадили герої,
А державу продали за бакси…
Так шляхетно їм при геморої,
А при повідках в них милі такси…
Батьківщина стогне у руїнах,
Про державу вже, вважай, забуто…
…Так шляхетно блазням на колінах,
Карму яничарства не відбуто…
13.07.2014р.,
м. Січеслав.
БАЛАДА
ПРО БІЛЬ В ШКАРАЛУЩІ
Галі
…Аравійська спека мене не вб’є
І з револьвера в ніч не поранить:
Щось в ній для мене родинне є,
Душу і тіло ця спека ґранить…
Я при ній, люба, вина не п’ю,
Я при ній, мила, диню не пробую…
Суху травинку звільна жую,
Та сповідаюсь духом-утробою…
В цім сповіданні гіркот – нема,
В цім сповіданні слова – минущі…
…Світиться зоряно в ніч пітьма,
Вічність – дарує біль в шкаралущі…
Болю мій болю, що тобі тьма?
Що тобі вірші, що тобі – спека?..
…Ліпшого щастя в душі нема,
Як поруч з бовдуром – білий лелека…
30.07.2014р.
ВТЕЧА
З циклу
„Видіння катастроф“
…Птахи – тікають з неба,
Птахи – з землі тікають…
Їх голосна потреба
В струнах, що біль розрають…
Птахи – тікають в морок,
Ружі – в жалях розквітли…
Днина – суцільний корок,
Узбіч – мечі і мітли…
Птахи – тікають з неба,
Птахи – з землі тікають…
…Ніби це – так і треба,
Ніби – загинуть мають…
17.03.2014р.
ГОЛУБ І ФЛЕЙТА
Балада
ранкового пробудження
Галі
…Голуб співав за рікою,
Голуб співав…
Мовою птахів дзвінкою
Тишу спивав…
Голуб співав у деревах,
Вранішність пив…
Бог йому в сонячних мревах
Флейту купив…
Голуб і флейта, і роси,
І голубина краса…
В трави, що звуть медоноси,
Просинь звиса…
Годі ясніш відшукати,
Годі ясніш віднайти…
Сонячні, з меду, цукати –
В парі нести
Нам до холодного яру,
Де – чебреці…
…Янгол, присівши на хмару,
Перебира олівці…
Буде Господь малювати
А чи довірить мені?..
Знають про це дід і мати,
Дáрма, що плоть їх – в труні…
Голуб співа за рікою,
Річка – міня кольори…
Люба, душею й рукою
Ти загнуздала вітри…
Смертні – цього не помітять,
Я ж – прозираю блакить…
…Голуб з голубкою мітять
Щастя, що двом нам надпить…
26.07.2014р.,
м. Січеслав.
ЗА ВІКНОМ…
…За вікном – дощі, дощі,
За вікном – негода…
Одягається в плащі
Зрілість, юність, врода…
За вікном – сніги, сніги,
За вікном – хуртечі…
Чорним вітром вороги
Тиснуть знов на плечі…
За вікном – весна, весна,
Мов зозулька з лісу:
Одним днем, вважай, красна,
З щирого замісу…
За вікном – літа, літа,
Жайвір – при калині…
З ким тепер твої вуста
В тихім часоплині?
За вікном – осінній сад
З яблуком червоним…
За душею – чий фасад?
Це ж по кому дзвони?
За вікном – пітьма, пітьма,
Ритмів заморока…
Чом у тебе знов нема
На поличці Блока?
За вікном – туман, туман,
Сизі ожереди…
…Якщо на душі шарман, –
Дні – краси повпреди…
01.06.2014р.
ЗІТХАННЯ – ВСЛІД СОВІ…
Один з можливих варіантів
…В розгіллі мороку сидить сова,
Надіється: журбу перетрива…
Але журба, на те вона й журба,
На неї, скоса, дивиться в оба…
Вона втомилась морок фільтрувать,
Вона втомилась відчай дозувать…
Їй надокучили чумні жалі,
У неї – срібний шріт в старім крилі…
В розгіллі мороку сови – нема,
Вона – пішла… Куди, – не зна сама…
Пішла – і все… Пішла – і де тепер?
Так тоскно пахне вслід їй канупéр…
29.05.2014р.
ЧЕКІСТИ
…Огидні до нестями
Мені оці чекісти –
Нащадки Фанні й Зями,
Навчéні з ночов їсти…
Непоказна робота,
Зате – грубезні гроші…
В очах – сліпа скорбота,
Лабаз, де правлять воші…
Огидні до знемоги
Мені оці потвори…
Їх шлях – до перемоги:
Вже клацають затвори…
Йдуть розстріли – у лісі,
Йдуть розстріли – в підвалі…
Та є обрізи в стрісі,
Є – допити тривалі…
Огидні, мов потвори,
Бридкі, мов купа гною…
…Ростуть щури з дітвόри,
Наснажені війною…
22.04.2014р.
ФАКТУРА З ІНТЕРНЕТУ
…Така собі Леся Мудрак,
Спесива, як з Орілі рак,
Ув Інтернеті проживає,
Заздростних – з розуму зживає,
Хоча і їй, бува, в оплату
За фальш несуть солодку вату…
Та Леся, як еротоманка,
Сахається: дрібна приманка…
Вона ж, хоч не з Олімпу родом,
З низьким не знається набродом…
І хоч не є поважна пані,
Та спить – на панському жупані…
І, як повідали мені,
З-за пліч запалює вогні…
Вогні – вогнями, а кобітка
На ліжниках – ручна лебідка:
Хто забажа її погладить,
З долярами повинен ладить…
Інакше в світі цьому як?
Інакше, братчики, голяк…
16.06.2014р.
БЕЗЧЕСНИЦІ
…Буде, безчесниці, вам на горіхи,
В щасті відмовлять вам вшивані стріхи,
Квіти відвернуть від вас голівки,
Лик ваш ганебний зітреться з плівки…
Сад перестане для вас родити,
Чола безтямства чим остудити?..
…Ганеба – в центрі, біда – в околах,
Безтямні й ниці банкують в норах…
23.07.2014р.
БАЛАДА ПРО ФЕТА
З ЧЕКІСТСЬКОЇ ОХРАНКИ
…Той, хто вбива поетів,
Генеральського здобувсь чину…
Ледь належачи до естетів,
Мислить себе за мужчину,
Від якого жінки в захопленні,
А віки – не засипані попелом…
Аґентурою дні охоплені,
По вустах чужих ідуть потоптом…
Той, хто вбива поетів,
Врешті-решт булаву підніме…
Ледь належачи до естетів,
Урожай – безголів’ям зніме…
Той, хто вбива поетів,
Сам, в потворстві, поет…
На рівні конаючих злетів,
Сучасний, з охранки, Фет…
Ще віки його возвеличать:
Жезл де Голя не обезличать…
Р.S.
…За смичком – каніфоль рида,
В скрипки монстра – катма встида…
Р.S. +P.S.
…Про який говоримо сором,
Як злочинцю – осанна хором?..
14.07.2014р.
БАЛАДА
ПРО НЕПОБОРНІСТЬ
…Дайте напитись мені води
З ваших долонь, кохана…
Цим – врятуєте од біди:
Згоїться рана…
Дайте напитись мені снаги
Дотиком дивним…
Дайте… І зникнуть всі вороги
З кличем злостивним…
Дайте напитись мені краси…
Дайте… Благаю…
Тої, що – з щебету і роси
В зелені гаю…
Чому ви сеї пори сумна,
Чом – невесела?..
…Йде нашим краєм страшна війна,
В згарищах – села…
Дайте, кохана, мені побуть
З вами в єднанні,
Аби стелилась вранішня путь
В переконанні:
Згинуть на теренах вороги,
Щезнуть – потвори…
Вистачить в серці честі й снаги,
Ми ж – непобори…
Що ж мовчите? Адже ворог – втіка…
Ніч – не ворожа…
…Ось вам, кохана, моя рука,
Вірність – вельможа…
19.06.2014р.
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.