ЮРІЙ КИРИЧЕНКО, лауреат Міжнародної літературної премії імені 

Віслави Шимборської (2015)

                         * * *

                                                                   Галі

…,,Рішучу відсіч ворогам нації!“ – 

Повторюю, вкотре, і я не без ґрації…

Чи не від того мої і твої вороги

Геть зі страху одбігли ногú…

Не відаю лише якої (лівої? правої?)

Опісля виправи цієї бравої…

                                             * * *

…Офіціанти з ресторану ,,Служба зовнішнього спостереження“

Не зважають на творчі мої застереження:

Топчуться  по вухах, по лобі, по носі

З кривавим шніцелем на підносі…

Від топтання такого у слові – химерно, на серці – хмарно:

Шніцель, і справді, смажили марно…

Р.S.

…З рук  невтіпачних  сніданю огидно їсти…

…Як це все в слові переповíсти?..

07.06.2007р.,

м. Київ,

готель ,,Кооператор“.

                          * * *

                                                                           С.Ш.

…Савік Шустер, патріот Росії,

Вчить і нас любить, мов дерть, державу… 

З привозним апломбиком месії

Істину вцвяховує іржаву…

Будучи обірваним акордом,

Виснаженим в битвах матадором,

Світиться з екрану літнім лордом,

Зіграним заплічних справ актором…

                                   * * *

                                                                                   В.Галацькій

…Театру, в якому катмає з розшитого плюшу завіси,

Толерують звіддавна чекісти, челядники, біси…

У кожного з них – свої наміри й навики ниці, 

Бо що є театр, окрім сцени й стільця для сідниці?..

                      БАЛАДА

                          ПРО 

             ВИЙНЯТУ ДУШУ

                                                      І.Лещенку

…Безплатні обіди в Києві

Для горем битих людей…

Подякуймо Чорториєві

За світло його ідей…

Безплатні обіди в Києві

Для вичахлих ветеранів…

Не снилось таке й Батиєві,

Що виснувалось в час кланів…

Безплатні обіди в Києві

Для обносків старої епохи:

Служили Червоному Змієві,

То й маєте в мисочці трохи…

Безплатні обіди в Києві

Рекламують, фільмують, знімають…

Осіннім Адаму та Єві

Душу виймають…

                 ВИНЯТКОВО                                                                     УКРАЇНСЬКЕ ТРАКТУВАННЯ

                       Диптих

                             з

                         циклу

            ,,СНІД і ,,Снікерс“

                                                              Л.К.

                            1

...Україна, дійсно, не Росія,

Хоч і має ,,Снікерси“ і СНІД…

Слушно виповів про це месія – 

З берегів Дніпрових Леонід…

                             2

…Хто для українців рідний батько

Знають олігарх Панько Півхатько,

Плечова на трасі і чекіст…

Сумніваються лиш глід і живокіст…

                          ГРА                                                                                   

                             З                                                                                                               

                     ВОГНЕМ

                             З

                         циклу

          ,,На коні і під конем“

                                     М.Головатому

…Сумні мої вірші? Сумні!

Це тому, що зло на коні…

А буде воно під конем,

Хто зважиться грати з вогнем?..

                 КАЗАВ МЕНІ ЯКОСЬ ПОЕТ В.ГРИПАС…

                          Балада про купальницю в бодні

                                                                                            Катерині Сахарець*

…Казав мені якось поет В.Грипас, що ви кохаєтесь в слові,

Хоч повною мірою і не належите цьому ремеслові…

І ось сьогодні, в облраді, ,,належним чином“ ви себе проявили:

На слово, яке благало захисту, вовком скаженим вили…

Я ікла ваші не всі помітив, та вгледів: у роті – чорно,

Не знаю, з яких ви, Катре, семітів, та стиль ваш – порно…

Можна, звичайно, і помилитись, та тільки прицільно бачу

Те, що вам не вдасться припудрити: сутність зайди звірячу…

Скажуть: анкетні дані пані цієї цілком ,,в порядку“,

Саму її провіряли, мов на сцені гармонь-трьохрядку…

Що це за провіряннячко, відомо Химі і Хомці:

До кінця світу з нами вже той, хто грає на нашій хромці…

А я хіба можу з вами?.. У горлі вам, наче кістка,

Націоналіст зрадянщений – сексотів зла оповістка…

Хтось, може, й хотів би відмитися, та я – ніц не бажаю:

В суть лаптів, на мене сплетених, потроху в’їжджаю… 

…Казав Володька з Піддубного: будь з нею ,,на стрьомі“,

Не то – продасть на ліжниках майору Єрьомі…

…Пішла під лід історія, а це вже другодні

Засвітила купальницю в кадебістській бодні…

_________________________________

*Незначні видозміни в присвяті, мотивовані суспільно-політичними реаліями, узгоджено з творчим егоїзмом автора (прим. ред.-упоряд.)

        КОНОЗИСТА БАЛАДА

                            З

                       циклу

      ,,Містер Гребний Канал“

                                                      О.Агошкову

…Містер Гребний Канал

Любить наливку й нал…

У фраці, зацний і дужий,

До культури – більш, ніж байдужий…

Вона у його кермуванні – 

Мов Фанні в фаянсовій ванні:

В момент виключення води

Засвідчує Знак Біди…

Містер Гребний Канал

З цього не надто тужить:

Де той ще трибунал,

Що в смальці очидла мружить?..

Культура?.. Яка культура?..

З ночов – їмо й п’ємо,

Бізнес – душі верхотура,

А ви мені про П’ємонт…

Містер Гребний Канал

Злиться на кримінал:

В нужниках пострадвлади

Творчі прийма паради…

При циліндрі і в фраці

Зняли його папараці…

А цю баладу, мов конозисту дівку,

Висватав я в грімку підтекстівку,

Аби своїх ,,молодцов“

Ліпше узнав Храмцов,

А з ним і сеґмент доби – 

ЧК, що зійшла з різьби…

         МОРОЗ ПО ШКІРІ

                          З

                      циклу

         ,,Колись і сьогодні“

…Виливаючи кулю з срібла,

Душа слів сахалася, здрібла…

А коли – зі щирого злота,

Злюку зодчою звала сволота…

…Так було колись і сьогодні,

Тож на що ми, крім смерті, годні?..

Р.S.

…Запереч мені до пуття

Хоч окрайцем суті, життя!..

                     ІВАН ФРАНКО.

              НА БРУСТВЕРІ ЖАГИ

                                                           Л.Степовичці

…Поезії, ,,що не ввійшли до збірок“,

І досі – прецедент для творчих спірок:

Одні їх бачать так, другі – інакше,

Категоричніш хтось, а хтось – пом’якше…

Аж ось і в ,,Січеславі“* їх друкують – 

Немов морозивом на паличці смакують…

А вірші, тихо мічені судьбою,

Нагадують бійців, які не вийшли з бою…

І хоч не в глянці їх земне обличчя,

Збережено і стиль, і стилос, і величчя…

На бруствері жаги їх сонячність і нині

Обпалює, як дотик до святині…

       ПОСТАТЬ В ЧАСОПЛИНІ

          Печально-величальна балада

                                                           Д.Павличку

…Петро Шелест в спогадах Павличка – 

Постать правдочоло-невеличка…

Та за неї класик зачепився,

Як звитяжно ,,за свободу“ бився…

І хоч постріли лунали з … тиру,

Згодом непогану мав квартиру…

Як відомо, лиш глевкі й ледачі

Осідають в Києві без дачі…

Коли  маєш навіть хист од Бога,

І тоді грузька бува дорога…

Що ж стосується Дмитра Павличка,

Звісно, недоречна обезличка…

Сей достойник і тоді, і нині

Сонячно різьбився в часоплині:

У номенклатурі а чи в клані – 

Скрізь і завше був на першім плані…

Звікував життя своє не в схроні,

Але кріс постійно пік долоні…

І тепер, як з торгу пан вертає,

Вірш мій, шпетячи його, вітає…

І прозориться поміж рядками

Чорними й червоними нитками…

          ЛАКОВАНЕ ЛУШПИННЯ

                                   З

                              циклу

       ,,Виродження видри та єнота“

                                              І.Драчу. А може,

                                             Д.Павличку?

                                             Хоча, скоріш за все,

                                             П.Мовчану…

…Професія?.. Письменник, літератор!..

А рік який?.. Двохтисячний?.. Невже?..

Талант – священних оргій декоратор,

Що, наче пес, хосен свій стереже…

А що ж Держава?.. Що йому Держава?..

А що ж Вітчизна?.. Злущена емаль…

В пошані лиш помийниця іржава, 

Її, як можеш, з усіх сил тримай!..

                               ПАРИЖ

                                    НА

                  УКРАЇНСЬКИЙ ЛАД

                    Пам’яті С.Петлюри

…У Парижі, на цвинтарі Монпарнас,

Де на цвіт осипаються змроки,

Струнить тишу громову найсонячніший із нас,

Асистують йому прокажені й пророки…

Їх набої збираю долонями слів,

Щоб Вкраїні світань передати…

Самотужки – непросто: бракує послів – 

Навіть в час домотканої дати…

Та як тільки вдається, а це зрідка бува,

Отверзаються очі ночей і балад…

Крізь ґраніт проростає дволеза трава,

Наладнавши Париж на український лад…