ЮРІЙ КИРИЧЕНКО (1954-2015)

КАЗКА ПРО КАЗКУ

Мама для втіхи дітвόрі

Щедро натопить черінь:

Холодно ниньки надворі,

Тільки у просі – жарінь...

Піч в нашій хаті – окраса

І порятунок – в югу...

Хліб, що у ній випікався,

Зна, перед ким я – в боргу...

Шиби морозяно-сині

Манять мене до вікна:

Там, у снігах, в хуртовині,

Ружа цвіте неземна...

Кольором ружа черлена,

Наче жупан в козака...

Ось він стоїть біля клена – 

Хлопця з вікна виклика...

Я – одягатись і – ходу,

Я – на поріг і: „Ти – де?“

Матінка, вносячи воду,

Синьо очима пряде...

Що відказати матусі,

Може, що хустка – в снігах?

Серга, не сріберна, в усі

Світиться сріберно жах... 

    КРИНИЧЕНЬКА ЛЮБОВІ

                  Мамі в останню дорогу...

Господи, як ноги – находились,

Господи, як руки – наробились...

Серце – наче рукавичка з казки,

У якій – всі радощі вмістились...

Господи, як крила – налітались,

Господи, як губи – наспівались...

Слово – мов криниченька любові,

При якій – жар-птиці парувались...

Господи, як скроні – посивіли,

Господи, як зорі геть змертвіли...

Пам’ять – мов задавнена зарубка,

При якій – Архангели говіли...

Господи, як радощам – без нені,

Цвинтарна земля – стікає з жмені...

Стопечальна пісня – мов зигзиця

В сина на рамені... 

   НАСТАНОВА ДОНЬКАМ

                                                      Каті, Даші

…Цілуйте руки матері своїй – 

В подяку за життя і за науку…

Усе, що маєте, належить їй – 

Вона вас з щастям вивела на злуку…

…Цілуйте руки матері своїй – 

До святості її ясна дорога…

Красивій і ще зовсім не старій,

Не втримать вас біля свого порога…

…Цілуйте руки матері своїй – 

Світанної пори і в час вечірній…

Цим жестом непозичено-своїм

Задекларуєте порив дочірній…

…Цілуйте руки матері – спішіть,

Аби собі в час ікс не докоряти…

В душі, незрілій ще, не пропишіть

Байдужість юну з кігтями звіряти…

…Цілуйте руки мудрості своїй!..

23.06.2008р.

м.Січеслав.