ЮРІЙ КИРИЧЕНКО (1954-2015)

Що для поета День народження?

Це – в бескидах лавини сходження.

Це – коли серце не в кольчузі,

Бо поруч друзі.

І хоч регалій небагато,

Не вʼяне свято...

Що для поета День народження?

Це – почуттів облагородження.

Це – казка, що розтопить кригу,

Здолавши кривду...

Що для поета день народження?

Це – старих згадок омолодження.

Це – звернення на Ви до слова,

Що – не полова...

І хоч літа, мов сни, минають,

Поети красну ціну знають

Тим ружам, що зухвалі в цвіті,

Тим вустонькам, що ледь надпиті.

Тим вороним, що за мостами

Так зимно крешуть копитами.

Їх – не спинити, не здогнати,

У сивих мревах ледь впізнати...

В добу занепаду й відродження

Що для поета День народження?

                  СОПІЛКА,

ЯКА В ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ АВТОРА

ПРОХАЄ В ЩАСТЯ СМОРОДИНИ

Янголи мої, янголятонька,

Катеринко, Дашо, дівчатонька!

Я сьогодні – з вами, в родині,

Вірші – відцурались гордині…

Залишúлась в них пізня ласка,

Про лисичку й зайчика – казка…

Це – для вас, кохані, сопілка,

Бо сльозина в мами – не згіркла…

Молода вона, як дівичка,

Що згубила в снах рукавичку…

А коли прокинулась – леле:

В січні в клена – листя зелене…

Катеринко, Дашо, сестрички,

За вікном – віршують синички…

Почастуймо їх шматом булки – 

Аби рік цей, дітоньки, збувся…

Янголи мої, янголятонька,

На Йордана будуть ще святонька…

А сьогодні в мене – Народини:

Вірш прохає в щастя смородини…

Хоч зима довкола ще й віхола,

Але в душу – казка приїхала!

                    * * *

                                                          Галі

…А день, мов срібний їжачок,

По струнах водить свій смичок – 

Витворює мелодію:

Весельце, а з ним – лодію…

Куди в цій лодії пливти,

Не знаю я, та знаєш ти…

А ти не просто знаюча – 

Зоря непроминаюча…

А те, що в днях не промина, – 

При ста засовах таїна…

16.11.2011р.

                   ДЕНЬ ДЛЯ ДВОХ

             Балада з срібної купелі

                                                                            Галі

…Сьогодні – день для двох, моя кохана,

Сьогодні – день для двох, 

                          сьогодні – день для двох…

Стріла, яка в серцях, не з лука Чингісхана,

Вона оберігає нас обох…

Сьогодні день без фальшу й позолоти,

У ньому – срібна пахолодь криниць…

Він, вирваний з полону зла й підлоти,

Ніколи не впаде в безликість ниць…

Це знаємо обá, моя єдина,

Це знаємо обá, це знаємо обá…

Багатший він за скарби Алладина,

Бо в ньому не поселиться журба…

Цей день – з блакиті, з срібної купелі,

Його вінчали на любов сніги…

Він – перша скрипка в царственій капелі,

І нам обом – пить дзбан його снаги…

Він – нас шукав… А ми його чекали,

Він – нас знайшов… І що тут говорить?

До серця й вуст ми ніжність дотикали,

Снага чуттів – сміється і … болить…

Чи так бува? Не знаю… Як у кого…

Чи так було? Авжеж, було, було!

Він – весь супроти підлого й лихого,

Сніги його мережили чоло…

Стоїть між нас, любов у свідки взявши,

Стоїть між нас, хмеліючи в красі…

…Чи буде так, як у снігах цих, завше  

Калиноцвітно пташечці в косі?

Я б запитав його, та чи він скаже?

Я б запитав його, та він – дивак…

…Тебе й мене на вірність двох помаже

Цей віщий вірш – сивіючий дітвак…

13.02.2013р.

                   * * *

...День, мов янгол, ставав на крило:

В Україну верталось тепло...

За Лозовою радістю живою

Запахло розімлілою травою

І коником, що звався цвіркуном...

...День частував настояним вином...

03.06.2009р.

Крим, Партеніт.

                           ДЕНЬ

    ПАСЕ В БІЛИХ ЯБЛУКАХ

                       КОНІ…

…Котить колесо хвиля зелена

В різнотрав’я гаряче, в полин…

З піднебесся хмарина Олена

Уповільнює свій часоплин…

День пасе в білих яблуках коні,

Споглядаючи дальні рої…

Птаха щирості з-над оболоні

Розпросторила крила свої…

Мріють, сонцем гаптовані, змроки:

Під склепінням дубів – благодать…

Дві мурахи готують уроки,

Скрипка Дашина вчиться ридать…

Серцю любо без болю й принуки

Слухать тихо, як літо бринить…

…Ув очіпку чужої онуки

Дикий мак червонясто вогнить…