ЮРІЙ КИРИЧЕНКО, лауреат Міжнародної літературної премії

 імені Володимира Свідзінського (2014)

З книжки „ПАРИЖ НА УКРАЇНСЬКИЙ ЛАД“

                                           ШЛЯХ ЗАЦІПЛЕНИХ

                                                      Фраґмент

…Не окрилить, заціплених, нас

Ні горілка, ні квас, ні Парнас,

Ні поважний Пилип Обертас,

Котрий в сливах розпріг тарантас,

За три кварти слив’янки продавши 

                                                             мазепинцям 

                                                                                   свій кулемет

                                                                                                         ,,Максим“...

Але – менше з сим…

…Не окрилить, заскочених, нас

Спазматично веселий спецназ,

Що, мов пес недолугий, зализує вранішню рану,

Споживаючи потайки маріхуану…

…Не утішить і Сонька – золочена ручка,

Та, скажу вам, ще сучка…

                                          …Шлях заціплених

                                                                             в росах 

                                                                                           лежить… 

                                                                             …Тож не квапмось 

                                                                                                             тужить… 

                               ЛИСТ 

          ВІТАЛІЯ БЕРЕЗІНСЬКОГО
                                 ДО

                           БЕРЕЗИ 

                                  З 

              РІДНИХ ГНОЙОВИЩ 

                                  З

                              циклу

           ,,Спроба творчих імітацій“

…Не був я ні ґенієм, ні багачем,

Чому ж за моїм ти так тужиш плечем?..

Заморського Оскара не заробив – 

Сумирно на ниві натхнення робив…

Традиції роду у слові беріг,

Не надто й високим був мій оберіг…

Міг стать ортодоксом, а став орачем,

Чому ж за моїм ти так тужиш плечем?..

Уже й для любасок – як літу кожух,

А був же раніш прямо ах та ще й ух…

З пером на псявір біг, як скіф із мечем…

…І – лиш, щоб назвали пітним співачем?..

                                       ҐРАЦІЙНО І ҐРОТЕСКНО  

                                                       З

                                                          циклу

                    ,,Марш відчайдушних драбиною вічного відчаю“

                                                                                                                                   Г.Тарасюк

…,,Туга за свободою“,

                                        декларована

                                                               М.Сидоржевським і К°  

                                                                                                       за вечерею,

Нагадала

                чимсь

                           тризну 

                                       первісних

                                                          людей,

                                                                       програмованих,

                                                                                                    схоже, 

                                                                                                                 печерою:

Невтіпаки, 

                   ошкіривши

                                        зуби 

                                                гнилі, 

                                                           пащекують

                                                                               про творчість і владу, 

І виходить

                    у них це 

                                   доволі ґраційно, 

                                                                ґротескно і …

                                                                                         майже  

                                                                                                       до ладу…

                     * * *

                                                              В.С.

...,,Дисиденти“ радянських часів

Не втяли гомінких голосів:

Їхні спогади рясно друкують – 

Побрехеньки давно не шокують…

Загримовані ,,волі підранки“

Вийшли босами з схронів охранки:

Оквартирились, взулись-вдяглись

І – в безсмертя доби подались…

Р.S.

…А з тавром корифеїв доби

Стукачам не добігти ганьби…

                 * * *

                                             Галі

…В чорні душі катів – 

Українське слово…

Аж обрію кант замигтів

Пурпурово…

…Світ поволі з неволі іде,

Слово – ледь сходить…

В підґрунті зело молоде

Верховодить…

                        * * *

                                               Ю.Коваліву

…В лабіринтах сталінського пекла

Не одна душа стражденна стерпла,

Не один талант згубивсь-згорів…

…Ось чому й поміж сльозою рів…

                   * * *

                Б. Антоненку-Давидовичу

...В зоні культурного лиха – 

Мова, лебідонька тиха…

Крила б Вам висріблив, ненько,

Та западає сердéнько…

Чому ж воно не голосить?..

Духом святим плодоносить…

                          * * *

…Графоман графоману потиснув руку:

,,Дякую щиро Вам за науку“…

А мить опісля, вже позаочі:

,,Які завидющі у нього очі“…

                 * * *

                                    А.Багряній,

                                    Л.Мудрак

…І молоді, і незаміжні,

І з класиками в герці ніжні…

І навіть дуже еротичні

У дні, даруйте, не критичні…

                        * * *

                                                      І.Белебесі

…Український шлях до воскресіння

Пелюстками ватрить на стерні…

…Хто це знов заводить голосіння

Жайвориним вихлюпом в труні?..

                   ЛЯЛЯ

                    Етюд

           статевої гігієни

…Куди з мотузки Ляля йде?..

Жага злягань у ліс веде,

Де на коричневім осонні

Хорти пильнують напівсонні…

Дарма, що зайди в шатах ню,

Їх панна Ляля – ні на нюх:

…Порода і в сучих приплодах

Не любиться в чужих городах…

                          ОНОВЛЕННЯ

               ЧЕКІСТСЬКОЇ ЕСКАДРИ

                                       З

                                   циклу

                ,,Фарватери та лабіринти“

...Зухвальці в творчості, два Жори,

З стажорів перейшли в мажори…

А той, хто їх ,,в наш світ“ інплантував,

Секретним управлінням керував…

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

…Коли ж куратору пенсійні лижі намастили,

Двох Жор з небес на грішну землю опустили…

Р.S.

…Тепер вони при СБУ резерву творчі кадри:

Назрів момент оновлення чекістської ескадри…

                      ОСОБЛИВОСТІ 

                  ТВОРЧОГО ҐАНЖУ

                               З 

                           циклу  

,,Скловежі сконфужених склеротиків“

                                1

…Із одкровення Старченка Віталія

Світ зна: його найбільше вабить талія…

На другім плані – стегна й груденята,

На закусь – забугорні грошенята…

                                2

 …Цинізму в творчості митця нема й на гріш,

 Присутнє цяцькуваннячко скоріш…

 Але за нього, звісно, не катують,

 Бо земляки ,,своїх“ не кагатують…

          В СЕРЦЕ Й НА ВУСТА                                              

…Закон і Честь, все інше – суєта,

Закон і Честь – не з рами позолота…

Лягли два слова в серце й на вуста,

Хоч як не квацяла їх в твань сволота…

Закон і Честь, за ними – Хліб і Рід,

Закон і Честь, міцна Держава з ними…

Їх не перейдеш, як потічок, вбрід,

Не затушуєш фарбами земними…

Вони з потреб людини постають,

Формуючись в життєвій круговерті…

Притлумленим – просвітленість дають:

Озвучують пароль життя і смерті…

                          * * *

                                           М.Стратілату

…Фарб політ – як журавля крило,

На якого болю намело…

Пензель – ста мечами не здолати,

Як на ньому Стратілата лати…

…Збурений до творчості порив

Душу й тіло славою покрив…

                        * * * 

…Дуже зручно мати власну думку,

Заховавшись в кенгурину сумку,

І смиренно звідти виглядати:

Чиї на вулиці солдати?..

                     * * *

                                                    В.Мицику

…За законом будь-якого ладу,

Мов у жінку, проникай у владу…

Бо, як випустиш її із рук,

Хто зашле блідий рукопис в друк?..

                                              * * *

                                                                                 Герою України В.Івчуку

…Голодомори в Україні – подзвін по мертвих і живих!..

Голодомори в Україні – одспівування жертв нових?..

Душа без тіла не холоне, переливаючись в блакить…

…В криницях болю біль не тоне – столунням пам’яті кипить…

                   * * *

                                В.Маяковському

…Я б хотів осісти у Парижі,

Та живуть там переважно рижі,

Що, по-наськи мовлячи, руді,

Сто джмелів у їхній бороді…

                  * * *

…Нагодившись у … Париж,

Бачу стільки рідних гриж…

Чом не душ і не сердець,

Бий злих мух святий мудрець?!

Тут і Нижня Лепетися

Мала б з лишенька впектися…

…Понесло ж мене в Париж –

Стільки вітчизняних гриж!..

Всі – маститі, всі – шановні,

І – такі невиліковні…

Р.S.

…Понесло ж мене, понéсло, –

Усміхаюсь вслід їм нéзло… 

16.07.2010р.

                               ПАРИЖ

                                    НА

                  УКРАЇНСЬКИЙ ЛАД

                    Пам’яті С.Петлюри

…У Парижі, на цвинтарі Монпарнас,

Де на цвіт осипаються змроки,

Струнить тишу громову найсонячніший із нас,

Асистують йому прокажені й пророки…

Їх набої збираю долонями слів,

Щоб Вкраїні світань передати…

Самотужки – непросто: бракує послів – 

Навіть в час домотканої дати…

Та як тільки вдається, а це зрідка бува,

Отверзаються очі ночей і балад…

Крізь ґраніт проростає дволеза трава,

Наладнавши Париж на український лад…