Сучасна українська класика

ЮРІЙ КИРИЧЕНКО (1954-2015)

Цей Новий рік не такий, як торік,

Цей Новий рік – син людського сумління.

Цей Новий рік нам дерзати нарік,

Звірив із совістю Крону й Коріння.

Цей Новий рік – ворог хижих шулік,

Цей Новий рік – брат високим знаменам.

Цей Новий рік не спиня часолік,

Мов богатир розправляє рамена.

Роче Новий, побратиме труда,

Речнику мудрий, ми всі – твої діти.

Правда твоя – молода-молода,

З нею ми учимось жить, молодіти.

Молодість ця – має небо в очах,

Молодість ця – має в серці надію:

Світ не знебарвить святинь на мечах,

Не запродасть правдосуть лиходію.

Роче Новий, маєш силу дерзать,

Роче Новий, маєш суть незникому.

Роче Новий, тобі є що сказать,

Взувши в сумління і титлу, і кому.

Скоро дванадцять проб’ють дзиґарі,

Скоро калина сопілкою стане.

Хай же пребудуть Хліб-Сіль на столі,

Хай правда роду не гасне, не в’яне!

Звершим накреслений совістю крок,

Чола повернем до Віри й Надії.

Цей Новий рік – не боїться наврок,

Цей Новий рік – крок від спраги до дії.

Маєм призначення – бути людьми,

Маєм потребу у правді і вроді.

Маєм творить своє сонце сами,

Духом торкаючись ста небозводів.

Цей Новий рік – не парад і не звіт,

Цей Новий рік – щирий правнук Роботи.

Він – на надію нахромлений світ,

Кожна клітина пита його: „Хто ти?"

Чим твій означений мускул і нерв,

Що у долонях: набої чи жито?

Роче Новий – ти доби піонер,

Той, що відваживсь по совісті жити.

Дай нам тих істин, що Долю спасуть,

Маєм навзаєм зерно самовите.

Роче Новий, освяти правдосуть,

Слово твоє – в багряницю сповите!