ЮРІЙ КИРИЧЕНКО (1954-2015)

                               Д.Кононенку

Пане-брате мій Даниле,

Будьмо в стремені.

Українське сонце Криму

Не погасне, ні...

Пане-брате мій Даниле,

Ген вогні, вогні...

Не доскочить їх чужинець

На своїм коні.

Пане-брате мій Даниле,

Човен хвиля гне...

Чесна вдача, щира пісня

Нас не обмине.

Пане-брате мій Даниле,

Вірмо в сяйво стріч.

Коктебель не раз оздобить

Солов’ями ніч...

Пане-брате мій Даниле,

Слова хист – при нас...

Закосичені натхненням

Серце і – Парнас.

Пане-брате мій Даниле,

З нами – наші дні:

Українське слово Криму

Сяє в туманí!

                    * * *

                                 Пам’яті Ю. Кандима

Коли розвіється печалі дим,

І гіркота утрат подаленіє,

Повернеться до нас Юнус Кандим

І біля серця цвітом завесніє...

А нині туга душу обійма,

В жалобі Крим, німа татарська мати,

Яка, немов поезія сама,

Безсила в горі руки заламати...

    ВИВІЛЬНЯЮЧИ  ДОЛЮ З ЛАБЕТІВ…

                                                               Р.Г.Бахтігарєєву

...Читаючи татарських поетів,

Намагався впізнати душу народу,

Який має незборимі і вдачу, і вроду – 

Од падінь і до злетів…

…Перекладаючи татарських поетів,

Задихавсь від підрядників і порад колег – 

В’ялив слово сучасний сленг

Запозичених піруетів…

…Шануючи татарських поетів,

Чувся братом їхнім по духу і крові – 

У віках нехай би були здорові,

Вивільняючи Долю з лабетів…

…Заручившись прозрінням татарських поетів,

З воріженьками йшов на прю,

Як і личить богатирю – 

В грім розряджених пістолетів…

                         ПОДИХ І ПОКЛИК

                                                                         Р.Г.Бахтігарєєву

…Татаріє, Татаріє, мамо мого друга,

Чом схилилась в узголів’ї неспита наруга?..

Чому діти твої, нене, без мови, без книги,

Чому ріки твого серця – всуціль з чорнокриги?..

…Татаріє, Татаріє, висхла гілка неба,

Скажи своїм синам-доням: що любити треба?..

Як ріднизну шанувати, несхололу в слові:

Стали на порі звитяги ранки чорноброві…

Розкайдань правічну просинь в душах і в хмаринах,

Поцілуй святині предків, стерплі в часоплинах…

У замшілих спогаданнях – порубані квіти:

На знаменах серця витчи Роду Заповіти…

…Татаріє, Татаріє, тектонічний боле,

Хто висвятить, ліпше тебе, ста полемік поле?..

Хто засіє, заскородить зерно в творчій спілці?..

Доки буде на заваді коршак перепілці?..

…Татаріє, Татаріє, мамо мого друга,

Палить душу домоткану полинів напруга…