Книжки, які читають в Україні

ЮРІЙ КИРИЧЕНКО (1954-2015)

З книги „КУРОК НА ЗВОДІ“,  Київ, Книжкова палата України, 2008, наклад 2000 прим.

Книга  поезій  ,,Курок на зводі“ – зворушлива  розмова  Юрія  Кириченка  з      

 читачем нового покоління, який, так само, як і автор, не хоче бути гумовою       

 лялькою в руках безтямних зверхників люмпенізованого суспільства. Твор-

 ча особистість,  знаходячись під  прицілом  ницості і звиродніння, на повен    

 голос  заявляє про священну суверенність духу, протиставляючи сваволі  та 

 лицемірству одкровення, завинені  в безкомпромісність, а, відтак, – у незбо-    

 римість і невідцвітність.

                         * * *

                                                                         Галі

…Громадський дискомфорт – ще не все:

Доля грізні громи несе…

І хоч ще вони на оболоні,

Гускне сік у калиновім ґроні…

31.03.2008р.

м.Січеслав.

                       * * *

...Щоб на гору притьмом злізти,

Влада вчить нас менше їсти…

З власним прикладом – не квапиться:

А навіщо мавпиться?..

28.03.2008р.

м.Київ.

                    * * *

                                            В.Гелетею

…В Державній службі охорони

Працюють сущі фанфарони:

Як голих в бані провіряють,

Статечно й чемно козиряють…

                    * * *

…До приклада рушниці

Не доторкнуться ниці…

Не зарядять пістолі

Калічні й кволі…

…Сильні ж духом (не дахом!)

Сімох побивахом…

Р.S.

…До святинь цих священних

Йдуть з родів незнищенних…

                          * * *

                                                        В.Шевчуку

…Ваш хист наблизивсь до Сковороди,

І всохло в крані булькання води…

А якби він з ділами припізнивсь,

Сатирику сей бред хіба б наснивсь?..

                        КУРС – 

                            НА 

       ПОРОМНУ ПЕРЕПРАВУ

                              З

                          циклу

          ,,В царстві слів і дощів“

                                                    В.Баранову

                                1

          …Злий дух перцюється:

          Хай вам працюється – 

          Як Іванові Плащаниці

          З просиднем на сідниці…

                                2

…Побажаннячко – без перекручень,

Час – глевкий для озвучень…

А проте, й він спливе,

Як повз пальці лаве…

                                3

       …Залишається що сіромі?..

       Переправитись на поромі

       В царство слів і дощів – 

       В ім’я всіх радощíв…

                       * * *

                                                           О.Глушку

…В журналах письменників України – 

Нечувані зміни:

Покинули бруствер таланти,

Обживають шанці колаборанти…

…Дві тисячі восьмий надворі,

Глухо сови ридають в зворі…

31.08.2008р.

м.Січеслав.

                   * * *

…На порозі сірого будинку

Я зустрів однолітку-ординку:

Із орди не вчора й не сьогодні

В дім несла дари богоугодні…

Сяйно опромінений чуттями,

З нею обмінявсь серцебиттями…

Розвидень душі – не заморока:

З волі милостивого пророка…

                            * * *

                                                                       Едіт Піаф

…Співачка, яка в небесах опочила,

Скарб вуст до захмарних скарбів долучила…

А поки жила у розкриллі, чи й знала,

Що слава її по косичках впізнала…

                           * * *

                                                             В.Гриценку

…Поет в книжковому калейдоскопі

Засів у шанці, як Панько – в окопі…

Пописуючи звідтам неквапливо,

Явив свій хист, щоправда – боязливо…

Хоч, як на мене, чому б мав боятись?

Доба така, що впору й посміятись…

А може, наляганням на кадило,

Хтів натякнуть: і в мене теж вродило?..

                  * * *

                                         С.Жадану

…Один лиш сезон у пеклі?..

А що робитимеш далі?..

Сексотам Тамілі й Теклі

Лагодить знов сандалі?..

P.S.

…Мала слушність онука ребе:

А хто це зробить за тебе?..

                      * * *

                                                    С.Жадану

…Не запливайте, хлопці, за буйки,

Бо потім про вас вишепчуть байки:

Які були дурні й талановиті,

І соком помаранчевим умиті…

                 * * *

...Ту, що звали Катажиною,

Стрів я смерком за ожиною…

…Як з обіймів виривалася,

П’ять разів поцілувалася…

А на шостому, безсила,

Обійнявши, укусила…

                         ПОДИХ І ПОКЛИК

                                                                         Р.Г.Бахтігарєєву

…Татаріє, Татаріє, мамо мого друга,

Чом схилилась в узголів’ї неспита наруга?..

Чому діти твої, нене, без мови, без книги,

Чому ріки твого серця – всуціль з чорнокриги?..

…Татаріє, Татаріє, висхла гілка неба,

Скажи своїм синам-доням: що любити треба?..

Як ріднизну шанувати, несхололу в слові:

Стали на порі звитяги ранки чорноброві…

Розкайдань правічну просинь в душах і в хмаринах,

Поцілуй святині предків, стерплі в часоплинах…

У замшілих спогаданнях – порубані квіти:

На знаменах серця витчи Роду Заповіти…

…Татаріє, Татаріє, тектонічний боле,

Хто висвятить, ліпше тебе, ста полемік поле?..

Хто засіє, заскородить зерно в творчій спілці?..

Доки буде на заваді коршак перепілці?..

…Татаріє, Татаріє, мамо мого друга,

Палить душу домоткану полинів напруга…

                        ЩИРІСТЬ

…На Київщині є село Коржі,

Живе в нім поетеса Ганна Дудка:

Невицвіло, натхненно, без олжі,

Мов квітка, котру звати незабудка…

Несе в собі невипиту печаль,

Невиспівану душу і – дорогу…

Сторониться дидактики повчаль:

Сама завинена в світанність строгу…

Скінчила вуз, і, от вам, – викладач,

Та й те сказати, гомонять, од Бога…

На хитрі позирки з маєтних дач

Стена плечима: духом неубога…

У ,,Києві“ друковані слова – 

Немов густі ліхтарики шипшини…

Душа у тремті снів перебува – 

Хіба таку розчулять гальма, шини?..

В баладі лакувать зорю не тра’,

Вона – суцільне диво поранкове…

…Глухим не вчута, щирість щем свій гра,

Будення впрігши в сяйво празникове…

            ДОРОГА НА БРЕСЛАУ

         Балада про зведений курок

…На цвинтарі думок – снів теремок,

Сінешні двері стереже замок…

Ключ – загубився, знехотя знебувсь:

Господар доленосно не відбувсь?..

…На цвинтарі думок – слова-мерці,

Душа за ними ходить назирці…

А що за мертвяками назирать?..

Вони – полегла у двобої рать…

…На цвинтарі думок – сумна сова,

Болить у неї п’яна голова:

Щукоподібно щулячись, панки

Бредуть в Бреслау – через Невтямки…

…На цвинтарі думок невтям – ледь-ледь:

Совою вий, а хрест свій не прогледь…

Р.S.

…І хоч уже писав про це пророк,

Я знов фарбую зведений курок…