З книги "ПЕРЕВЗУВАННЯ ДУШІ"

Книжки, які читають в Україні

 

ЮРІЙ КИРИЧЕНКО (1954-2015)

 

З книги „ПЕРЕВЗУВАННЯ ДУШІ“, Київ, Книжкова палата України, 2008, наклад 2000 прим.

 

Нову книгу поета Юрія Кириченка  з майстерно віднайденою назвою ,,Перевзування Душі“ можна було б за певних обставин кваліфікувати як збурений епатаж чи претензійний викид антисвідомості, якби творча самодостатність, художня та життєва наповненість тексту і підтексту не були такими очевидними, а вилущені з шкаралущі сучасності деталі, сюжети, образи не вражали так незвично і неповторно високовольтною оголеністю суті, яка під зрячим пером набуває не лише довершених рис естетичного характеру, а в ряді текстів підноситься до рівня актуальних суспільних чинників.

 

                           * * *

                                                   Галі

 

…Болить душа – невидима, незрима – 

Аристократка з підворіття Рима,

Що всю себе нужденним віддає:

Дар зцілення в ній є…

                                 

                         * * *

                                      М.Сидоржевському

 

…Хоча всі ми в одному човні,

Та веслуєм на різні вогні:

Безпринципність бридкої буденності

Поляга в її безпрецедентності…

                             

       ЖУРНАЛ ,,КРИТИКА“

                          З

                      циклу

,,Пітьма: перевзування Душі“

 

                                       Г.Грабовичу

 

…Рецензії, есеї, погляди,

Абориґенів злі медогляди…

На дзиґлику Душа красується:

Ніяк в пітьмі не перевзується…

                              

                                 ПЕРЕВТІЛЕННЯ

                                              У

                           ВІТАЛІЯ КОРОТИЧА

 

…Прорісши крізь метушню,

Шепчу на вухо коню

Знетямлено: ,,Я, ваш родич,

Не завше був благородич…

Двадцять літ не світився в римі,

Творчо знаний в Парижі й Римі…

Московитів і янкі навчав – 

Наче кіт учений нявчав…

А оце, наразі, знову в укра 

                                             перевтілюватись

                                                                         почав…

І хорал в мені зазвучав:

На шпальтах журналу ,,Київ“ 

Столично,

                    стоклично,

                                        стодогово

                                                           заскавучав –

На віншування вінчав“…

Р.S.

…Читальникам, котрі згадають мене,

Най в очу неспалима ярмулка мигне… 

Р.S.+Р.S.

…А якщо не розгледите, вінценосну, її –

Не інак, родаки змії…

 

                                                       СУТО

                                  ГАЛИЦЬКЕ ВИХВАЛЯННЯ

                                                           З

                                                       циклу

                      ,,Д.Павличко в напівреаліях і напівснах“

 

…Від Коротича вірші пішли,

А до мене – прийшли…

Я їх зустрів… Чарку налив,

На закусочку – білий налив…

Випили… Яблуком зуби, гнилі та щербаті, почистили,

Вічність узявши на кутні, мов муху на мушку заморські вінчестери…

 

 

                  ДИПТИХ  

           ВИРОДЖЕННЯ

                 З

             циклу

   ,,Тріумф унітазів“

               1

…Як мухи на мед,

Летять на красу

Тенгіз і Ахмед,

Акбар і Урсу…

               2

…А як же Іван?..

А як же Степан?..

На плечі – жупан

І – всяк собі пан…

 

                            * * *

                                                           Л.Рибенко

 

…Україна в нас досі ще не українська,

І такою буде аж доти,

Доки не скине намисто смердоти

Душа чухраїнська…

10.09.2007р.,

м.Січеслав.

 

                              * * *

                                                                       І.Драчу

 

…Навіть без вищої, ой-я, освіти

Класик намацать зміг контур парс віти

Чарку хильнув під хрумкі огірочки,

Ледь заросоливши лиштву сорочки…

 

           СЛОВО Й СЕРЦЕ

                      Балада 

                          про 

            класика в калошах

 

                                            Лізі Жуковій

 

…Класика ніхто не знає,

Класику ніхто не пише…

Давній жар в душі конає,

Залишúвся спогад лише…

А надворі спека, квіти

Гибіють без дощувалки…

Класик із судьбою – квити:

Харч його – на місці звалки…

Класик знав часи хороші,

Мав коханку-чингісханку…

Нині, взутий у калоші,

Виглядає смерть на ґанку…

А вона іти не хоче,

Творчі обмина окола…

Щось на відстані сокоче – 

Ненадійно і спроквола…

Класик  більш не їздить в Сочі,

Класик більш не править ґранки:

Озвірілі поторочі 

Осквернили його ранки…

Та лишився німб і ночі – 

Класику у них надійно:

Слово й серце очі в очі

Розмовляють мелодійно…

20.06.2008р.

м.Січеслав.

 

                  * * *

                                       В.Шевчуку

 

…Казка з сумними очима 

В долі моїй за плечима…

Скільки скиб щастя накраять,

Аби той смуток розраять?..

                       

              СХОДЖЕННЯ  

                           В 

     ЦАРСТВО СХОЖОСТІ

                           З

                       циклу

        ,,Парнас на припічку“

 

                                        Г.Кириченку

 

…Коли Грицько вві сні свистів,

Парнас і припічок двигтів…

А як в словах защебетав,

Геть на Овлура схожим став…

                 

                 В. ЛОПАТА

      У СПІЛКУВАННЯХ З

           А. ДІМАРОВИМ

                           З

                       циклу

                ,,Фраґменти 

невимовленого і невимовного“

 

  …Все, що закотилось в душу,

  Творчо заперечить мушу – 

  Навіть сказане про мене

  І, здавалося б, знаменне…

                       

                  * * *

…Хоч тіло і розум не кволі,

І ваблять нас кличні вогні,

А мова ще й досі в неволі,

Мов цвіт при чужому вікні…

                        

                             * * *

…Творчий хист пострадянської дійсності

Потерпає в лабетах злодійськості…

…І нема ані крихтоньки ради – 

Занапащено радість…

                      

                         * * *

                                                       В.Є.Петренку

 

…Кажуть, Гмиря співав для Гітлера,

Кажуть, Гмиря співав для Сталіна…

Мав од Бога талант і талан,

Хто дожне його сонячний лан?..

Нікому… Нікому… Нікому… Нікому…

…Кажуть Гмиря співав для Гітлера,

Кажуть, Гмиря співав для Сталіна…

…Кажуть, мав неабияку вроду:

Жив і творив для народу

19.08.2008р.

м.Січеслав.

 

            * * *

                                Л. С.

 

…Дівка грамотна,

Доки гра матня…

А як перестане,

Грамоти не стане…

             

                   * * *

                                      Д.Павличку

 

…Авторитетний в амбасаді,

Допоки гріюсь при посаді…

А як з посади упаду,

З народом розділю біду…

 

                  * * *

                                                 Галі

 

…У рідному місті, не в полі,

Де жнивна робота кипить,

Я бачив, як гинуть тополі:

Печалі – несила надпить…

 

   НАСТАНОВА ДОНЬКАМ

 

                                                      Каті, Даші

 

…Цілуйте руки матері своїй – 

В подяку за життя і за науку…

Усе, що маєте, належить їй – 

Вона вас з щастям вивела на злуку…

…Цілуйте руки матері своїй – 

До святості її ясна дорога…

Красивій і ще зовсім не старій,

Не втримать вас біля свого порога…

…Цілуйте руки матері своїй – 

Світанної пори і в час вечірній…

Цим жестом непозичено-своїм

Задекларуєте порив дочірній…

…Цілуйте руки матері – спішіть,

Аби собі в час ікс не докоряти…

В душі, незрілій ще, не пропишіть

Байдужість юну з кігтями звіряти…

…Цілуйте руки мудрості своїй!..

23.06.2008р.

м.Січеслав.

 

  ВИКВІТ МЕРТВОГО ДУХУ

 

…Ґенетично модифіковані діти

Не вміють Красі радіти…

Душа їх з липкої вати,

Яку не можна вживати…

Самі ж – поріддя всеїдне,

Од усвідомлень – дах їде

Не знати якою дорогою

І під чиєю корогвою…

…Ґенетично модифіковані діти – 

Те ж саме, що й пустоцвіти…

В очах – судоми злі зблиски:

Короїди – з колиски…

Р.S.

…Входити в цю проблему

Не радив би навіть Лему…

Зухвалості Зла –  вражаюсь:

На біобрухт наражаюсь…

24.06.2008р.

м.Січеслав.

                  

             ОТРУЄННЯ ГРИБАМИ

 

…Чимсь отруївся, либонь, грибами,

А тому з учора не їм, не п’ю…

Очима, як мав би оце губами,

Спробую харч – в уклін солов’ю…

Шпак і сорока не зрозуміють,

А соловей – мудрак-віртуоз:

Геть всі кобіти од нього мліють,

У юнок – по шкірі повзе мороз…

Що мав сказати об цій нагоді?..

Знав, та, схоже, забув…

Любив наливку, а нині – годі,

Погорди в звазі набув?..

Стою, як в небі дзвін, перед вами,

А в лампадці потріскує ґніт…

Іншими мовив, коб мав, словами,

Та їх відсмоктав магніт…

…Чимсь отруївся, либонь, грибами,

Не годний став до пишних речей…

Вітряк, мов зайшлий пес з Алабами,

У мене вкравши, Псалом рече…

У тім Псаломі кирилична літерка,

Латинки – жодної, крий її кат…

…Підперла текстз підтекстом макітерка – 

Підходь до неї всяк, хто рукат…

25.06.2008р.

м.Січеслав.

                   * * *

                                   М.Лукову

 

…Любов не прощає зради,

І немає на те ради:

Життя – замкнене коло,

І ми в ньому, Миколо…

                     

                  ЛИЦАР 

         УСМІШКИ ЖИТТЯ

 

                                           П.Глазовому

                       1

 …З усміхом писав і говорив,

 Українську суть боготворив…

А коли розверзлось небуття,

Заповів нам усмішку життя…

                            2

…Що ж, на те він був і Глазовий,

Аби витворить абзац новий…

Якщо навіть вийшов півабзац,

Оберіг його – що стяг козац…

 

                  * * *

                           В.Наливайченку

 

...З тим, хто очолює Службу,

Вести навпомацки дружбу

Не всім по рангу належить:

Є ризик отримать нежить…

 

30.09.2008р.

м.Січеслав.

 

                    

Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.