Людмила
ДОБРОВОЛЬСЬКА

 * * *

 Сяйво місяця
 Із ковша пролилося –
 Ніч упилася…


 * * *

 Блимає дружньо
 У далекому домі
 Самотній вогник.


 * * *

 Зажурена ніч
 Нетерпляче очікує
 Дня радісного.


 * * *

 Небо з землею
 В тісних обіймах злились –
 Не розлучити!


 * * *

 Горить калина –
 Спалахують вогники
 В сніжному царстві.


 * * *

 Сніговий сувій
 Прослала врешті зима,
 Створивши казку.


 * * *

 Помережили
 Білий килим ажуром
 Сліди пташині.


 * * *

 На сумнім дубі
 Снігурів зграйка сіла –
 Розвеселився.


 * * *

 Запорошений
 Сніжним борошном, застиг
 Ліс у задумі.


 * * *

 Мороз тріскучий
 Ненадовго навідавсь
 Та втік від сонця.


 * * *

 Бринить повітря,
 Як струна натягнена:
 Торкни – заграє!


 * * *

 В сріблястій рамці
 Засніжених берегів –
 Дзеркало річки.


* * *

 Сніг на сонці
 Блищить діамантово:
 Очам боляче.


 * * *

 Слідів ланцюжок
 Поцяткував полотно
 Першого снігу.


 * * *

 Сніжок присипав
 Зверху траву пожухлу –
 В очах рябіє.


 * * *

 Віконні шибки
 В морознім мереживі –
 Утіха серцю.


 * * *

 Мала синичка
 У вікно зазирає:
 Що там, цікаво?


 * * *

 Мороз лякає:
 Бідні птахи в надії
 Чекають весну.
 

_________________________
© Людмила Добровольська