З року в рік стрічаю весни,
на цім світі милім,
мов душа моя воскресла,
у черемхах білих.
Літечко летить за літом,
як літа крилаті,
є на жаль, на цьому світі,
бідні і багаті.
Скрипку слухаю осінню,
у натхненних фарбах,
звук її по світу лине,
гріє сонце в хмарах.
Сонце повертає в зиму,
хоче подрімати,
я ж шукаю влучні рими,
вірші, щоб писати.
І життя мого скарбничка,
ще неповна знаю,
так натхнення її увеличить,
все думками грає.
Федір Тарасенко
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.