Не ховай свої очі , кохана,
Потаємних не бійся думок.
Як життя до кінця непізнане,
Невичерпний джерельний струмок.
Де спіткнешся в житті – невідомо,
Та від себе ніде не втечеш.
Будь в добрі, в негараздах свідома,
Хоч сльозою вуста обпечеш.
Бач, життя, як мелодія пісні,
Збадьорить чи розчулить в журбі,
Дні щасливі минають і прісні,
Та найкращі лишаться тобі.
Не ховай свої очі, кохана,
Потаємних не бійся думок.
Як життя до кінця непізнане,
Невичерпний джерельний струмок.